Справа № 420/8118/24
17 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 березня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі «Електронний суд» 12.03.2024 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі № 420/32047/23 ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 18.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи; зобов'язано позивача надати копію адвокатського запиту адвоката Обухова О. В. до ГУПФ України в Одеській області, на який надана відповідь відповідача від 08.03.2024 року; належним чином засвідчені копії сторінок його паспорту громадянина України та копію довідки про присвоєння йому РНОКПП.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 після звільнення зі служби відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” призначено та виплачується пенсія. Органом, яким здійснюються призначення пенсії, її перерахунок та виплата, є ГУПФ України в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №420/32047/23 відповідача зобов'язано провести з 01.07.2021 року перерахунок пенсії позивача з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб». 27.02.2024 року відповідачем на виконання зазначеного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021 року. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.07.2021, пенсія позивачу перерахована з 01.07.2021 та в підсумку з урахуванням надбавок, підвищень і доплат до пенсії, пенсія нарахована в загальному розмірі 20851,21 гривень. Проте відповідач, посилаючись на вимоги частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, під час проведення перерахунку з 01.07.2021 року безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, та визначив здійснення виплати пенсії позивача в розмірі 18540,00гривень. Як вбачається з перерахунку пенсії з 01.03.2022, пенсія позивачу перерахована з 01.03.2022 року та в підсумку з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії та індексації, пенсія нарахована в загальному розмірі 23350,51грн, до виплати обмежена максимальним розміром 19340,00грн. Також пенсія ОСОБА_1 була перерахована з 01.03.2023 року, визначена у розмірі 24968,17грн., виплата обмежена максимальним розміром 20930,00грн., ще відбувся перерахунок пенсії з 01.03.2024 року та визначена у розмірі 26666,49 грн., виплати обмежена максимальним розміром - 23610,00. Такі дії відповідача є протиправними, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом.
Представник позивача 21.03.2024 року подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.
08.04.2024 року ГУПФ України в Одеській області на виконання ухвали про відкриття провадження у справі подало суду лист, в якому зазначило, що у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України пенсійна справа позивача передана за межі Одеської області, а тому надати суду копію пенсійної справи позивача у відповідача немає можливості.
Відповідач на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі не надав суду у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та про поважність причин неподання не повідомив. Копія ухвали суду від 18.03.2024 року була доставлена до “Електронного кабінету” відповідача 19.03.2024 року (а.с.26).
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням вимог ч.9 ст.80 КАС України.
Розглянувши наявні матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
З наявних матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” по інвалідності, основний розмір пенсії - 80% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.16-18).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №420/32047/23ёщо набрало законної сили 18.01.2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.07.2021 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до розміру пенсії в сумі 2000,00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
ГУПФ України в Одеській області 27.02.2024 року здійснило перерахунки пенсії позивача:
- з 01.07.2021 року (підставою здійснення перерахунків зазначено рішення суду №420/32047/23), відповідно до якого пенсія визначена у сумі 20851,21грн., підсумок пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру - 18540,00грн. (а.с.15).
- з 01.03.2022 року (підставою здійснення перерахунків зазначено рішення суду без зазначення його номеру), відповідно до якого пенсія визначена у сумі 23350,51рн., підсумок пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру - 19340,00грн. (а.с.16).
- з 01.03.2023 року (підставою здійснення перерахунків зазначено рішення суду без зазначення його номеру), відповідно до якого пенсія визначена у сумі 24968,17грн., підсумок пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру - 20930,00грн. (а.с.17).
- з 01.03.2024 року (підставою здійснення перерахунків зазначено рішення суду без зазначення його номеру), відповідно до якого пенсія визначена у сумі 26666,49 грн., підсумок пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру - 23610,00грн. (а.с.18).
Згідно перерахунків до складу пенсії увійшла доплата 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМ України № 713 від 14.07.2021 року (згідно рішення суду) на відповідний рік, починаючи з 27.02.2024 року - до її складу також увійшла індексація за 2022 рік - 3973,87грн., індексація за 2023 рік - 1500,00грн., індексація за 2024 рік - 1500,00грн. проте кожен перерахунок супроводжувався обмеженням пенсії максимальним розміром.
Не погоджуючись із обмеженням пенсії максимальним розміром при її перерахунках з 01.07.2021 року, 01.03.2022 року, 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
01.01.1992 року введений в дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", “Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність.
Що ж до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами по 31.12.2017 року слід зазначити наступне.
Буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не вносилось.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Однак, під час перерахунків 27.02.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача зі встановленням обмеження її максимальним розміром.
Такими діями відповідач знівелював підвищення пенсії позивача на підставі рішення суду.
Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмеження перерахованої та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, ними порушені права позивача та знівельовано збільшення розміру пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, а саме слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №420/32047/23 ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена та не обґрунтована.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, інші витрати для розподілу відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385; адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді обмеження з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі №420/32047/23 ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян