15 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10092/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Державного підприємства "Долинське лісове господарство" вул. Центральна,1а, м. Долинська, Кіровоградська область,28500
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Підприємство звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення:
1) від 14.07.2023 №00053240703
2)від 14.07.2023 №00053260703
3)від 25.09.2023 №00068370703
4) від 25.09.2023 №00068310703
5) від 25.09.2023 №00068330703
6) від 25.09.2023 №00068390703.
Ухвалою суду від 13.12.2023 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження (а.с.159). Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 15.01.2024.
Ухвалою суду від 15.01.2024 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.
На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки дії податкового органу вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені нормами чинного законодавства (т.1,а.с.177-189).
Ухвалою суду від 25.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідно до усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання 29.03.2024, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі наказу відповідача від 16.02.2023 р. № 226-п, державними інспекторами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Долинський лісгосп" щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 03.03.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 03.03.2023, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 03.03.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 03.03.2023.
Результати перевірки оформлені актом від 16.06.2023 р. № 4760/11-28-07-03/ НОМЕР_1 (т.1, а.с.196-239).
Згідно висновків перевірки встановлено, що підприємством, серед інших, допущено порушення п.12.3, п.12.5 ст.12, п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269, п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.п.271.1.2 п.271.1 ст.271, п.273.1, п.273.3 ст.273, п.277.1 ст.277, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року№2755-VI (із змінами та доповненнями), п.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижений земельний податок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 697 890,29 грн., в тому числі за 2018 рік на суму 416,79грн., 2019 рік на суму 5 015 887,72 грн., 2020 рік на суму 1 102 221,49 грн., 2021 рік на суму 1 479 402,64 грн., 2022 рік на суму 99 961,65 грн.
На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято наступні податкові рішення, з урахуванням рішення ДПС України від 20.09.2023 №27929/6/99-00-06-01-01-06:
-№ 00053240703 від 14.07.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 1 914 084,84 грн., в т. ч. основного платежу 1 531 267,87 грн. та штрафної санкції 382 816,97 грн. (т.1,а.с.141-142)
-№ 00053260703 від 14.07.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 5047,35 грн., в т. ч. основного платежу 4037,88 грн. та штрафної санкції 1009,47 грн. (т.1,а.с.143-144)
-№ 00068370703 від 25.09.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 1 269 732,02 грн., в т. ч. основного платежу 1 041 375,38 грн. та штрафної санкції 228 356,64 грн. (т.1,а.с.145-146)
-№ 00068330703 від 25.09.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 5 289 596,32 грн., в т. ч. основного платежу 4 642 391,34 грн. та штрафної санкції 647 204,98 грн. (т.1,а.с.147-148)
-№ 00068310703 від 25.09.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 26 265,73 грн., в т. ч. основного платежу 25 765,86 грн. та штрафної санкції 499,87 грн. (т.1,а.с.150-151)
-№ 00068390703 від 25.09.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 301 352,69 грн., в т. ч. основного платежу 261 238,56 грн. та штрафної санкції 40 114,13 грн. (т.1,а.с.164).
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями, звернувся з зазначеним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтями 16, 17 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначені загальні права і обов'язки платників податків.
Зокрема, у відповідності з пп.16.1.3, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У свою чергу, згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Відповідно до пп. 20.1.4, пп. 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків;
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Позивач не оскаржує процедуру проведеної перевірки.
Щодо висновків акту перевірки про порушення п.п.269.1.1 п.269.1 ст.269, п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.п.271.1.2 п.271.1 ст.271, п.273.1, п.273.3 ст.273, п.277.1 ст.277 ПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Згідно з приписами статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння та користування земельною ділянкою, що перебуває в державній чи комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до змісту статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві.
За змістом частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
Згідно із Законом України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13); нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку (стаття 5).
Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 ПК України, для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно норм п.10.1.1 ст.10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків. Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п.284.1 ст.284 ПК). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПК).
Підпунктом 12.1.2 пункту 12.1. статті 12 ПК України визначено, що Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Як передбачено пунктом 12.3. статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Установлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1. пункту 12.3 статті 12 ПК України).
Відповідно до положень підпункту 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 ПК України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Згідно з підпунктом 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Пункт 12.5. статті 12 ПК України встановлює, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Матеріали справи містять копії рішень органів місцевого самоврядування щодо встановлення земельного податку для лісових земель за період 2019-2022 роки.
Посилання на вказані рішення наведено також у акті перевірки та, як наголошено контролюючим органом, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, він керувався саме зазначеними рішеннями рад, які були доступні до перегляду на їх офіційних сайтах.
Позивач вказує на відсутність доказів офіційного оприлюднення указаних рішень, а відтак, вони не набрали чинності й, як наслідок, безпідставно були використані податковим органом під час нарахування позивачу земельного податку.
Суд звертає увагу на те, що предметом оскарження у цій справі є виключно податкові повідомлення-рішення відповідача, прийняті ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України щодо визначення податкового зобов'язання. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування не є предметом оскарження в цій справі, повноваження міських (селищних, сільських) рад в частині встановлення місцевих податків і зборів хоча і визначені в тому числі Податковим кодексом України, проте є виключною «правовстановлюючою» компетенцією цих органів, правомірність реалізації якої не має перевірятися в межах цієї справи.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
У межах спірних правовідносин прийняті органом місцевого самоврядування рішення, є нормативно-правовим актом, приписи якого зокрема змінюють для позивача права та обов'язки, є способом реалізації владних управлінських функцій радою як суб'єктом владних повноважень у відповідності до комплексного правового регулювання в межах розсуду цього органу, з урахуванням інтересів членів територіальної громади та кожного члена цієї громади. Дане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.
Суд враховує, що встановлення місцевих податків і зборів входить до компетенції органів місцевого самоврядування, податковий же орган, яким є відповідач у справі, наділений повноваженнями по застосуванню в межах своєї компетенції вже прийнятих нормативно-правових актів, в тому числі рішень органів місцевого самоврядування, норми яких є чинними на час їх застосування та обов'язковими.
Указана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №825/1496/17, від 15.11.2022 у справі № 1740/2115/18, від 04.04.2023 у справі №420/7409/19.
Щодо обов'язку позивача зі сплати земельного податку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу XII цього Кодексу назва розділу XII «податок на майно» із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014). Відповідно до п.14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до статті 269 ПК України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
У відповідності до п.269.2 цієї статті особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до статті 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування відповідно є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; (271.1.2) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно положень п.271.2 статті 271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до змісту статті 274 ПК України, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження): 274.1 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки; 274.2 ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
Згідно зі статті 277 ПК України, ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено: ( 277.1) ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Відповідно до статті 282 ПК України передбачено пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб, проте учасники не зазначали про наявні пільги у позивача і відповідні докази не надавали. Земельні ділянки (стаття 283 ПК), що не оподатковуються земельним податком за матеріалами справи не встановлені.
Податкове зобов'язання з цього податку (п.287.10 ст.287) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) у межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК. Базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку є календарний рік.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, із розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Під час подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.286.2 ст.286 ПК).
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, що платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК, така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК).
Отже, позивач не був позбавлений права надати контролюючому органу достовірні, достатні і належні докази (декларації, квитанції про сплату, роздруківки звірки з електронного кабінету платника податку) та документи/розрахунки з метою реалізації права задекларувати і сплатити земельний податок.
За період з 01.01.2017 року по 03.03.2023 року позивачем задекларовано земельний податок у сумі 1 398 723,85 грн.
За визначенням статті 1 Лісового кодексу України, лісовими ділянками є ділянки лісового фонду України з визначеними межами, виділені відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
За змістом визначень, наведених в Податковому кодексі України:
- земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74 пункту 14.1 статті 14);
- цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (підпункт 14.1.74 пункту 14.1 статті 14).
Підстава для нарахування земельного податку - дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПК України).
Отже, в розумінні ПК України, при визначенні ставок земельного податку за земельні ділянки, згідно приписів статей 274, 277 цього Кодексу, має значення їх цільове призначення, визначені на підставі документації із землеустрою, згідно даних Державного земельного кадастру.
За змістом додатку № 3 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, категорії земель за основним цільовим призначенням мають такі коди: 100 - Землі сільськогосподарського призначення; 300 - Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; 700 - Землі лісогосподарського призначення.
Склад угідь вносять до Державного земельного кадастру (частина перша статті 15 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр").
Класифікація угідь наведена у додатку 4 «Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)» до Порядку № 1051. Наприклад:
- Група 001 - Група включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви;
- Група 005 Група включає земельні лісові ділянки та інші лісовкриті землі незалежно від того, на яких землях за основним цільовим призначенням вони розміщені Група не включає зелені насадження у межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів та інших лісовкритих земель; господарські будівлі і двори, господарські шляхи і прогони на сільськогосподарських угіддях, болота, води, а також сільськогосподарські угіддя, які розміщені у таких лісах.
Класифікації видів цільового призначення за категоріями земель затверджена наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.
Так, згідно пункту 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПП) КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Так, згідно КВЦПЗ:
Секція А, розділ 01 - Землі сільськогосподарського призначення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше). Містить підгрупи від 01.01 до 01.14. Так підгрупа 01.14 - Для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.
Секція С, розділ 04 - Землі природно-заповідного фонду (природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва), що надаються в постійне користування спеціальним адміністраціям територій та об'єктів природно-заповідного фонду (крім земельних ділянок під об'єктами природно-заповідного фонду, що включені до їх складу без вилучення)). Містить підгрупи від 04.01 до 04.11. Так підгрупа 04.03 - Для збереження та використання національних природних парків.
Секція Н, розділ 09 - Землі лісогосподарського призначення (землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, крім земель, зайнятих зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів, а також земель, зайнятих окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках). Містить підгрупи від 09.01 до 09.03. Так підгрупа 09.03 - для цілей підрозділів 09.01-09.02 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.
Так, у 2019 році середня нормативна грошова оцінка ріллі по Кіровоградській області станом на 01.01.2019 року становила 32107,10грн, станом на 01.01.2020 року - 31888,00грн, станом на 01.01.2021 року - 31888,00грн, станом на 01.01.2022 року - 31888,00 гривень.
Перевіркою з'ясовано, що по м. Бобринцю рішенням Бобринецької міської ради від 22.06.2018 року №1650 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 953,8500 га ДП "Долинський лісгосп" застосовано ставку в розмірі 0 відсотків, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 1531267,87 гривень. (стор. 64 Акту перевірки, т.1,а.с.85).
Перевіркою з'ясовано, що рішенням Петрівської селищної ради від 22.06.2018 року №1006/7 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 3 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 407,6000 га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 392605,62 гривень.
Крім того, рішенням Богданівської сільської ради від 29.05.2018 року №286/7 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 274,0840га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 88000,42 гривень.
Рішенням Іванівської сільської ради від 05.06.2018 року №166/7 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 10,0000 га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 3210,71 гривень.
Рішенням Іскрівської сільської ради від 27.06.2018 року №160 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 226,4000га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 72690,47 гривень.
Рішенням Йосипівської сільської ради від 15.06.2018 року №149 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 22,7137га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 2187,81 гривень.
Рішенням Новостародубської сільської ради від 12.07.2018 року №301/7 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 1103,5400га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 354314,69 гривень.
Рішенням Чечелівської сільської ради від 27.05.2020 року №354/7 на 2021 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 445,8273га платником застосовано ставку в розмірі 0,1 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2021 рік склало 127948,87 гривень.
Перевіркою з'ясовано, що на 2020 рік рішенням Сугокліївської сільської ради від 27.06.2019 року №259 встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 117,0314 га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотків, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2020 рік склало 10262,72 гривень.
Крім того, на 2020 рік рішенням Верхньоінгульської сільської ради від 18.06.2019 року №269 встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 27,9108га платником застосовано ставку в розмірі 0,01 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2020 рік склало 734,27 гривень.
Також, на 2021 рік рішенням Федіївської сільської ради від 25.06.2020 року №391 встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 154,3827га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2021 рік склало14768,87 гривень.
Перевіркою з'ясовано, що по Долинському району:
- рішенням Олександрівської сільської ради від 18.06.2018 року №259 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 239,8000га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотків, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 384964,13 гривень;
- рішенням Богданівської сільської ради від 26.06.2018 року №581 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,6 відсотків від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області, на 2020 рік рішенням від 20.06.2019 року №784 - 0,1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 19,0099гаплатником застосовано ставку в розмірі 0,01 відсотків, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 3601,08грн, на 2020 рік - 500,11 гривень;
- на 2019 рік рішенням Братолюбівської сільської ради від 26.06.2018 року №229 встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 387,7400га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 37347,62 гривень;
- на 2019 рік рішенням Варварівської сільської ради від 25.06.2018 року №37 встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 580,1500 га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 931346,70 гривень;
- рішенням Василівської сільської ради від 22.05.2018 року №179 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 2 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області, на 2020 рік рішенням від 15.08.2019 року №273 - 0,1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 104,5000га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 67103,84грн, на 2020 рік - 3054,61 гривень;
- на 2021 рік рішенням Гурівської сільської ради від 16.06.2020 року №133 встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 1140,3500га платником застосовано ставку в розмірі 0,1 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2021 рік склало 327271,33 гривень;
- на 2019 рік рішенням Іванівської сільської ради від 31.05.2018 року №228 встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 176,5800 га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 17008,42 гривень;
- Боківською сільською радою встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, рішеннями від 25.06.2018 року №418 на 2019 рік, від 04.07.2019 року №604 на 2020 рік, від 19.06.2020 року №798 на 2021 рік в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення у 2019 році загальною площею 562,9000га платником застосовано ставку в розмірі 0,01 відсоток, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 901847,03 грн.; у 2020 році загальною площею 562,9000га платником застосовано ставку в розмірі 0,1 відсоток, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2020 рік склало 806243,17грн; у 2021 році загальною площею 605,8230га платником застосовано ставку в розмірі 0,1 відсоток, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2021 рік склало 946605,71 гривень;
- Новогригорівською першою сільською радою встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, рішеннями від 03.07.2018 року №141 на 2019 рік, від 27.06.2019 року №170 на 2020 рік, від 30.06.2020 року №213 на 2021 рік в розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 186,6000га у 2019-2020 роках платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 59911,85грн; у 2020 році заниження податкового зобов'язання на 2020 рік склало 54544,43грн; у 2021 році загальною площею 186,6000га платником застосовано ставку в розмірі 0,1 відсоток, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2021 рік склало 53552,71гривень;
- рішенням від 10.07.2019 року №206 Першотравнева сільська рада встановила на 2020 та 2021 роки ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 32,2488га у 2020 році платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2020 рік склало 9426,54грн; у 2021 році застосовано ставку в розмірі 0,1 відсоток, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2021 рік склало 9255,15 гривень;
- рішенням Пишненської сільської ради від 26.06.2018 року №130/4 зі змінами, внесеними рішенням від 22.02.2019 року №162, на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 0,1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 48,0000га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотків, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 1541,14 гривень;
- на 2020 рік рішенням від 07.06.2019 року №167/4 Пишненська сільська рада встановила ставку 0,1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 48,0000 га платником застосовано ставку в розмірі 0 відсотків, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2020 рік склало 1403,07 гривень;
- рішенням Суходільської сільської ради від 08.06.2018 року №189 на 2019 рік встановлено ставку земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку, яких не проведено, в розмірі 2 відсотка від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області, на 2020 рік рішенням від 05.06.2019 року №254 - 0,1 відсоток від нормативної грошової оцінки ріллі по Кіровоградській області. При розрахунку податкових зобов'язань по земельному податку за землі лісового призначення загальною площею 38,8773га платником застосовано ставку в розмірі 0,01 відсотка, внаслідок чого заниження податкового зобов'язання на 2019 рік склало 24839,93 грн., на 2020 рік - 1022,77 гривень.
Перевіркою встановлено, що середня нормативна грошова оцінка ріллі по Кіровоградській області станом на 01.01.2022 становила 31888,00 грн.
Відповідно до рішень місцевих рад:
-№1086 від 24.06.2021 по Суботцівській територіальній громаді ставка земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено на 2022 рік становила - 0,1 %
-№528 від 30.06.2021 по Аджамській територіальній громаді ставка земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено на 2022 рік становила - 0,1 %
-№713 від 25.06.2021 по Первозванівській територіальній громаді ставка земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено на 2022 рік становила - 0,1 %
-№702 від 09.07.2021 по Великосеверинівській територіальній громаді ставка земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, ставка не встановлена;
-№608-7/2021 від 18.06.2021 по Катеринівській територіальній громаді ставка земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено на 2022 рік становила - 0,1 %
- по Кропивницькій територіальній громаді ставка земельного податку для земель лісового призначення за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, ставка не встановлена.
Сума земельного податку:
- Суботцівська територіальна громада - 10873,81 грн. /341,000 га х 31888,00 грн.х0,1%)
- Аджамська територіальна громада - 19690,84 грн. /617,5000 га х 31888,00 грн.х0,1%)
- Первозванівська територіальна громада - 28900,09 грн. /906,3000 га х 31888,00 грн.х0,1%)
- Катеринівська територіальна громада - 40137,43 грн. /1258,7000 га х 31888,00 грн.х0,1%) (стор.71 Акту перевірки, т.1, а.с.92-93).
Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що, збільшуючи податкове зобов'язання ДП "Долинське лісове господарство" на загальну суму 8 806 078,95 грн. щодо обчислення земельного податку, відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає підстави дійти висновку про правомірність дій ГУ ДПС у Кіровоградській області під час винесення оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 5, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства "Долинське лісове господарство" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО