Справа № 758/6886/17
14 травня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання квартири об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та визнання права власності на частину квартири, -
У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання квартири об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та визнання права власності на частину квартири.
В підготовчому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 заяву про визнання позовних вимог від 11 січня 2023 року підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти прийняття судом заяви про визнання позовних вимог, оскільки вважає ОСОБА_2 неналежним відповідачем у справі, та визнання відповідачкою позовних вимог суперечитиме інтересам відповідача ОСОБА_3 .
Представник позивача підтримав заяву про визнання позову ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання про прийняття визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (такий висновок сформулював Верховний Суд у постановах від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16).
Суд вважає, що не досліджуючи інших обставин у цій справі, позбавлений можливості достеменно встановити обставини, які вказують на відсутність порушення закону або прав, інтересів інших осіб, а тому, враховуючи, що повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, приходить до висновку, що у прийнятті визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 196-200, 206 ЦПК України, суд,-
Відмовити у прийнятті визнання відповідачкою ОСОБА_6 позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання квартири об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та визнання права власності на частину квартири.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Леся БУДЗАН