Справа № 761/12645/24
Провадження № 2/761/6688/2024
10 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Шевченківьский відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Василевська Ольга Петрівна, визнання права власності; скасування арешту, -
встановив:
У квітні 2024р. позивачка звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до зазначеного відповідача в якому просить суд:
-визнати за позивачкою право власності на житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті її батька;
-скасувати та виключити з відповідного реєстру арешт, накладений на невизначене майно, все майно, власником якого є батько позивачки.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:
-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 263-267 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено й висновок суду по суті позовних вимог:які саме права позивача визнано або поновлено; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких грунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Суд зауважує, що відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009р. у позовній заяві повинні не лише повинні міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, позивачкою заявлено позовну вимогу щодо скасування та виключення з відповідного реєстру арешту, накладеного на невизначене майно, все майно, власником якого є батько позивачки, проте, як вбачається з матеріалів справи, ідентичне питання вже було вирішено судом.
До матеріалів позову долучено копію рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2023р., яке набрало законної сили 06 квітня 2024р. та яким вирішено ідентичну позовну вимогу, з якою звернулась позивачка у даній справі, а саме: зняти арешт з невизначеного, усього майна батька позивачки, який накладений відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Рядянського районного управління юстиції у м. Києві від 24 січня 2000р., та виключити запис про обтяженя №24363719 від 03 листопада 2004р.
З огляду на викладене, зміст позовних вимог та виклад обставин потребує уточнення, враховуючи те, що питання щодо зняття арешту із вказаного майна вже вирішувалось судом, рішення суду набрало законної сили, однак по тексту позову позивачкою не зазначено які у неї виникли труднощі під час виконання зазначеного судового рішення.
Посилання позивачки на те, що Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) їй було відмовлено у виконанні вказаного судового рішення, суд, в рамках розгляду даної справи позбавлений можливості повно з'ясувати, оскільки по тексту позову взагалі не зазначено інших відомостей щодо наявності труднощів з виконання судового рішення.
Тобто позивачці необхідно надати суду відомості, щодо звернення останньої із копією зазначеного рішення суду до державного реєстратора безпосередньо із вимогою щодо виключення відомостей з відповідного реєстру про обтяження майна та результат розгляду вказаного звернення та чи зверталась позивачка із заявами в порядку судового контролю за виконанням рішення суду від 06 березня 2023р. в рамках цивільної справи №761/14594/22, що регулюється Розділом VII ЦПК України, та результат розгляду таких заяв.
Так, позивачці необхідно викласти по тексту позову зазначені відомості, а також відповідно до вказаних відомостей уточнити зміст позовних вимог, з урахуванням того, що ідентична вимога в частині скасування арешту вже була розглянута судом.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (скасування арешту), та вимогу майнового характеру (визнання права власності).
До позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на майновий стан позивачки, оскільки остання на даний час не працює, відповідно і не отримує доходів, що підтверджується відомостями з Держвного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2023р.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 8 Закону України Закону України «Про судовий збір» визначено, що Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік .
Так, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зазначає, що всупереч вимогам закону позивачка не подала до суду переконливих доказів, які б давали підстави для звільнення її від сплати судового збору при подачі позову, окрім того особа є працездатного віку, доказів того, що за станом здоров'я чи з інших причин позивачка не може працювати суду не надано.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору при подачі позову до суду.
Оскільки суд не наділений повноваженнями звільняти особу від сплати судового збору без будь-яких достатніх правових підстав та, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивачки про звільнення останньої від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд роз'яснює позивачу наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023р.встановлений в розмірі 3028,00 грн.
Отже, сторона при зверненні до суду з вимогами немайнового характеру зобов'язана сплатити судовий збір у розмірі, який передбачений п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме - 1211,20 грн.
Стосовно судового збору за вимогою майнового характеру, суд зазначає, що його розмір залежить від визначеної суми ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Як вбачається з матеріалів позову, згідно звіту про оцінку майна від 13 березня 2024р. ринковою вартістю квартири станом на дату складання звіту визначено у розмірі 1245000,0 грн, відповідно 1/2 від цієї суми складає 622500,0 грн (ціна позову).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за позовну вимогу майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6225,0 грн.
Суд роз'яснює позивачці, що сторона може сплатити вказаний судовий збір за вищезазначені позовні вимоги немайнового та майнового характеру за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно подати до суду нову редакцію позовної заяви для суду з уточненим змістом позовних вимог, викладом обставин щодо заявлених вимог, а також надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 7436, 20 грн.
Надати виправлену редакцію позову у кількості для суду та учасників судового процесу.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Папазової Галини Анатоліївни про звільнення позивачки від сплати судового збору за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Шевченківьский відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Василевська Ольга Петрівна, визнання права власності; скасування арешту - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Шевченківьский відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державний нотаріус Першої Київської державної нотаріальної контори Василевська Ольга Петрівна, визнання права власності; скасування арешту, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: