Справа № 553/52/18 Номер провадження 11-кп/814/1508/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
13 травня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 26 березня 2024 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170000000378 від 10.08.2017, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.7 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, задоволено клопотання прокурора та продовжено щодо обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, не одруженого, фізичної особи підприємця, з середньою освітою, інваліда 2 групи по зору, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 12.12.2016 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 15 ч.1. ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.,
запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів починаючи з 26 березня 2024 року по 24 травня 2024 року включно.
Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд врахував наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, оскільки не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, раніше судимий та обвинувачується у вчиненні в стані алкогольного сп'яніння особливо тяжкого злочину, прийшов до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для перешкоджання його спробам переховатись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків та запобігти спробам ОСОБА_7 в інший спосіб перешкодити розгляду кримінального провадження.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вказує на автоматичне продовження судом строку тримання під вартою незважаючи на те, що обвинувальний акт щодо нього складений 10.01.2018, завдяки пасивній позиції прокуратури, яка не здатна забезпечити явку свідків, на даний час допитано лише потерпілих та декілька свідків.
Також посилається на відсутність ризиків, у зв'язку з чим вважає за можливе застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений та його захисник скаргу підтримали та просили її задовольнити, прокурор заперечив проти доводів скарги, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017170000000378 від 10.08.2017, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 п.7 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою районного суду задоволено 26.03.2024.
Не погоджуючись з даним рішенням, обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Так ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжкому злочині, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, не одружений, раніше судимий, не має міцних соціальних зв'язків.
Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати.
За таких обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а обвинуваченим не наведено в апеляційній скарзі доводів які б переконали у зворотному.
Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_7 , значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Поряд із цим, хоча колегія суддів і погоджується що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку є необхідним з огляду на існуючі ризики та висунуте обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, що несе виключну суспільну небезпечність, однак вважає слушними доводи обвинуваченого щодо його тривалого тримання під вартою та рекомендує районному суду вжити заходів з метою здійснення оперативного, об'єктивного розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 в розумні строки.
Враховуючи наведене, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 26 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4