Справа № 484/2079/24
Провадження № 2-о/484/93/24
Рішення
іменем України
17.05.2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Максютенко О.А.,
секретар судового засідання Завірюха В.Ю.,
без участі учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив
в квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання однією сім'єю як жінки і чоловіка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2001 до дня смерті останнього, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона проживала разом з ОСОБА_2 з 2001 року як дружина та чоловік у с. Новоселівка Новоукраїнського району Кіровоградської області. Шлюб між ними не був зареєстрований. За час проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, мали взаємні права та обов'язки, що підтверджується довідкою №5068 від 14.08.2018 року, виданою Малотимошівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, та довідкою Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області №401 від 10.08.2018 року. З 2011 року по 21.02.2012 вони з ОСОБА_2 як чоловік та дружина проживали в АДРЕСА_1 , де заявниця продовжила проживати після його смерті, що підтвержджується довідкою Лисогірської сільської ради Перовмайського району Миколаївської області від 09.07.2018 року за №1603 та витягом із погосподарської книги №1 за 2011-2015 роки по Лисогірській сілсьькій раді Первомайського району Миколаївської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в с. Лиса Гора Первомайсього району Миколаївської області. Його похованням як дружина займалася саме заявниця. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, земельна ділянка площею 4,77 га, яка розташована на теритрії Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, суб'єктом представництва якого є Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області. Спадкоємцем після його смерті відсутні. Другою Первомайською державною нотаріальною конторою Микоалївської області щодо спадкового майна померлого ОСОБА_2 була заведена спадкова справа №299/2018, яку було передано за місцем належного заведення - до Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори і перенумеровану справу на №301/2020. Із заявою про прийнття спадщини звернулася заявниця, однак їй згідно постанови від 23.12.2020 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно померлого, оскільки нею не було доведено факт спільного проживання зі спадкодавцем одінєю сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини, тому жодним іншим шляхом ніж в судовому порядку не має можливості захистити свої права, ОСОБА_1 звернулась із даною завою до суду.
Згідно ухвали від 18.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження; витребувано у Новоукраїнської районної державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію спадкової справи №301/2020 заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області.
07.05.2024 витребувана копія спадкової справи надійшла на адресу суду.
В судове засідання заявниця та її представник адвокат Руденко Г.В. не з'явились, від них 17.05.2024 надійшли заяви про підтримання вимог заяви та розгляд справи за їх відсутності.
Заінтересована особа Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області в судове засідання не направила свого представника, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомили, жодних заяв чи клопотань від неї не надходило.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області помер ОСОБА_2 у віці 68 років, про що виконкомом Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №14, що підтверджується свідцотвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,77 га в межах території Малотимошівської сільської ради Новоукраїснького району Кіровоградської області.
Зі змісту спадкової справи № 301/2020, заведеної Новоукраїнською державною нотаріальною конторою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до майна померлого ОСОБА_2 вбачається, що спадщину після його смерті ніхто не прийняв
прийняла спадкоємець четвертої черги ОСОБА_1 , яка на момент смерті проживала разом з померлим однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Заявник ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , проте згідно постанови від 23.12.2020 їй було повідомлено, що вона як спадкоємець, який на момент смерті спадкодавця проживав та був зареєстрований разом з останнім, тому відповідно до вимог п. 3 ст. 1268 ЦК України вона вважається такою спадкоємицею, що прийнла спадщину, цей факт є незаперечним та підтвердження у судовому порядку не вимагає. Однак для оформлення спадщини згідно ст. 1264 ЦК України, а саме як спадкоємця четвертої черги спадкування за законом заявниці потрібно довести, що вона не лише була зареєстрована та проживала із спадкодавцем на момент його смерті, а саме той факт, що вона проживала із спадкодавцем однією сім'єю (згідно ч. 2 ст. 3 СК України) не менше п'яти років.
Згідно довідки №5068 від 14.08.2018 року, виданої Малотимошівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, помрелий ОСОБА_2 з 1994 року по 2001 рік проживав та був зареєстрований за адресою: селище Новоселівка Новоукраїнського району Кіровоградської області із співмешканкою ОСОБА_1 , виписаний зв зв'язку із переїздом, заповіт від імені спадкодавця Малотимошівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області не складався.
З довідки виконавчого комітету Новоєгорівської сілської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 10.08.2018 року №401 вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживали на території сільської ради в АДРЕСА_2 , з 21.11.2001 року по 30.08.2011 року однією сім'єю і вели спільне підсобне господарство.
З 2011 року по 21.02.2012 року покійний ОСОБА_2 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 разом із співмешканкою ОСОБА_1 , де заявниця продовжила проживати після його смерті, що підтвержджується довідкою Лисогірської сільської ради Перовмайського району Миколаївської області від 09.07.2018 року за №1603 та витягом із погосподарської книги №1 за 2011-2015 роки по Лисогірській сілсьькій раді Первомайського району Миколаївської області.
Розглядаючи дану справу, суд виходить з наступного правового регулювання.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283 цс 18).
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання один одному грошових коштів, факт ведення спільного господарства і наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, свідчить про те, що між сторонами склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про доведення заявницею факту її проживання із ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки вони разом проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Встановлення вказаного факту є необхідним для ОСОБА_1 для набуття нею права на спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про доведеність факту постійного проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 2001 року по день смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки заявником не заявлено вимог про стягнення з заінтересованої особи на її користь понесених судових витрат, у відповідності до принципу диспозитивності цивільного судочинства розподіл судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України судом не здійснюється, витрати зі сплати судового збору слід залишити за заявником.
Керуючись статтями 4, 5, 293, 315, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 2001 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
заінтересована особа: Рівнянська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04363998, місце знаходження: вул. Центральна, 116, с. Рівне, Новоукраїснький район, Кіровоградська область, 27160.
Повний судове рішення складено 17.05.2024 року.
Суддя: