ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9062/24
провадження № 1-кс/753/1492/24
"13" травня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі: прокурора ОСОБА_3 , представника та захисника власників майна ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100020004232,
08.05.2024 прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вилученого 23.04.2021 за результатами обшуків приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), а саме: 328 металевих злитків сріблястого кольору; грошових коштів в сумі 40 000 дол. США та 19 130 євро; ноутбука марки «Macbook Air», серійний номер СО2G3LJ3DJYC, з зарядним пристроєм; ноутбука марки «Samsung», серійний номер HX5291QCB00264B, з зарядним пристроєм; ноутбука марки «Emashines» з зарядним пристроєм (володілець майна - ОСОБА_5 ), та індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_6 у відділенні № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошових коштів в сумі 300 000 дол. США та 330 000 євро.
Клопотання подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 14.12.2022 під № 12024100020001914по підозрі ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 3 статті 212, частиною 3 статті 209 КК України.
За змістом підозри ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, спрямований на умисне ухилення від сплати податків та зборів, що входять у систему оподаткування, створили та очолили стійке злочинне об'єднання - організовану групу, до складу якої на різних етапах її діяльності залучили ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , розробили план злочинної діяльності її учасників з розподілом функцій між ними.
План діяльності організованої групи полягав в отриманні доходів від конвертації готівкових та безготівкових коштів в іноземну валюту та криптовалюту і навпаки, без дотримання вимог законодавства у сфері регулювання фінансових послуг, без відображення відповідних операцій у податковій звітності, ідентифікації клієнтів та сплати обов'язкових платежів до державного бюджету України.
ОСОБА_7 , діючи у складі створеної разом з ОСОБА_6 організованої групи, також надавав свої банківські рахунки, відкриті в АТ «Приватбанк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Універсал Банк», для використання у злочинній схемі.
Загальна сума грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківські рахунки ОСОБА_7 за період 2017-2020 років становить 32 772 400,26 грн, внаслідок отримання доходу ним не задекларовано та не сплачено податків на загальну суму 6 390 618,05 грн, а внаслідок злочинної діяльності усієї організованої групи до бюджету не надійшли кошти у вигляді податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 71 050 608,06 грн, що є особливо великим розміром.
Окрім того учасники організованої групи з метою легалізації (відмивання) коштів, одержаних від умисного ухилення від сплати податків та зборів, скуповували нерухомість, земельні ділянки та дорогоцінні метали.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що заявлене до арешту майно було вилучене в ході обшуків, які проводились на підставі ухвал слідчого судді в рамках кримінального провадження № 12020100020004627, визнано речовими доказами та ухвалою слідчого судді від 29.04.2021 на нього було накладено арешт.
У подальшому підозрюваного ОСОБА_7 було оголошено в розшук, матеріали відносно нього виділені в окреме провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР під № 12024100020001914, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100020004627 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 разом з цивільним позовом на суму 71 050 608,06 грн скеровано до суду.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.04.2024 (справа № 753/3086/23) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 29.04.2021, в частині майна, вилученого під час обшуків приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), та індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_6 у відділенні № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» за адресою: АДРЕСА_2 .
Клопотання мотивоване тим, що 328 металевих злитків сріблястого кольору, грошові кошти в сумах 40 000 дол. США, 19 130 євро, 300 000 дол. США, 330 000 євро та ноутбуки є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020100020004627,а арешт цього майна необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), та конфіскації майна як виду покарання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав пославшись на наведені у ньому обставини та обґрунтування. За міркуванням прокурора скасування судом арешту майна не є перешкодою для його повторного арешту в рамках даного кримінального провадження, у якому це майно має статус речових доказів, а його втрата завдасть непоправної шкоди досудовому розслідуванню.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що кримінальне провадження № 12020100020004627 не має будь-якого відношення до його підзахисних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , заявлене до арешту майно є очевидно недопустимим доказом, що установлено ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова, досудове розслідування здійснюється з порушенням територіальної підслідності та інших вимог кримінального процесуального закону. Про такі порушення свідчать, зокрема відсутність доказів факту поновлення досудового розслідування, включення прокурора ОСОБА_3 до складу групи прокурорів, а слідчого, який виніс постанову про визнання майна речовими доказами, - до складу групи слідчих у цьому кримінальному провадженні.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до положень статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно пунктів 10, 18 статті 3 цього Кодексу кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні…
Імперативним положенням, зафіксованим у статті 7 КПК України, законодавець визначив, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканість; недоторканість житла та іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканість права власності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина перша статті 131 КПК України).
За правилами, установленими частиною третьою статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, не доведе, зокрема, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Одним із визначених процесуальним законом заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з частиною другою цієї норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (частина третя статті 170 КПК України).
Частина друга статті 173 КПК України визначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Питання скасування арешту майна у кримінальному провадженні врегульовані нормою статті 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідженням матеріалів клопотання установлено, що слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до ЄРДР 28.10.2020 під № 12020100020004627 за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статті 190, частиною 1 статті 209, частиною 3 статті 212 КК України.
У цьому кримінальному провадженні ухвалами слідчого судді від 14.04.2021 було надано дозволи на проведення обшуків приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), та банківського сейфу № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_6 у відділенні № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26.
За результатами проведеного 23.04.2021 обшуку приміщення у буд. АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 328 металевих злитків сріблястого кольору, 40 000 дол. США, 19 130 євро, ноутбук марки «Macbook Air», серійний номер СО2G3LJ3DJYC, ноутбук марки «Samsung», серійний номер HX5291QCB00264B, ноутбук марки «Emashines».
За результатами проведеного цього ж числа обшуку банківського сейфу було виявлено та вилучено 300 000 дол. США та 330 000 євро.
Ухвалою слідчого судді від 29.04.2021 на вилучене під час обшуків майно було накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі ухвали слідчого судді від 04.07.2022 арештоване майно передане в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 3 статті 212, частиною 3 статті 209 КК України, а ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 3 статті 212 КК України.
13.12.2022 слідчий виніс постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_7 в розшук.
Постановою прокурора ОСОБА_3 від 14.12.2022 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 виділені в окреме провадження.
Відомості за виділеними матеріалами були внесені до ЄРДР 14.12.2022 під № 12022100020004232.
24.02.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100020004627 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 скеровано до суду.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.04.2024 (справа № 753/3086/23) скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 29.04.2021, в частині майна, вилученого під час обшуків приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (володілець майна - ОСОБА_5 ), та індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_6 у відділенні № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала мотивована тим, що обставини проведення обшуків за вищевказаними адресами не були зафіксовані відеозаписами, а тому протоколи обшуків та здобуті внаслідок їх проведення докази не можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні в силу їх очевидної недопустимості. З огляду на викладене суд уважав, що потреба в арешті майна відпала.
Зі змісту цієї ухвали вбачається, що усі наведені у розглядуваному клопотанні доводи і аргументи, у тому числі і щодо необхідності арешту майна не лише для забезпечення збереження речових доказів, а й для забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, були предметом судового розгляду та судом їм надана відповідна оцінка.
Наслідком скасування арешту майна є його повернення особі, у якої воно було вилучено (пункт 4 частини першої статті 169 КПК України).
За приписами статті 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Отже ураховуючи, що до арешту заявлене майно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щодо яких здійснюється судове провадження, і під час судового розгляду суд скасував арешт їх майна, поданням цього клопотання прокурор фактично ставить питання про перегляд судового рішення.
Перегляд судових рішень не належить до повноважень слідчого судді, звернення з клопотанням про повторний арешт майна кримінальним процесуальним законом не передбачено і таке звернення по своїй суті суперечить засадам законності та правової визначеності, а відтак правові підстави для арешту майна відсутні.
Зважаючи на викладене слідчий суддя визнає клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні без надання оцінки іншим обставинам, на які захисник посилався як на підставу своїх заперечень.
Керуючись статтями 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022100020004232.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: