16 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2678/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач (через свого представника - адвоката Константінова О.Ф.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з цим позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Ленінського ВДВС, правонаступником якого є відповідач, та зобов'язати останнього вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна позивача, накладеного на підставі постанови Ленінського ВДВС від 18.11.2008 № б/н, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 18.11.2008 за № 8199351.
В обґрунтування позовних вимог заначено, що у спірних правовідносинах державним виконавцем було допущено протиправну бездіяльності, оскільки всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження" при закінченні виконавчого провадження не знято арешт з нерухомого майна позивача та не вчинення дій щодо реєстрації припинення обтяження цього майна, що призвело до порушення прав позивача як боржника у виконавчому провадженні.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.45-47).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданим Кіровоградською міською радою народних депутатів 21.01.1997 (а.с.23).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 302515690 від 10.06.2022 вбачається, що на вказане нерухоме майно накладено арешт (реєстраційний номер обтяження: 8199351; зареєстровано: 18.11.2008 за № 8199351 реєстратором: Кіровоградська філія ДП "Інформаційний центр"; підстава обтяження: постанова,18.11.2008, Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ) (а.с.7).
Як зазначив представник відповідача у поданому відзиві, перевіркою інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 8573252 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2299, виданого 05.05.2008 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ВАТ КБ "Надра" в сумі 74619,21 грн.
18.11.2008 р. в межах даного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, оскільки рішення суду в самостійному порядку боржником не виконувалось. Копії постанови направлено сторонам до відома, боржнику для належного реагування.
26.12.2008 р. керуючись п.9 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (редакції 606-ХІV), державним виконавцем Літвіновою Оксаною Пименівною винесене постанову про повернення виконавчого документу без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
25.11.2011 р. повторно до відділу надійшов виконавчий лист № 2-2299, виданий 05.05.2008 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 401/17/11/2006/840-4011/КФ від 17.11.2006 року простроченої заборгованості в сумі 73850,70 грн, державного мита в сумі 738,51 грн та 30 грн витрат на ІТЗ.
02.02.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 30052928 з примусового виконання виконавчий лист № 2-2299, виданого 05.05.2008 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 401/17/11/2006/840-4011/КФ від 17.11.2006 року простроченої заборгованості в сумі 73850,70 грн, державного мита в сумі 738,51 грн та 30 грн витрат на ІТЗ.
10.06.2013 р. керуючись вимогами п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (редакції 606-ХІV), державним виконавцем Комяковим Антоном Миколайовичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а саме: направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС, оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів майна, що належить боржнику на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Згідно довідки з УПФУ, встановлено, що боржник працював у ПП "Апріорі-Кіровоград" за адресою: пр. Правди 4 кв. 1 м. Кіровоград, що належить до території Кіровського ВДВС Кіровоградського МУК) (стара назва).
На теперішній час надати детальну інформацію стосовно накладеного арешту відповідач не має можливості або ж копії відповідних постанов стосовно накладення арешту, оскільки відповідно до Наказу Міністерства юстиції України за № 1829/5 від 07.06.2017 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 699/30567 "Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями", Розділ XI "Знищення справ та виконавчих проваджень", строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
В свою чергу, Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 36048/30.19-29 від 08.04.2024 повідомив, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Електронного архіву, ВП-снецрозділ 20.06.2013 р. з Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ (стара назва) до відділу надійшов виконавчий лист № 2-2299 від 01.08.2008 р. Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ "Надра" заборгованості в розмірі 73 850,70 грн, держмита в розмірі 738,51 грн та витрати на ІТЗ в розмірі 30 грн, а всього 74 619,21 грн, оскільки боржник працює ПП "Апріорі-Кіровоград" по пр. Правди, 4, квартира 1. За даними автоматизованої системи виконавчих проваджень державним виконавцем 04.07.2013 р. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчою провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон втратив чинність на підставі Закону № 1404-VІІІ (1404-19) від 02.06.2016 р., ВВР. 2016, № 30, ст. 542). Надати більш детальну інформацію та копії матеріалів виконавчого провадження не мас можливості оскільки відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, а саме розділу XI, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, тобто виконавче провадження знищено у зв'язку з закінченням термінів зберігання (а.с.17).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV, втратив чинність 05.01.2017, але діяв на момент відкриття та завершення виконавчого провадження (далі - Закон № 606-ХІV).
Статтею 1 Закону № 606-ХІV було передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 11 Закону № 606-ХІV було визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (пункт 5 частини 3 статті 11 Закону № 606-ХІV).
Згідно до статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Матеріалами справи підтверджується, що на нерухоме майно, належне позивачу, було накладено арешт на підставі постанови Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ (стара назва) від 18.11.2008.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів існування на момент звернення з даним позовом до суду незавершених виконавчих проваджень, у межах яких позивач виступає боржником і на майно якого накладено арешт, в тому числі й за виконавчим листом № 2-2299, виданим 05.05.2008 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення на користь ВАТ КБ "Надра" бору в сумі 74619,21 грн.
Таким чином, жодних підстав для продовження дії арешту майна позивача також не має.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
На час розгляду даної справи є чинним Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), статтею 59 якого врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.
Так, відповідно до частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Частиною 4 статті 59 Закону №1404-VIII передбачено підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, якими є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1--2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закон № 1404-VIII).
З огляду на те, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання виконавчого документа і на момент виникнення спірних правовідносин виконавчі провадження, у яких позивач був би боржником, не здійснюються, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для продовження дії арешту, накладеного на нерухоме майно позивача.
З урахуванням вищевикладеного у сукупності суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з майна позивача, накладеного постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 18.11.2008 б/н та зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 18.11.2008 за № 8199351.
Водночас, як зазначалось судом, чинний на час розгляду справи Закон № 1404-VIII чітко визначає перелік підстав для зняття самостійно державним виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини (пп. 1-10 ч. 4 ст. 59 Закон № 1404-VIII), доказів наявності яких суду не надано. При цьому, зазначене судове рішення ухвалюються не з підстав протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача, оскільки їх правомірність неможливо оцінити за давністю подій та відсутністю документів, а з підстав неможливості поновлення прав позивача, в інший спосіб ніж через судове рішення.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту з майна позивача, а тому у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.22), а тому такий ним не сплачувався.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Кіровоградською міською радою народних депутатів 21.01.1997 року за № 20485, накладеного на підставі постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 18.11.2008 року б/н та зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 18.11.2008 року за № 8199351.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку і строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України, та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО