Єдиний унікальний номер 448/903/24
Провадження № 1-кп/448/163/24
Іменем України
17.05.2024 місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в м.Мостиська в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12024142230000160 від 23.04.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старий Крим, Кіровського району, Автономної Республіки Крим, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із вищою освітою, директора відділення розробки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», одруженого, на утриманні має двоє малолітніх дітей, інвалідності не має, учасником бойових дій не є, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1. Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини вчинення кримінальних проступків, які не оспорюються учасниками судового провадження, зокрема, встановлено, що на початку квітня 2024 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан та Указом Президента України №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 №3564-ІХ, продовжено з 05 год. 30 хв. 05.02.2024 строком на 90 діб, та розпочато мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою подальшого особистого використання документу під час перетину державного кордону України, а саме отримання права на виїзд за межі території України, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись прямим умислом на підроблення офіційних документів - тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії, використовуючи реквізити « ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України код НОМЕР_1 » за допомогою відповідної комп'ютерної техніки та інших засобів, умисно підробив офіційні документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 17.07.2023 року та довідку військово-лікарської комісії №19/2/99 від 17.07.2023 року видані на його ім'я, внісши до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_2 від 17.07.2023 завідомо недостовірні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.39 А, гр. II наказу МО України №402 від 14.08.2008р., печаток із написами « ІНФОРМАЦІЯ_3 », штампів із написом «Взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 », із рукописним надписом « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та «Знято із військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 », із рукописним написом «17.07.2023», вклеївши свою фотокартку з метою ідентифікації особи та проставив підпис посадової особи, а також внісши до довідки військово-лікарської комісії номер 19/2/99 від 17.07.2023 завідомо недостовірні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, печатку із написом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та проставив підписи посадових осіб, тим самим підробив документи, що надають право виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану, що відповідно документально підтверджено.
2. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачений ч.1 ст.358 КК України, а саме: підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання.
3. В подальшому, 22 квітня 2024 року близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом на використання завідомо підроблених документів, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 17.07.2023 та довідка військово-лікарської комісії №19/2/99 від 17.07.2023, видані на його ім'я, є підробленими та містять завідомо недостовірні відомості, щодо визнання його непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.39 А, гр. II наказу МО України від 14.08.2008р. №402, що в свою чергу надає право у період дії воєнного стану на виїзд за межі України, перебуваючи в міжнародному пункті пропуску «Шегині», що розташований в АДРЕСА_2 , використав вищевказані завідомо підроблені документи, шляхом їх пред'явлення та надання інспектору Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 , з метою подальшого перетину державного кордону України.
4. Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок) передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.
5. В обвинувальному акті прокурор заявив клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
ІІ. Позиція обвинуваченого
6. Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування подав заяву, написану в присутності захисника ОСОБА_6 , у якій вказав, що беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим, прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
7. Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.
8. Відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
ІІІ. Застосоване Судом законодавство та висновки Суду
9. До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого, подану в порядку ч.2 ст.302 КПК України щодо визнання свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка написана обвинуваченим у присутності захисника ОСОБА_6 .
10. У вказаній заяві обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
11. Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_6 у вищевказаній заяві засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості ОСОБА_3 , підтверджено його згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
12. Відповідно до ч.1, 2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
13. Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальними проступками.
14. Згідно вимог ст. 302, 381, 382 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
15. Враховуючи наведені норми та дослідивши матеріали справи, Суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
16. Відповідно до положень ч.2 ст.381 ч.2, 3 ст.382 КПК України, суд не досліджує докази на підтвердження встановлених обставин. Суд зазначає встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
17. Враховуючи наведені норми та враховуючи, що в заяві обвинуваченим зазначено визнання винуватості та усвідомлення того, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, співставивши таке визнання із встановленими органом досудового розслідування обставинами, приймаючи до уваги те, що ці обставини ніким не оспорюються, тому суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.358 КК України як підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання та за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
18. Вина обвинуваченого у вчиненому доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
ІV. Призначення покарання
19. Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
20. При призначенні покарання обвинуваченому суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує обставини справи, ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
21. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, а також повне та беззастережне визнання вини обвинуваченим. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини та бажанні виправитись.
22. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
23. Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.
24. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймає до уваги, що санкції ч.1 ст.358 КК України, ч.4 ст.358 КК України передбачають альтернативну міру покарання.
25. Також, суд враховує:
25.1 ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно із статтею 12 КК України, є кримінальними проступками;
25.2 наслідки та обставини вчинених кримінальних правопорушень;
25.3 особу винного, його вік, матеріальний стан та стан здоров'я, зокрема: обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався; його стан здоров'я - на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває; його сімейний та матеріальний стан - одружений, на утриманні має двоє малолітніх дітей, працюючий директором відділення розробки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; наявність постійного місця проживання; котрий після вчинення кримінального правопорушення перерахував кошти на допомогу та підтримання Збройних Сил України в розмірі 3000,00 грн.; його роль у скоєних кримінальних правопорушеннях та поведінку до і після вчинення таких - обвинувачений усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчинених кримінальних правопорушень.
25.4 обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття ОСОБА_3 , яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, усвідомлення протиправної поведінки; відсутність обставин, які обтяжують покарання.
26.У зв'язку з наведеним, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, Суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 з обранням покарання, пов'язаним із грошовим стягненням в межах санкції ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання як вчиненню ним кримінальних правопорушень в майбутньому, так іншими особами.
27. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_3 слід визначити остаточне покарання шляхом повного складання призначених покарань.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
28. Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
29. Ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 24.04.2024 з метою забезпечення та на час проведення судових експертиз накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язного серії НОМЕР_2 від 17.07.2023 та довідку ВЛК №19/2/99 від 17.07.2023, що видані ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту з вищезазначеного майна, оскільки на даний час обставини, які були підставою накладення арешту на вказане майно відсутні.
30. Цивільний позов по справі не заявлявся.
31. Процесуальні витрати по справі відсутні.
32. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
33. Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
З цих підстав, керуючись статтями 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
3. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу в розмірі тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
4. Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред'явлено.
5. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мостиського районного суду Львівської області від 24.04.2024 на тимчасове посвідчення військовозобов'язного серії НОМЕР_2 від 17.07.2023 та довідку ВЛК №19/2/99 від 17.07.2023, що видані ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
6. Речовий доказ: тимчасове посвідчення військовозобов'язного серії НОМЕР_2 від 17.07.2023 та довідка ВЛК №19/2/99 від 17.07.2023, видані на ім'я ОСОБА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
7. Процесуальні витрати та витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
8. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.
9. Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
10. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
11. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
12. Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
13. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок Суду виготовлений та підписаний суддею в нарадчій кімнаті 17.05.2024.
Суддя ОСОБА_7