про залишення позовної заяви без руху
17 травня 2024 року Справа № 915/557/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, вул.Адмірала Макарова, 7, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54005
електронна пошта: obshdgkh@mkrada.gov.ua
представник позивача: Гетманцева Ольга Геннадіївна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мего ЛТД», Хмельницьке шосе, буд.13, кімната 219, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька область, 21036
про: стягнення 3 980 565,05 грн.
Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовної заявою від 15.05.2024 (вх.№5781/24 від 15.05.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мего ЛТД» про стягнення штрафних санкцій у сумі 3 980 565,05 грн.. з яких: - 1 463 075,77 грн. - штрафу, - 2 517 489,28 грн. - пені.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем не в повному обсязі та несвоєчасно виконані зобов'язання за Договором про закупівлю №122 від 08.05.2023, у зв'язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції.
Позивач в обґрунтування подання позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області посилається на ч.5 ст.29 ГПК України.
У відповідності до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Пунктом 1.3 Договору закупівлі №122 від 08.05.2023 визначено місце надання послуг за кожним лотом:
Лот 1: 54001, Україна, Миколаївська область, м.Миколаїв, пр.Богоявленському від в'їзду в місто до вул.Новобудівна;
Лот 2: 54001, Україна, Миколаївська область, м.Миколаїв, пр.Богоявленському від вул.Ольшанців до автомобільного мосту через р.Вітовка;
Лот 3: 54001, Україна, Миколаївська область, м.Миколаїв, пр.Богоявленському від вул.295-ї Стрілецької Дивізії до шляхопроводу у мкр.Широка балка.
З огляду на визначення місця виконання надання послуг за Договором, позивач правомірно відповідно до ч.5 ст.29 ГПК України звернувся саме до Господарського суду Миколаївської області з даним позовом.
Разом з тим, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява від 15.05.2024 (вх.№5781/24 від 15.05.2024) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зі змісту даної норми можна зробити висновок, що розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (викладений в позовній заяві чи у вигляді окремого документа), є невід'ємною частиною позовної заяви та теж повинен бути оформлений відповідно до вимог ч.2 ст.162 ГПК України.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить прізвища, посади особи, яка його склала, що не дає можливості суду встановити чи належною особою підписаний розрахунок.
Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати розрахунок позовних вимог, належним чином оформлений та підписаний особою, уповноваженою на вчинення дій процесуального характеру від імені позивача (з підтвердженням таких повноважень).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
Згідно ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надіслання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Судом враховано вимоги ч.7 ст. 42 ГПК України, якою унормовано, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятись з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи, відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу, зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Суд, звертає увагу позивача, на те що абзац 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України, за наявності абз. 1 ч. 7 ст. 42 ГПК України, не звільняє вказане товариство від обов'язку виконання вимог ст.ст. 164, 172 ГПК України.
Згідно п.36 та п.78 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 , підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є - оригінали опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік (поіменний) найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням. Також, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, належним надісланням сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи буде надсилання електронних документів до їх електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви від 15.05.2024 з додатками.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривня.
Так, позивачем в позовній заяві викладено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму стягнення 3 980 565,05 грн.
Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 3 980 565,05 грн. повинен складати 59 708,48 грн. (3 980 565,05 грн. х 1,5%).
Позивачем до позову не подано доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву від 15.05.2024 (вх.№5781/24 від 15.05.2024) Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради - залишити без руху.
2. Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:
- надати розрахунок позовних вимог, належним чином оформлений та підписаний особою, уповноваженою на вчинення дій процесуального характеру від імені позивача (з підтвердженням таких повноважень);
- надати докази направлення на адресу відповідача позовної заяви від 15.05.2024 з додатками;
- надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
3. Роз'яснити Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук