18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 травня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/415/24
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Пидорича Д.М. та представників:
позивача: - не з'явився,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Шевченка Віктора Миколайовича
про стягнення 35 378,85 грн,
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, 60, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 02911119) звернувся в інтересах держави в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 33457208) до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шевченка Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) в якому просить суд:
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Шевченка Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36 м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 33457208) заборгованість з орендної плати у сумі 35 378,85 грн за договором оренди об'єкта нерухомості № 1404 від 27.06.2018, що складається із основної суми боргу за договором - 20 443,76 грн, пені - 9 343,38 грн, інфляційних втрат - 3 915,97 грн та 3 % річних - 1 675,74 грн;
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Шевченка Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3 028 грн.
В обґрунтування позову прокурор вказав, що фізичною особою - підприємцем Шевченком В.М. допущено невиконання зобов'язань відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна від 27.06.2018, що проявилось в систематичній несплаті коштів за користування підвальним приміщенням в чотириповерховому житловому будинку, загальною площею 254,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 114/42, що є міською комунальною власністю та належить територіальній громаді міста Черкаси в особі Черкаської міської ради.
Ухвалою від 04 квітня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
19 квітня 2024 року відповідач подав до канцелярії суду заяву, в якій він просив суд додати до матеріалів справи дублікат чека від 24.07.2023, платіжні інструкції № 143 від 02.03.2024, № 145 від 12.04.2024.
07 травня 2024 року до канцелярії суду (08 травня 2024 року через підсистему "Електронний суд") від прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевченка Віктора Миколайовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208, 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36) заборгованість в сумі 14 935,09 грн за договором оренди № 1404 від 27.06.2018, що складається з пені - 9 343,38 грн, інфляційних втрат - 3 915,97 грн та 3 % річних - 1 675,74 грн.
В заяві зазначено, що в підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 30.04.2024, прокурору стало відомо, що ФОП Шевченко В.М. надіслав до суду платіжні документи, що підтверджують сплату ним орендної плати на загальну суму 36 386,94 грн. Квитанція від 24.07.2023 підтверджує сплату 3 805,54 грн, а платіжна інструкція від 02.03.2024 підтверджує сплату 12 137,64 грн. Вказані платіжні документи враховані під час подачі позовної заяви та визначення суми заборгованості ФОП Шевченка В.М.
Як зазначено в позовній заяві, основна сума боргу за договором оренди становить 20 443,76 грн. ФОП Шевченко В.М. надіслав суду платіжну інструкцію № 145 від 12.04.2024, яка підтверджує сплату ним орендної плати в сумі 20 443,76 грн. Відповідно до інформації Департаменту економіки та розвитку Черкаської міськоїради від 02.05.2024, на даний час відсутня дебіторська заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення у зв'язку з повним погашенням орендарем боргу 12.04.2024 в сумі 20443,76 грн.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, суд вважає за необхідне відповідну заяву прийняти до розгляду та задовольнити її.
У зв'язку з чим позов розглядається судом з урахуванням зменшених позовних вимог.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи судом належним чином, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою про вручення адресату ухвали суду, проте участі свого представника у засіданні суду не забезпечив.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні, яке відбулось 30 квітня 2024 року судом була оголошена перерва до 09 травня 2024 року.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
В судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
27.06.2018 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (надалі - позивач) та ФОП Шевченком В.М. (надалі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 1404 (надалі Договір), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Черкаси.
Відповідно до п. 1.2. Договору об'єктом оренди є підвальні приміщення в чотириповерховому житловому будинку, загальною площею 254,80 кв.м., вартістю 123 570,00 грн, розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 114/42.
При передачі об'єкта нерухомості складається Акт прийому-передачі, який підписується сторонами. Об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання вказаного вище Акту (п. п. 3.1. та 3.2. Договору).
Договір оренди укладено на термін з 01.07.2018 по 31.05.2021 (п. 4.1 Договору).
Пунктами 5.1., 5.2. та 5.3. Договору передбачено, що розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною. Орендна плата встановлюється з розрахунку на один місяць. Встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Державною службою статистики України. Зокрема, визначено місячну орендну плату без врахування Індексу інфляції в сумі 2471,40 гривень.
Згідно з п. 5.5. Договору встановлена орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок.
Відповідно до п. 7.1.2. Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 9.2. Договору визначено, що за порушення строків внесення орендної плати, встановлених в п. 5.5. Договору, Орендарем сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань, які відбулися під час дії Договору (п. 10.2. Договору).
Факт передачі об'єкта оренди підтверджується Актом приймання-передачі об'єкта нерухомості від 27.06.2018. (Додаток № 2 до договору оренди № 1404).
Між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та ФОП Шевченком В.М. 16.02.2021 укладено Додаткову угоду до договору оренди об'єкта нерухомості від 27.06.2018 № 1404, згідно якої договір оренди укладено на строк з 01.07.2018 по 30.06.2023.
30.09.2023 сторонами складено Акт приймання-передачі об'єкта нерухомості, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 114/42, загальною площею 254,8 кв.м. У зв'язку з закінченням строку дії договору оренди від 27.06.2018 № 1404 приміщення передано Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 78442649 нежитлові приміщення в багатоквартирному житловому будинку А-4, загальною площею 254,8 кв.м., належать на праві комунальної власності Черкаській міській раді, на підставі рішень Черкаської міської ради серії та номер: 3-531 від 26.06.2003, рішення Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області № 05-11-5303 від 20.10.2016.
Відповідно до інформації з листа Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 21.07.2023 № 2310-01-11 між Департаментом та ФОП Шевченком В.М. 27.06.2018 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1404, що є міською комунальною власністю, за адресою: м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 114/42. За період дії зазначеного договору Орендарем систематично порушуються договірні зобов'язання, зокрема п.п. 5.4., 5.5., 7.1.2. договору, що відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України, ст. ст. 10, 16, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є істотними умовами договору. Станом на 19.07.2023 за договором № 1404 рахується заборгованість з орендної плати у сумі - 40004,97 грн. У зв'язку з наявністю заборгованості з орендної плати за договором оренди з ФОП Шевченком В.М. відділом оренди та контролю за виконанням договорів департаменту направлено листи з вимогою внесення орендної плати в повному обсязі. Станом на день скерування листа заборгованість з орендної плати не сплачена до міського бюджету (а.с. 41).
Відповідно до інформації з листа Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 25.03.2024 ФОП Шевченком В.М. заборгованість не сплачена та станом на дату надання інформації становить 20443,76 грн. Крім того, Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, у зв'язку з відсутністю фінансової можливості по сплаті судового збору за подачу позовної заяви до суду, викладено прохання про вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури (а.с.42).
Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради 25.07.2023 звертався до орендаря з вимогами щодо сплати заборгованості.
Прокурор в позовній заяві зазначив, що орендар систематично не сплачував орендну плату за Договором внаслідок чого утворилася заборгованість перед Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради за період з 21.02.2022 по 30.09.2023 у сумі 20 443,76 грн.
Відповідачем заборгованість з орендної плати на момент звернення прокурора з позовом не була погашена, Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради не було вжито достатніх та дієвих заходів щодо стягнення заборгованості в судовому порядку, що і стало підставою для вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру, а саме звернення до суду з даним позовом.
Укладений договір за своєю правовою природою є договором оренди, між сторонами виникли правовідносини, що, зокрема, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У частині першій статті 284 Господарського кодексу України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, орендну плату з урахуванням її індексації.
Частиною 3 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
На підставі наведеного вище законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи вбачається, що сторони 27.06.2018 уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідач не виконав належним чином зобов'язання з орендної плати, тому за період з 21.02.2022 по 30.09.2023 виникла заборгованість в розмірі 20 443,76 грн, чим останній порушив права позивача на своєчасне одержання вказаних коштів.
Як зазначено в позовній заяві основна сума боргу за договором оренди становить 20 443,76 грн., відповідач 19.04.2024 подав до суду платіжну інструкцію № 145 від 12.04.2024, яка підтверджує сплату ним орендної плати в сумі 20 443,76 грн.
Відповідно до листа Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 02.05.2024 у відповідача відсутня дебіторська заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення у зв'язку з повним погашенням орендарем боргу 12.04.2024 в сумі 20443,76 грн.
07 травня 2024 року до канцелярії суду (08 травня 2024 року через підсистему "Електронний суд") від прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14 935,09 грн за договором оренди № 1404 від 27.06.2018, що складається з пені - 9 343,38 грн, інфляційних втрат - 3 915,97 грн та 3 % річних - 1 675,74 грн.
Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, суд прийняв її до розгляду та задовольнив.
Таким чином, позов розглядається судом з урахуванням зменшених позовних вимог.
Подальший розгляд справи здійснюється щодо стягнення пені - 9 343,38 грн, інфляційних втрат - 3 915,97 грн та 3 % річних - 1 675,74 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 9.2. Договору визначено, що за порушення строків внесення орендної плати, встановлених в п. 5.5. Договору, Орендарем сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3 % річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга» розрахунок розміру пені, інфляційних втрат, річних за періоди прострочення відповідачем сплати заборгованості з орендної плати, суд встановив, що нарахування прокурором проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, обставин справи, умов Договору, арифметично і методологічно є правильним, тому підлягають задоволенню.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура становить єдину систему, на яку покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Передумовою участі органів та осіб, передбачених ст. 53 Господарського кодексу України, в господарському процесі в будь-якій із п'яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб'єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Так, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави”, висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, “інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).
Аналіз положень ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право па представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
“Нездійснення захисту” має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, надаючи висновок щодо застосування приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів - держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
В позовній заяві прокурор зазначив, що Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради 25.07.2023 скеровував на адресу відповідача лист - пропозицію щодо необхідності сплати заборгованості з орендної плати, вказане свідчить що Департамент був освідомлений про наявні порушення його інтересів.
Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради в листах від 21.07.2023 та 25.03.2024 виклав прохання до органів прокуратури щодо вжиття заходів представницького характеру шляхом скерування позовної заяви до суду про стягнення з відповідача заборгованості. Невжиття відповідних заходів уповноваженим органом обумовлено відсутністю фінансової можливості по сплаті судового збору.
Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради в період з жовтня 2023 року до моменту звернення прокурором до суду з даним позовом не було вжито заходів щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій в сумі 35 378,85 грн.
Прокурором, на виконання вимог ст. 23 Закону «Про прокуратуру» повідомлено позивача про подання позовної заяви листом від 25.03.2024.
Відповідно до Положення «Про Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради», затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 22.08.2019 № 2 - 4723 Департамент є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету та міському голові м. Черкаси.
Департамент є самостійною юридичною особою (самостійним структурним підрозділом Черкаської міської ради), зареєстрованою у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, печатки, штампи та відповідні бланки із своїм найменуванням, рахунки спеціальних коштів та інші рахунки, передбачені чинним законодавством України, може бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах.
Майно Департаменту належить йому на правах оперативного управління. Департамент володіє та користується майном, що є в його управлінні. Розпорядження майном департаменту здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно п. 1.6. Положення Департамент забезпечує реалізацію державної політики (в межах власних і делегованих повноважень) з питань управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста.
Беручи до уваги те, що нежитлові (підвальні) приміщення площею 254,8 кв.м., які орендував відповідач перебувають на балансі Департаменту, а також той факт, що Орендар сплачував орендну плату на рахунок Департаменту, суд вважає, що прокурор вірно зазначив, що саме Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради є органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій у спірних відносинах.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, відомості про розподіл судових витрат.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шевченка Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36 м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 33457208) - 9 343,38 грн пені, 3 915,97 грн інфляційних втрат, 1 675,74 грн 3 % річних.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шевченка Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 15 травня 2024 року.
Суддя О.В. Чевгуз