16 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/6053/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гакальця О.О. від 29.01.2024 року ВП №73510474 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №240/25473/22, виданого 06.11.2023 Житомирським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткові доплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період служби з 18 лютого 2021 року по 31 серпня 2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що при винесенні оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №240/6053/24, державний виконавець належним чином не віднісся до виконання своїх службових обов'язків та не провів перевірку виконання боржником судового рішення, та не з'ясував, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №240/25473/22 не виконано, що стало підставою звернення з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Через відділ документального забезпечення суду 01.05.2024 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Наголошує, що 05.12.2023 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №73510474 з примусового виконання виконавчого листа №240/25473/22, виданого 06.11.2023 Житомирським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові доплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період служби з 18 лютого 2021 року по 31 серпня 2022 року. Як наголошено представником відповідача, 21.12.2023 до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшло повідомлення про виконання рішення суду та надано копію платіжних доручень про перерахування коштів стягувачу. В подальшому, 29.01.2024 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 та ст.287 КАС України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-22В від 19.04.2024 головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 01.05.2024 по 15.05.2024.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень перебував на виконанні виконавчий лист №240/25473/22 виданий 06.11.2023 Житомирським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові доплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період служби з 18 лютого 2021 року по 31 серпня 2022 року.
05.12.2023 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №73510474. Цього ж дня державним виконавцем винесені постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, копії яких направлено боржнику.
21.12.2023 до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов лист №1573/06/01-2023, де повідомлено про те, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 в адміністративній справі №240/25473/22 ОСОБА_1 на підставі наданої Коростенським районним управлінням поліції та Відділом поліції №1 Коростенським районним управлінням поліції проведено нарахування додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 в сумі 26 553,19 грн. Із нарахованої суми утримано військовій збір 398,30 грн. Виплата нарахованої суми додаткової доплати 26 154,89 грн (після утримання обов'язкових податків і зборів) проведена 28.10.2023 платіжним дорученням №4663752 від 26.10.2023 (на суму 717,78 грн) та 13.12.2023 платіжним дорученням №4664858 від 12.12.2023 (на суму 25 436,11 грн.) шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ "Райффайзен Банк".
Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень 29.01.2024 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до наступного висновку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 2 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 9 ч. 1 ст.39 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як вбачається з обставин цієї справи, у виконавчому листі №240/25473/22, виданого на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові доплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період служби з 18 лютого 2021 року по 31 серпня 2022 року.
Судом встановлено, що боржником у виконавчому провадженні ВП № 73510474 на виконання виконавчого листа №240/25473/22 проведено нарахування додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 в сумі 26 553,19 грн. Із нарахованої суми утримано військовій збір 398,30 грн. Виплата нарахованої суми додаткової доплати 26 154,89 грн (після утримання обов'язкових податків і зборів) проведена 28.10.2023 платіжним дорученням №4663752 від 26.10.2023 (на суму 717,78 грн) та 13.12.2023 платіжним дорученням №4664858 від 12.12.2023 (на суму 25 436,11 грн.) шляхом перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ "Райффайзен Банк", про що повідомлено державного виконавця листом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.12.2023 №1573/06/01-2023.
Отже, встановивши повне фактичне виконанням боржником виконавчого документа, державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 73510474 від 29.01.2024 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак, позивач вважає, що боржником не виконано рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №240/25473/22, оскільки вказана доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення). Також зазначає, що у телефонному режимі йому повідомлено, що у період з 18.02.2021 по 24.02.2022 виплату бажаної допомоги здійснити неможливо.
Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 та, відповідно, виданим на виконання рішення суду, виконавчим документом №240/25473/22 було зобов'язано відповідача у справі №25473/22 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові доплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №375 від 29 квітня 2020 року за період служби з 18 лютого 2021 року по 31 серпня 2022 року, тобто без визначення конкретного розміру.
При цьому, боржником повідомлено виконавця про повне виконання рішення суду із наданням підтверджуючих документів, що й стало підставою для винесення оскаржуваної постанови.
У матеріалах виконавчого провадження відсутні докази звернення стягувача до державного виконавця щодо неналежного виконання судового рішення, відповідно у державного виконавця були відсутні підстави вважати, що рішення виконано не належним чином.
Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди позивача із розміром виплачених сум або періодом виплати бажаної додаткової доплати, він не позбавлений права оскаржити в судовому порядку дії/бездіяльності Головного управління Національної поліції в Житомирській області в порядку виконання рішення передбаченого ст.383 КАС України в межах адміністративної справи №240/25473/22.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Відповідач під час розгляду справи по суті довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваної постанови, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 16 травня 2024 р.