10 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/169/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник відповідача - Мільчевич Л.Й.
представник відповідача 1 - Зоркін Р.В.:
представник відповідача 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання рішення протиправним і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №072350009374 від 09.11.2023 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії;
3) стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивує тим, що втретє звертається до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії. Вказує на те, що Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області направило на адресу позивача рішення №0723500009374 від 09.11.2023 року про відмову у призначенні пенсії, яке винесено Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області. Вказаним рішенням до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік, який зазначений у довідці №47 від 12.09.2023 року, оскільки відсутній документ про зміну імені та по батькові.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.
25.02.2024 року, відповідачем - Головним управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову вказує на те, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки в нього відсутній необхідний страховий стаж 30 років. До страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік, який зазначений у довідці №47 від 12.09.2023 року, оскільки відсутній документ про зміну імені та по батькові.
27.02.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказано про те, що відповідач не довів правомірність відмови у призначенні пенсії за віком позивачу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 року до участі у справі залучено Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, в якості відповідача 2.
17.04.2024 року відповідачем 2 - Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає про те, що страховий стаж позивача становить 25 років 08 місяців 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Вказує на те, що до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік, який зазначений у довідці №47 від 12.09.2023 року, оскільки відсутній документ про зміну імені та по батькові.
У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги та просили суд задоволити позов.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, однак заявив клопотання розглядати справу без участі його представника.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши учасників сторін,розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 03.11.2023 року в третій раз звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії та на підтвердження свого страхового стажу надав визначені Порядком подання та оформлення документи для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням № 072350009374 від 09.11.2023 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 через відсутність страхового стажу.
Із вказаного рішення вбачається, що страховий стаж позивача становить 25 років 8 місяців 5 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік, зазначений у довідці №47 від 12.09.2023 року, оскільки відсутній документ про зміну імені та по батькові.
Судом встановлено, що період роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік записаний у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 24.09.1979 року (а.с. 12).
При цьому, суд констатує, що зазначені записи не містять неправильностей чи неточностей та відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях тобто всі записи про прийняття та звільнення позивача з роботи є послідовним, вчинені за підписом відповідальних посадових осіб та скріплені печаткою організації, а тому не викликають сумніву у їх достовірності.
Підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду є невідповідність імені та по батькові позивача у довідці №47 від 12.09.2023 року.
Разом з тим, судом досліджено копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 24.09.1979 року, в якій на титульній сторінці міститься запис про те, що прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_2 (викреслено) змінено на ОСОБА_1 згідно паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Рахівським РВ УМВС України в Закарпатській області від 14 червня 2011 року (а.с. 12).
Суд зазначає про те, що зміна імені та по батькові відбулася згідно паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Рахівським РВ УМВС України в Закарпатській області від 14 червня 2011 року, про що Богданівською сільською радою у трудовій книжці позивача зроблено відповідний запис, який скріплено печаткою.
Судом досліджено довідку №47 від 12.09.2023 року, яка видана ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" ДП "Закарпатський облавтодор" філія "Тячівський райавтодор". Вказана довідка містить інформацію про те, що ОСОБА_2 дійсно працював у Рахівській районній шляховій ремонтно-будівельній дільниці м. Рахів Закарпатської області з 24.09.1979 року наказ №84 від 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік наказ №47 від 05.05.1980 року.
Тобто, зміна імені та по батькові позивача відбулася 14 червня 2011 року, тобто значно пізніше ніж позивач працював у Рахівській районній шляховій ремонтно-будівельній дільниці м. Рахів Закарпатської області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Під "страховим стажем" згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Вищезазначене кореспондується також з нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788).
Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р. (далі - Інструкція) та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 р. (далі - Порядок).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції, до трудової книжки вносяться наступні відомості: про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Згідно п. 2.3 Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (2.4 Інструкції).
Вказане кореспондується також з положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162 (далі - Інструкція №162) (що була чинна на момент видачі трудової книжки позивача).
Із записів у трудовій книжці вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював у період з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік у Рахівській районній шляховій ремонтно-будівельній дільниці м. Рахів Закарпатської області, що також підтверджено відповідною довідкою №47 від 12.09.2023 року.
Згідно п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком № 637.
Тому суд вважає, що відомості трудової книжки позивача є належним доказом підтвердження стажу роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік у Рахівській районній шляховій ремонтно-будівельній дільниці м. Рахів Закарпатської області. Вказане також підтверджує довідка №47 від 12.09.2023 року.
Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Пенсійний орган повинен використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права щодо включення спірного періоду в страховий стаж при призначення йому пенсії за віком, у зв'язку з неможливістю пенсійного органу встановити відповідний стаж за наявності оригіналів трудової книжки яка є основним документом необхідним для його підтвердження.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.
Тому, проаналізувавши законодавчі вимоги, що регламентують порядок обчислення страхового стажу для отримання пенсії, суд дійшов висновку, що трудова діяльність включається до такого в разі її належного документального підтвердження. При цьому, суд враховує те, що згідно із законодавчими нормами основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в конкретному випадку - довідка про підтвердження стажу.
З огляду на вищенаведені законодавчі норми суд вважає достатніми та належними доказами відповідні записи трудової книжки ОСОБА_3 для підтвердження трудового стажу з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік у Рахівській районній шляховій ремонтно-будівельній дільниці м. Рахів Закарпатської області, а тому висновок ГУ ПФУ в Харківській області про те, що такий не може бути врахований, є безпідставними.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позивач на момент звернення із заявою до органу Пенсійного фонду України мав право на зарахування до страхового стажу спірного періоду роботи.
У зв'язку із не врахуванням відповідачем 2 оскаржуваного періоду роботи до загального трудового стажу позивача для призначення пенсії за віком, останнім порушено право позивача на призначення пенсії, оскільки в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
На підставі вказаного суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії позивачу №072350009374 від 09.11.2023 року є протиправним, а тому з метою захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення слід зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік у Рахівській районній шляховій ремонтно-будівельній дільниці м. Рахів Закарпатської області та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з врахуванням висновків суду.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачі по справі, як суб'єкти владних повноважень, не виконали покладені на них обов'язки щодо доказування правомірності вчинених ними дій та прийняття оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській обалсті про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області за №072350009374 від 09.11.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) зарахувати до страхового стажу позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) період його роботи з 24.09.1979 року по 05.05.1980 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про призначення пенсії за віком, з врахуванням висновків суду.
Стягнути солідарно з Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) та Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ: 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.05.2024 року.
СуддяС.А. Гебеш