СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3651/24
ун. № 759/9534/24
13 травня 2024 року року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позивач звернувся до Святошинського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання автомобіля об'єктом спільної сумісної власності подружжя; виділити на праві особистої власності ОСОБА_2 автомобіль ЗАЗ; стягнути з відповідача вартості автомобіля ЗАЗ у сумі 110 881,34 грн.
Заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір » ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру , яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211, 20 грн.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір » ставка судового збору за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу визначена 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 211,20 грн. та не більше 9 084,00 грн.
До матеріалів справи долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. за одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 2 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.
Згідно п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Разом з тим, виходячи зі змісту ст.176ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною (стаття 12 Закону).
Зі змісту ст.ст.175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.
Враховуючи викладене, у зв'язку із не визначенням дійсної (ринкової) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого позивачем судового збору.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та сплачено судовий збір за одну, а також позивачем не сплачено судовий збір за позовну вимогу про визнання права особистої власності на автомобіля.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 95, 175, 185, 285 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Петренко