Справа № 441/766/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/544/24 Доповідач: ОСОБА_2
13 травня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2024 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_6 не містить ознак бездіяльності у діях осіб, уповноважених на внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 - ч. 2 ст. 146 КК України за заявою ОСОБА_6 від 14.03 2024 року.
На ухвалу слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2024 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження даної ухвали; скасувати оскаржувану ухвалу та винести нову ухвалу про задоволення в повному обсязі вимог його скарги (вих. №1975 від 15.03.2024 року).
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2024 року ОСОБА_6 мотивує тим, що оскаржувану ухвалу він отримав лише 16 квітня 2024 року через поштове відділення №79066 у м.Львові.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, такою, що підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що висновки слідчого судді стосовно підстав відмови у задоволені його скарги не відповідають вимогам закону, не ґрунтуються на відомостях зібраних у матеріалах даного судового провадження.
ОСОБА_6 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце такого, а тому колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги проводити у його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наведені доводи, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.
Згідно з ч.4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 , звернувся в суд із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення після отримання відповідної заяви, мотивуючи в основному тим, що він, як заявник, 14.03.2024 звернувся у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , просив розпочати досудове розслідування за ч. 1 ст. 14 - ч. 2 ст. 146 КК України, залучити ОСОБА_8 , як потерпілу у кримінальному провадженні, інше, однак отримавши 14.03.2024 його заяву, уповноважені особи ВП № 1 бездіють, відповідні відомості до ЄРДР станом на 19.03.2024 не внесли.
При цьому, слідчим суддею, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 14.03.2024 зазначає про реальні підстави у ОСОБА_8 з 19.02.2024, побоюватися вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 - ч. 2 ст. 146 КК України, а саме «готування до умисного викрадення людини, вчиненого щодо малолітнього, з корисливих мотивів, таке, що супроводжується заподіянням йому фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу».
Заява ОСОБА_6 містить лише суб'єктивний виклад обставин та не містить відомостей, за якими можна визначити наявність елементів об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 - ч. 2 ст. 146 КК України, висновок про готування ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення не ґрунтується на фактах, а є лише припущеннями скаржника, суб'єктивним уявленням щодо неправомірності дій ОСОБА_7 , а також ґрунтується на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя в ухвалі зазначив, що у заяві ОСОБА_6 , як заявника, обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, яке розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а, як вбачається із самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику фактів, в т.ч. існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини), що можуть свідчити про готування до вчинення зазначеного ним у заяві кримінального правопорушення, і зокрема з описової частини заяви від 14.03.2024 убачається, що ОСОБА_7 «про намір з невідомих мотивів викрасти малолітнього сина, що мешкає разом з матір'ю, коли син знаходитиметься в дитячому садочку, що полегшить можливість здійснити таке викрадення з корисливих мотивів», повідомляв до моменту звернення ОСОБА_8 в суд із позовом про визнання батьківства, тобто до вересня 2021 року, також після набрання цим рішенням суду законної сили - 19.02.2024 та якщо ОСОБА_8 звернеться до суду із позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_7 (такий позов підготовлений), тоді як у мотивувальній частині заявник зазначає час вчинення кримінального правопорушення 19.02.2024 - день набрання законної сили рішення Городоцького районного суду Львівської області у справі № 441/2061/21, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14 - ч. 2 ст. 146 КК України.
Разом з цим, із сайту «Судова влада України» убачається, що у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів, 15.03.2024 Городоцьким районним судом Львівської області відкрито провадження, призначено підготовче засідання
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Незгода з рішеннями та діями працівників державного органу, може бути підставою для оскарження таких дій чи бездіяльності в порядку визначеному процесуальним законодавством, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно зазначила у своєму рішенні про те, що заява ОСОБА_6 не містить ознак бездіяльності у діях осіб, уповноважених на внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, а рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2024 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст .ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.03.2024 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного Управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: