Справа № 592/7812/24
Провадження № 1-кс/592/3294/24
16 травня 2024 року м.Суми
Слідча суддя Ковпаківського районного суду м.Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 із застосуванням технічних засобів фіксування кримінального провадження, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 (м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Сумської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024200600000226 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Зіньків Зінківського району Полтавської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимій: 24.01.2024 Сумським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 162 КК України засуджено до штрафу у розмірі 850 грн, 22.03.2024 штраф сплачено; 22.02.2024 направлено обвинувальний акт до Сумського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_8 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; 25.04.2024 направлено обвинувальний акт до Сумського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_8 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Як зазначив слідчий у своєму клопотанні, ОСОБА_5 органами досудового розслідування підозрюється у тому, що 28.04.2024 о 17:00 год. вона викрала у ОСОБА_9 мобільного телефону NOMI i2403 Red, який лежав на столі в приміщенні літньої кухні, вартістю, згідно висновку експерта № СЕ-19/119-24/6980-ТВ від 08.05.2024, становить 581 грн.
У якості ризиків для застосування запобіжного заходу, слідчий зазначив можливість переховування від органів слідства, незаконно впливати на потерпілого з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, пославшись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні умисного корисливого злочину, ніде не працює.
У судовому засіданні прокурор повністю підтримала клопотання, обґрунтувавши його тими ж підставами, що були наведені у ньому.
Підозрювана ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала та просила застосувати щодо неї запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник теж заперечив проти задоволення клопотання, при цьому пояснив, що немає підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також відсутність ризиків зазначених слідчим та прокурором та просив застосувати стосовно підозрюваної цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, захисника та пояснення підозрюваної доходжу такого висновку.
Так, у відповідності з вимогами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором клопотання.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Чеботарь проти Молдови» зазначив: п.48. Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі ст.5 §1 (с), поліція не зобов'язана мати у своєму розпоряджені докази, достатніми для пред'явлення обвинувачення, не в момент арешту, не під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа предстала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів або інформації, які могли б впевнити об'єктивного спостерігача, що особа можливо, вчинила злочин.
Частиною 5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На даний час у слідчого судді є всі пістави вважати, що у слідства наявні відомості та інформація, яка могла б впевнити, що підозрювана ОСОБА_5 може бути причетна до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором були доведені обставини, передбачені пунктом 5 частини 1 ст.194 КПК України, а саме було доведено наявність обґрунтованої підозри, а також прокурором було доведено існування одного ризику, передбаченого п.5 ст.177 КПК України, а саме можливість вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є декілька обвинувальних актів щодо неї, які вже направлені до суду, що дає підстави слідчому судді дійти висновку про існування даного ризику.
При цьому прокурор не довела існування ризиків у тому, що підозрювана зможе ухилятись від слідства і суду, незаконно впливати на потерпілого та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, у відповідності з вимогами п.6 ч.1 ст.184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Наведення цього обґрунтування є обов'язком слідчого, прокурора.
Враховуючи, що прокурором при розгляді клопотання були доведені обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні і яким може бути цілодобовий домашній арешт із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, що повністю забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, буде її стимулювати до утримання від вчинення інших кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194 КПК України, слідча суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №4 (м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 в частині застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити за необґрунтованістю.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною їй залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на 60 днів до 14 липня 2024 року, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з потерпілим; 5) докласти зусиль до пошуку роботи; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Дана ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1