про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 травня 2024 р. Справа № 120/5633/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держпродспоживслужби України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, акту перевірки та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до головного управління Держпродспоживслужби України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, акту перевірки та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 06.05.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.
На адресу суду 09.05.2024 на виконання вимог вказаної вище ухвали позивачем поданий уточний позов.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно прохальної частини уточненого позову позивачка, зокрема, просить: визнати протиправними дії посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області при проведенні позапланового державного заходу щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, який провели посадові особи ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області по буд. №46 вул. 600-річчя, м. Вінниця за скаргами ОСОБА_1 щодо надання житлово-комунальних послуг КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" таким, що порушують права, свободи і інтереси позивача, що охороняються законом.
Суддя зазначає, що така вимога позивачем сформована не чітко, а саме позивачем не конкретизовано в чому полягають такі дії відповідача, що на її думку мають бути визнані судом протиправними.
Крім того, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, однак не заявляє вимоги щодо відновлення порушених прав, що суперечить нормам ст. 2, ч. 1 ст. 5 КАС України.
Суддя звертає увагу позивачки, що позовні вимоги під пунктами 2 та 3 прохальної частини уточненого позову не стосуються відновлення порушених прав позивача за п. 1 прохальної частини.
За таких обставин, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та навести відповідне обґрунтування.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Держпродспоживслужби України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, акту перевірки та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович