Справа № 308/18967/23
(заочне)
16 травня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Бенца К.К.,
при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27 березня 2021 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у Ірпінському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, актовий запис за №121, свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 від 27.03.2021 року. Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Позивач вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на сімейне життя та обов'язки. На підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що сторони стали зовсім чужими людьми. Подружні відносини між ними остаточно припинилися з вересня 2023 року, як зазначає позивач. З цього часу спільне господарство не ведеться, стосунки не підтримуються, сторони живуть ніби чужі люди.
Позивач вказує на те, що неодноразово зверталась до відповідача з пропозицією звернутись до органів ДРАЦС із спільною заявою про розірвання шлюбу або до нотаріуса задля оформлення відповідної заяви, однак на дану пропозицію відповідач відмовляється та відповідає, що його це не цікавить, тому позивачка вимушена звернутися з відповідним позовом до суду.
Позивач вказує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного. Сім'я розпалася та існує формально.
У зв'язку з чим позивач вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки жодних обов'язків у сторін, як подружжя не існує.
Позивач вважає, що подальше спільне сімейне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача .
З посиланням на викладене, позивач просить суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Ірпінському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, актовий запис за №121, свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 від 27.03.2021 року; повернути позивачу дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Позивач у судове засідання не зявилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Подала до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти як «за закінченням терміну зберігання» за №0600257704405, №0600247492523, №0600246359730, згідно трек номеру відстеження з додатку «Укрпошта» рекомендоване повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою як «відсутність адресата за вказаною адресою» за №0600263582087.
Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з'явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
09.11.2023 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву залишено без руху.
18.12.2023 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено судом, сторони уклали шлюб 27.03.2021 року, який зареєстрований Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №121, що стверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 від 27.03.2021 року.
Майновий спір між сторонами відсутній.
Шлюбні відносини між подружжям, як стверджує позивач припинені з вересня 2023 року.
Правовідносини між сторонами випливають із норм Сімейного Кодексу України.
Суд враховує, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно положення ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру та бажання зберегти шлюб з відповідачем.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, як це передбачено ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить формальний характер.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що дана сім'я розпалась остаточно, примирення між подружжям є неможливим, є всі підстави для задоволення позову.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Згідно ст. 56 ч. 3 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а ч. 4 цієї ж статті передбачає, що примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Підстав для відмови у задоволенні позовних вимог судом не встановлено.
Обгрунтованими є і вимоги позивача про залишення після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно зі ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.28 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Таким чином, при розірванні шлюбу особа, яка змінила прізвище при державній реєстрації шлюбу, визначає для себе чи далі іменуватися цим прізвищем або відновити дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що вирішення питання щодо прізвища особи, яка змінила своє прізвище внаслідок укладення шлюбу, яким вона буде іменуватися після розірвання шлюбу, виключно залежить від її бажання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, я ким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 16.05.2024 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи є 16.05.2024 року.
Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272 - 273,280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 105, 110,112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 27.03.2021 року, Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №121? розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити за позивачем ОСОБА_1 прізвище - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешканка: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого нею судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (мешканка: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Дата складання повного тексту судового рішення -16.05.2024 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца