Справа № 577/105/24
Провадження № 2/577/209/24
23 квітня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Рябовол А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Українські фінансові операції» та прохає визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрований за реєстровим номером № 9399, про стягнення з неї на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в розмірі 8 820 грн 00 коп. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що у грудні 2023 року через додаток «Дія» їй стало відомо, що 06 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. відкрите виконавче провадження №67776272. Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис, вчинений 08 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. за № 9399 про стягнення з неї на користь відповідача - ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості у розмірі 8 820 грн 00 коп. Вона вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. при вчиненні 08 листопада 2021 року виконавчого напису № 9399 були порушені вимоги діючого законодавства України, зокрема, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, оскільки ТОВ «Українські фінансові операції» приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису не були надані документи, які б підтверджували наявність у неї заборгованості перед ТОВ «Українські фінансові операції» та її безспірність. Вона взагалі не отримувала від ТОВ «Українські фінансові операції» у кредит грошові кошти та не укладала кредитний договір. Крім того вона не отримувала від ТОВ «Українські фінансові операції» повідомлення про наявність у неї заборгованості за кредитним договором, процентами, штрафними санкціями, тощо, а також не отримувала такого повідомлення від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. до вчинення останнім виконавчого напису.
Таким чином приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не мав права 08 листопада 2021 року вчиняти виконавчий напис № 9399, не переконавшись у відсутності спору між нею та відповідачем щодо наявності заборгованості за кредитним договором, а тому вказаний виконавчий напис, є таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ухвали суду від 01 березня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі закрите та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 45).
Представник відповідача - ТОВ «Українські фінансові операції» у судове засідання також не з'явився. Відповідач у встановленому законом порядку був повідомлений про час і місце підготовчого судового засідання (а.с. 39).
Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені у встановленому законом порядку (а.с. 40-42,44).
Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що 08 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинений виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за номером № 9399, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції», якому ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 13/09/2021 від 13 вересня 2021 року відступило право вимоги, заборгованості за договором № 3577186, укладеним 28 січня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , період з 12 вересня 2021 року до 27 жовтня 2021 року в розмірі 8 020 грн 00 коп, в тому числі: простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн 00 коп та простроченої заборгованості за несплаченими процентами в розмірі 3 020 грн 00 коп. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто 800 грн 00 коп. Загальна сума, що підлягає стягненню за вказаним виконавчим написом становить 8 820 грн 00 коп (а.с. 4).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В. 06 грудня 2021 року на підставі вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 67776272 (а.с. 5).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.ст. 626, 628, 610 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 88 вищевказаного Закону нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
При цьому ст. 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Порядок вчинення виконавчих написів передбачений Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок).
Згідно з п. 1.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Згідно п. 3.1 вказаної Глави розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Окрім того, п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вищевказаному Переліку документів.
Так, постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п. 2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Також вказаним судовим рішенням зобов'язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на час ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і п. 2 постанови КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
У подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Зі змісту наведених судових рішень вбачається, що з 22 лютого 2017 року виконавчий напис може бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 08 листопада 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2) порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З аналізу нормативно-правових актів, які регулюють порядок вчинення нотаріусом виконавчого напису вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
З наведеного слідує, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Також на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання вказаного питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який також має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, та постанові Верховного Суду України від 23 січня 2018 року № 61-154св18.
В той же час, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано доказів, що на час вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором № 3577186 від 28 січня 2021 року, - станом 08 листопада 2021 року розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становив 8 020 грн 00 коп, а нотаріус переконався у безспірності заборгованості за кредитним договором № 3577186 від 28 січня 2021 року.
За таких обставин, суд приходить висновку, що слід визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., зареєстрований за реєстровим номером № 9399, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором № 3577186 від 28 січня 2021 року.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 1 073 грн 60 коп (а.с. 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 073 грн 60 грн
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 18, 512, 514, 517, 518, 525, 526, 610, 626-628, 1054 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 258, 259, 263-265,280-284, 354, 355 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований за реєстровим номером № 9399, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості за кредитним договором № 3577186, укладеним 28 січня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , у розмірі 8 020 грн 00 коп та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 800 грн 00 коп, всього 8 820 грн 00 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 073 грн 80 коп (одна тисяча сімдесят три грн 80 коп).
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщення 2.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В., адреса: м. Суми, пров. Пляжний, 3.
Суддя Ярмак О. М.