Справа №:755/7921/24
Провадження №: 1-кс/755/1836/24
"16" травня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 ознайомившись із клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2024 року за № 12024100040001450, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу (далі КК) України в редакції Закону України № 2117-IX від 03 березня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», установив:
у провадження слідчого судді 16 травня 2024 року об 11:38 год. надійшло вказане клопотання слідчого, котре погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 25 квітня 2024 року за № 12024100040001450.
Ознайомившись з матеріалами цього судового провадження та наявними даними в АСДС «Д-3» у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 25 квітня 2024 року за № 12024100040001450, встановлено таке.
14 травня 2024 року у провадження слідчого судді цього місцевого суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25 квітня 2024 року за № 12024100040001450 (далі - первинне провадження).
Його розгляд призначено на 12:30 год. 16 травня 2024 року (провадження №1-кс/755/1805/24, слідчий суддя ОСОБА_5 ).
Водночас, до проведення розгляду первинного провадження 16 травня 2024 року, слідчим цього ж дня об 11:35 год. подано до суду тотожне (повторне) клопотання щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у тому ж кримінальному провадженні (провадження №1-кс/755/1836/24, слідчий суддя ОСОБА_1 ).
Такі дії є зловживанням процесуальними правами.
Принцип добросовісності - це загально правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Тому, добросовісність при реалізації прав і повноважень - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до учасників кримінального провадження, у зв'язку з чим під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборона зловживати наданими правами (див., до прикладу, постанову ВС від 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19).
Водночас, зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям певну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (позиція, викладена у постанові ВС від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).
Заборона зловживання процесуальними правами є загально правовим принципом і поширюється на всі галузі права (див. ухвалу Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №676/7346/15-к).
Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (див. постанову ВС від 09 квітня 2019 у справі №306/1602/16-к).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 зазначила, що Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Відповідно до положень статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
КПК не містить відповіді на питання як має діяти слідчий суддя у разі встановлення дій, що свідчать про наявність ознак зловживаннями процесуальними правами, однак з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №2-591/11 слідчий суддя не може ігнорувати та залишати відповідні зловживання сторони кримінального провадження без належного реагування та за наявності відповідної прогалини в законодавчому регулюванні не позбавлений права застосувати у такому випадку аналогію процесуального права.
Так, відповідно до частини 3 статті 44 Цивільного процесуального кодексу України, частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу.
Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.
Окрім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово, зокрема, у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» вказував на недопустимість зневілювання принципом верховенства права у випадках, коли поведінка учасників свідчить про зловживання своїм процесуальним правом.
Тому, ураховуючи, що одночасне подання до суду декількох ідентичних клопотань про застосування запобіжного заходу щодо однієї особи у межах одного кримінального провадження має ознаки зловживаннями процесуальними правами на звернення до суду з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між слідчими суддями, що суперечать завданню кримінального судочинства, слідчий суддя дійшов висновку про наявність застосування наслідків зловживання процесуальними правами у порядку аналогії процесуального права залишивши клопотання без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 369-372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:
клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2024 року за № 12024100040001450, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, залишити без розгляду.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6