Справа № 743/52/24
Провадження №2/743/83/24
15 травня 2024 року смт Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Воєдило О. В.
відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника третьої особи ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі міського типу Ріпки справу за позовом органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав, -
10.01.2024 р. орган опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позов мотивовано тим, що на території Ріпкинської селищної ради по АДРЕСА_1 проживають відповідачі разом з донькою ОСОБА_6 та сином ОСОБА_7 .
З 2020 року сім'я перебуває під постійним наглядом виконавчого комітету селищної ради та соціальних служб району, оскільки батьки зловживали алкоголем, ухиляються від виконання батьківських обов'язків, вчиняють сварки, чим, на думку позивача, завдають шкоду ментальному здоров'ю дітей.
Згідно наказу від 20.05.2020 р. № 17 діти перебували на обліку служби у справах дітей як такі, що постраждали від психологічного насильства в сім'ї, а були влаштовані до Хмільницького центру соціально-психологічної реабілітації дітей на тимчасове перебування. На засіданнях виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради неодноразово розглядалось питання неналежного виконання батьківських обов'язків: перебування матері у алкогольному стані, незадовільний стан житлових приміщень, складні сімейні стосунки між батьками, що часто призводило до сварок та бійок, вчинення систематичного психологічного насильства в сім'ї.
Позивач зауважує, що у червні 2021 року старший син ОСОБА_2 забрав дітей від батьків у Донецьку область, де вони проживали тривалий час. Родина з 27.05.2021 р. перебуває на обліку КЗ «Центр надання соціальних послуг» з приводу зловживання алкогольними напоями та ухилення від виконання батьківських обов'язків. На ОСОБА_1 було складено 7 протоколів за вчинення домашнього насильства в сім'ї. Внаслідок недбалої поведінки батьків діти були вкотре влаштовані до старшої сестри, що проживає у м. Чернігів. 30.11.2023 р. позивачем було прийнято рішення «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » № 472.
Справу передано головуючому судді 10.01.2024 р.
12.01.2024 р. та 17.01.2024 р. надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідачів.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.01.2024 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого судового засідання призначено на 15.02.2024 р.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.02.2024 р. закрито підготовче провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.03.2024 р.
21.02.2024 р. органом опіки та піклування Ріпкинської селищної ради подано заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності його представника, зареєстровану за вх. № 645/24.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14.03.2024 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника третьої особи про заслуховування дітей та про допит свідка задоволено.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14.03.2024 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву в судовому засіданні до 27.03.2024 р., в тому числі з метою надання відповідачам часу для налагодження контакту з дітьми.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.03.2024 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголошено перерву в судовому засіданні до 08.04.2024 р.
08.04.2024 р. справу знято з розгляду у зв'язку з зайнятістю судді у розгляді справи № 743/487/24.
08.04.2024 р. направлено судовий запит до органу поліції про надання інформації щодо притягнення до адміністративної відповідальності відповідачів протягом року в частині, що стосується їхніх неповнолітніх дітей.
10.04.2024 р. до суду надійшла запитувана інформація, зареєстрована за вх. № 1323/24.
30.04.2024 р. ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи на 15.05.2024 р.
У судовому засіданні 14.03.2024 р. ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначила, що ОСОБА_7 потрапив у лікарню 07.11.2023 р., а на наступний день її старша донька ОСОБА_8 написала заяву про позбавлення її батьківських прав. Хоча саме відповідач відвозила сина у лікарню у м. Чернігів. А чоловік залишив ОСОБА_9 кошти на ліки для сина, а відповідачу - кошти на дорогу, щоб провідувати сина, а сам поїхав на роботу, що знаходиться у іншій області. На вихідних вона повинна була їхати до сина у лікарню. Однак ОСОБА_6 приїхала додому у п'ятницю, забрала усі гроші та поїхала до ОСОБА_9 у Чернігів. Тому відповідач не мала змоги приїхати до сина у лікарню через відсутність коштів на дорогу. На її думку, у навчальному закладі її сина побили, оскільки лікар при проведенні УЗД повідомив ОСОБА_2 про те, що у дитини - забій правої нирки. Після цього на адресу відповідача почали приходити листи, зміст яких стосувався питання невиконання нею батьківських обов'язків. При цьому, її з чоловіком умовили не писати заяву до поліції стосовно даного факту, однак, як виявилось потім, цю подію використали проти неї та її чоловіка. Відповідач зауважила, що не вірить, що ОСОБА_7 упав з другого поверху та пошкодив лише нирку, не маючи при цьому ні синців, ні забоїв.
Крім того, ОСОБА_2 повідомила суд, що вже тривалий час не може поспілкуватися зі своїми дітьми, які проживають у доньки ОСОБА_9 . ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовляються розмовляти з батьками по телефону. Коли ОСОБА_6 приїжджала додому забрати куртку, то повідомила відповідача, що вони переїхали на нову квартиру, відтак відповідачі навіть не володіють інофрмацією, за якою адресою проживають їхні діти. Відповідач вказала, що її чоловік постійно їздить на заробітки, щоб діти були взуті і одягнені. Зазначила, що інспектор сектору ювенальної превенції майже щодня відвідувала сім'ю.
На думку відповідача, ОСОБА_6 любить їздити у Чернігів до старшої сестри ОСОБА_9 , оскільки там свобода. Не потрібно працювати на городі, допомагати матері. Крім того, відповідач вдома готує звичайну їжу, піци в неї немає, як у Чернігові.
Відповідач також розповіла про інцидент, коли старший син забрав дітей у Донецьку область, коли їх з чоловіком не було вдома. Разом з дітьми син забрав з будинку ноутбук. Він страждає на наркотичну залежність, вимагав з них гроші. Припускає, що дітей забрав в якості помсти за те, що вони не дали йому коштів. Між ним та ОСОБА_1 відбуваються конфлікти. Також син вдарив і її. Дітей відповідачі забирали додому за сприяння Ріпкинської селищної ради, в тому числі представника третьої особи. Син довіз їх до Києва і їх забрала ОСОБА_8 . Кошти на дорогу їм позичила працівник Ріпкинської селищної ради, оскільки у відповідача на той час коштів не було. Крім того, відповідач у м. Чернігів не орієнтується, тому дітей забирала ОСОБА_8 , якій передали кошти на дорогу. Діти повернулися додому і далі все було добре.
Відповідач деталізувала, що 06.11.2023 р. ОСОБА_7 прийшов зі школи і сказав, що у нього болить спина. На наступний день відповідач з сином пішли до місцевої лікарні та отримали направлення у лікарню м. Чернігова. Вони з чоловіком залишили кошти ОСОБА_9 на ліки для ОСОБА_7 та повернулися вдвох додому. Наступного дня батько поїхав на заробітки, лишивши відповідачу кошти на дорогу, щоб вона на вихідних провідала ОСОБА_7 . Однак, у п'ятницю ОСОБА_6 попросила у неї грошей, щоб їхати до ОСОБА_9 . Відповідач почала відраховувати кошти, але ОСОБА_6 забрала усі кошти і пішла. Після того ОСОБА_6 залишилась проживати у ОСОБА_9 , а ОСОБА_10 забрала з лікарні і теж залишила у себе.
Відповідач зазначила, що з листопада 2023 року не вживає спиртних напоїв. Перед новим роком вони з чоловіком поїхали до ОСОБА_9 забирати дітей, але у під'їзд їх ніхто не впустив. У подальшому вона дізналася від ОСОБА_6 , що вони переїхали на нову квартиру. Адресу їм ніхто не повідомив. За цей період діти кілька разів приїжджали додому за речами, по телефону спілкуються з батьками тільки тоді, коли захочуть. Відповідач зазначила, що любить своїх дітей і хоче, щоб вони жили вдома.
Крім того, відповідач категорично заперечила, що писала заяву на переведення дітей за сімейною формою навчання.
У судовому засіданні 27.03.2024 р. ОСОБА_2 додатково вказала, що ОСОБА_8 не віддала їй виписки з лікарні. На сьогоднішній день у ОСОБА_7 знову болять нирки, але ОСОБА_8 виписки не віддає. Також відповідач зауважила, що ОСОБА_6 має середній бал з навчання - 7-8, але вона може краще навчатися, просто не старається. Відповідач зазначила, що допомогає Поліні робити домашні завдання, проти чого присутня у залі судових засідань ОСОБА_6 не заперечила. Харчування у школі оплачує чоловік, городовину вирощує вона та здає до школи. Коли чоловік привозить гроші із заробітків, вони спільно сплачують комунальні послуги, оплачують дітям шкільне харчування, купують їм одяг, речі, закуповують продукти харчування. Після цього коштів не лишається.
У судовому засіданні 15.05.2024 р. ОСОБА_2 повідомила суд, що учора (14.05.2024 р.) ОСОБА_6 приїжджала додому за документами і поводила себе зовсім не так, як усі попередні рази. Спілкувалася вона мало, але нормально. Відповідач побачила, що вона йде на контакт та хоче спілкуватися. Відповідач просила суд не позбавляти їх батьківських прав. Зазначила, що ОСОБА_6 її повідомила, що хоче вступати до навчального закладу у Чернігові, проти чого відповідач не заперечує. Відповідач підтримує ОСОБА_6 у бажанні проводити час з сестрою ОСОБА_11 , але заради цього не треба їх позбавляти батьківських прав. Також відповідач повідомила суд, що після судового засідання, що відбулося 27.03.2024 р., ОСОБА_8 віддала їй всі документи з лікарні і вони 04.04.2024 р. пішли з ОСОБА_7 до лікаря. До цього він на сильний біль не скаржився і вона увесь цей період часу давала йому « ОСОБА_12 ». А коли 04.04.2024 р. ОСОБА_7 стало зле, вони звернулися до лікарні. ОСОБА_7 шпиталізували у лікарню м. Чернігова. Вона його супроводжувала до лікарні. Там він лікувався до 16.04.2024 р. На сьогоднішній день ОСОБА_7 відвідує школу, проблем зі здоров'ям не має.
У судовому засіданні 14.03.2024 р ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що дружині кошти рідко залишає. Субсидії сім'я не має. Коли він заробляє гроші, то оплачує комунальні послуги, купує продукти, оплачує харчування дітей у школі. Має домовленість з працівниками магазинів, щоб видавали дружині та дітям товари за потреби, а потім повертається з заробітків і оплачує ці товари.
З Поліною виникають конфлікти через її поведінку, спосіб життя, який, на думку відповідача, його донці не личить. Відповідач визнав, що сварить доньку.
Щодо конфлікту зі старшим сином дружини повідомив, що останній, коли проживав у них, через застосунок «Приват24» списував з його банківської картки кошти. Коли він це виявив, то звернувся до банку і змінив карту. Повідомив про це ОСОБА_13 . Саме після того він забрав дітей, ноутбук та перед цим розірвав паспорт відповідача. Залежним від алкоголю себе не вважає, оскільки його б не взяли на роботу. Юлію з першого класу годував, одягав. Працював тоді в лісгоспі, добре заробляв. Але потім відбулося скорочення. З тих пір відповідач їздить на заробітки до різних регіонів. Займається перекриванням дахів. Має середній заробіток на місяць приблизно 15 тисяч гривень. Вдома буває сукупно приблизно один місяць на рік.
У судовому засіданні 27.03.2024 р. ОСОБА_1 визнав, що сварив доньку за спілкування з військовими та паління. Щодо того, що він не дав восени 2023 року коштів на взуття зауважив, що у Поліни у шафі стоять нові чоботи. Однак, все одно сказав Поліні, щоб вона пішла у магазин до тітки ОСОБА_14 і вибрала собі нові. Але їй нічого не підійшло. Щодо того, що він забороняє дружині працювати, обґрунтував, що нормальної роботи немає, а він заробляє кошти і утримує сім'ю. Цього вважає достатнім.
У судовому засіданні 15.05.2024 р. ОСОБА_1 погодився з доводами представника третьої особи та визнав, що допускав помилки при вихованні дітей. Міг накричати. Але вдарити у жодному випадку не міг. Повторно зауважив, що не вважає себе залежним від алкоголю, інакше б його не взяли на роботу. Крім того, його не ставили на облік у лікарні з цього приводу. Підтвердив, що з Поліною існує конфлікт, який він хоче виправити аби його донька повернулася додому. Сказав, що якщо ОСОБА_8 хоче допомагати дітям, то він це підтримує. Буде виділяти їй кошти, щоб вона могла витрачати на потреби дітей. І буде робити це до тих пір, поки у нього буде здоров'я.
У судовому засіданні 14.03.2024 р. представник третьої особи позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у ньому, та додатково наголосила на тому, що батьки зловживають спиртними напоями; вдома відбуваються постійні сварки між ними; батько б'є матір та дозволив собі з'явитися у приміщення ліцею, де навчаються діти, у стані алкогольного сп'яніння; матір дозволяє собі сильно напиватися; батько також телефонував постійно дітям у період проживання у ОСОБА_9 у стані алкогольного сп'яніння; наприкінці грудня 2023 р. ОСОБА_1 телефонував і представнику третьої особи та висловлювався нецензурною лайкою, підвищуючи тон, за те, що, на його думку, вона хоче відібрати у них дітей.
Заслухавши учасників судового процесу, допитавши свідка, опитавши дітей, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідачі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4
20.05.2020 р. діти поставлені на облік третьої особи як такі, що постраждали від насильства в сім'ї.
З 25.05.2020 р. до 11.03.2021 р. діти були тимчасово влаштовані до Хмільницького центру соціально-психологічної реабілітації дітей.
З 27.05.2021 р. родина ОСОБА_15 перебуває на обліку КЗ «Ріпкинський ЦНСП» через зловживання батьками алкогольними напоями, а з 30.08.2023 р. - через насилля в сім'ї.
У червні 2021 року старший син ОСОБА_2 вивіз дітей у Донецьку область та третя особа займалася питанням повернення їх додому спільно з відповідачами та старшою сестрою ОСОБА_11 .
31.08.2023 р. рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області орган опіки та піклування попередив відповідачів про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов'язків.
Згідно матеріалів справи та відомостей ЄДРСР ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності протягом останнього року двічі: 1) за знаходження за місцем мешкання постраждалої особи ОСОБА_2 , чим порушив терміновий заборонний припис стосовно кривдника (18.12.2023 р. Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 1732 КУпАП (справа № 743/1926/23)); 2) за вчинення відносно малолітнього сина ОСОБА_5 26.08.2023 р. домашнього насильства психологічного характеру, відносно своєї доньки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру (яке полягало в стусанах та штовханні, погрозах фізичною розправою, хапанні за руки), відносно своєї дружини ОСОБА_2 - 29.09.2023 р. домашнього насильства психологічного характеру, а також за невиконання тимчасового заборонного припису (01.11.2023 р. Куликівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 1732 КУпАП (справа № 743/1345/23)).
Згідно матеріалів справи та відомостей ЄДРСР ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності протягом останнього року двічі: 1) за ухилення 08.11.2023 р. від виконання батьківських обов'язків щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки вона не займалась лікуванням ОСОБА_7 , не відвідувала його у Чернігівській ДОЛ, куди ОСОБА_7 був госпіталізований, не цікавилась його станом здоров'я, а натомість це робила його сестра ОСОБА_8 , не контролювала проведення дозвілля Поліною, не створювала умов для її належного проживання, а натомість зловживала алкогольними напоями та відпочивала, не звертаючи уваги на дітей, які стали проживати у сестри Юлії у м. Чернігів (16.01.2024 р. Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 184 КУпАП (справа № 743/1867/23)); 2) за ухилення 29.09.2023 р. від виконання батьківських обов'язків щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки вона нераціонально використовує кошти, які витрачає на придбання алкоголю, яким зловживає та не доглядає за дітьми. Не контролює поведінки дозвілля ОСОБА_6 , яка палить тютюнові вироби. Не дбає про безпеку дітей, їхній спокій, коли вдома відбуваються конфлікти з чоловіком та батьком дітей, в результаті діти змушені тікати до знайомих друзів та ночувати там, бо батьки сваряться через вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 (05.12.2023 р. Куликівський районний суд Чернігівської області за ч. 1 ст. 184 КУпАП (справа № 743/1611/23)).
З 13.11.2023 р. до 15.03.2024 р. ОСОБА_7 проживав у старшої сестри Юлії у м. Чернігів, а з 15.03.2024 р. проживає з батьками. За тиждень до переїзду ОСОБА_16 почала проживати у старшої сестри Юлії в м. Чернігів, де проживає станом на 15.05.2024 р.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки вищезазначені обставини не оспорюються жодним із учасників справи, суд не досліджує докази у справі, що підтверджують ці обставини, в силу положень ст. 82 ЦПК України.
Крім того, рішенням позивача «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » від 30.11.2023 р. № 472 затверджено висновок органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 31).
З вказаного висновку вбачається, що орган опіки та піклування Ріпкинської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відносно ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки зловживають алкогольними напоями, не цікавляться життям дітей, їх станом здоров'я, навчанням та успіхами, неодноразово мали місце факти домашнього насильства, за якими складено сім протоколів, та протоколи за неналежне виконання батьківських обов'язків. Двічі питання неналежного виконання батьківських обов'язків обома батьками розглядалося на засіданні виконкому Ріпкинської селищної ради. Враховуючи вищезазначене, вбачається, що батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків.
Також з актів про відвідування сім'ї/особи № 118 від 18.07.2022 р. (а. с. 19), № 185 від 02.11.2022 р. (а.с. 41), № 60 від 20.01.2022 р. (а. с. 42), № 394 від 29.10.2021 р. (а. с. 43), № 302а від 06.09.2021 р. (а. с. 44), № 298 від 30.08.2021 р. (а. с. 45), № 144 від 12.10.2023 р. (а. с. 46) вбачається, що періодично сім'я має борги за комунальні послуги, в помешканні чисто, тепло, мати готує їжу, продукти харчування наявні в достатній кількості.
З акту оцінки потреб сім'ї/особи від 16.03.2021 р., проведеного у період з 15.03.2021 р. до 16.03.2021 р. вбачається, що діти почувають себе добре, харчуються у школі, голодними не бувають, забезпечені зошитами, підручниками та канцелярією. У батька раніше траплялися прояви неконтрольованої поведінки та агресії, коли він зловживав алкоголем. Мати закодована від алкогольної залежності. На момент складання оцінки ознак вживання алкоголю батьками не виявлено. Батько вчиняє насильство над матір'ю в присутності дітей, коли вони вживають алкоголь. Батько працює, мати не працює. За результатами оцінки встановлено, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, є алкогольна залежність батьків (а. с. 35 - 40).
Крім того, у судовому засіданні 14.03.2024 р. син відповідачів ОСОБА_7 повідомив суд, що не хоче жити з батьками, тому що вони випивають, б'ються та сваряться між собою. Коли батько приїжджає з роботи, то вони починають пити. Тато б'є маму і вони з Поліною її захищають, бо їм її жаль. З того часу як вони з Поліною переїхали жити до сестри ОСОБА_9 , мама весь час дзвонить і просить, щоб він приїхав додому.
У судовому засіданні 14.03.2024 р. донька відповідачів ОСОБА_6 повідомила суд, що не хоче жити з батьками. Коли мати випиває, то не готує їм їсти. Поліні самій іноді доводиться готувати їсти для себе та ОСОБА_7 . Вони навчаються зараз онлайн за сімейною формою навчання. Виконують контрольні роботи. Вони з ОСОБА_7 допомагають ОСОБА_9 по хатній роботі.
У судовому засіданні 27.03.2024 р. ОСОБА_7 змінив свою позицію та повідомив суд, що хоче жити з батьками. Останній тиждень він жив у батьків. Лікувати зуб не поїхали, бо у матері не було коштів. Мама сказала, що поїдуть до стоматолога, коли будуть кошти. Зуби наразі не болять. Мама готує йому їсти. Знає його улюблені страви. У період проживання тато теж був удома. Тато, коли вдома, займається плетінням корзин із лози і їх продає. ОСОБА_7 допомагає татові. У цей період ОСОБА_7 також ходив на спортивну секцію, де займається футболом. Ходив у гості до старшої сестри по татовій лінії ОСОБА_17 . У неї є син ОСОБА_18 , з яким ОСОБА_7 товаришує. Коли йде до нього, то попереджає маму. За час проживання тато з мамою не сварилися. Його тато також не сварив. Проте, раніше сварив. На прохання головуючого судді навів приклад, коли він обрізав гілки абрикосу, бо вважав, що вони були зайвими. Тато його за це посварив. Вказав, що ні тато, ні мама його жодного разу не били. Єдиний раз його побила дружина старшого брата, коли вони були в Донецькій області. ОСОБА_7 займається футболом у спортивній секції, має спортивне взуття, яке йому купив тато. Повідомив, що тато дає їм з Поліною кошти, а вони вже їздять з ОСОБА_19 (чоловіком ОСОБА_9 ) купувати у Чернігів одяг і взуття. Коли тато приїжджає з роботи, то він також іноді ходить з ними купувати одяг та взуття. Мама їсти йому готує постійно. Коли він прокидається, то вона вже готує. І мама, і тато його цілують. На його думку, ОСОБА_6 не хоче повертатися додому, бо вони з татом сильно посварилися. ОСОБА_7 хоче залишитися вдома, бо йому комфортно. Тут його однокласники, друзі, спортивна секція. Хоча ОСОБА_6 і думає, що батьки знову почнуть пити і сваритися, ОСОБА_7 у це не вірить.
У судовому засіданні 27.03.2024 р. ОСОБА_6 повідомила суд, що 14.03.2024 р. поспілкувалася із матір'ю на порозі суду після судового засідання. Спілкуватися з матір'ю у подальшому бажання не мала. Повідомила, що у Чернігові друзів не має. Усі її друзі знаходяться у смт ОСОБА_20 . У Чернігові вона іноді гуляє з п'ятирічною донькою ОСОБА_9 . До друзів приблизно раз на місяць приїжджає у смт ОСОБА_20 , залишається ночувати у подруг. Визнала, що забрала у матері гроші, коли ОСОБА_7 потрапив до лікарні, та віддала їх ОСОБА_9 .
На запитання головуючого судді про те, чи повернулася б ОСОБА_6 до батьків, якби вони припинили пити і сваритися, відповіла, що все одно б не повернулася.
При цьому, ОСОБА_6 повідомила, що 27.08.2023 р. вона прийшла додому за речами, а батько влаштував їй скандал за те, що вона ходить гуляти до військових, хоча це неправда. Вона казала про це батькам. ОСОБА_21 спочатку вірила, а потім стала на бік батька. У Ріпках у ОСОБА_6 є подружка ОСОБА_22 (донька хрещеного), до якої вона приїжджає. Зазначила, що поки вона жила у ОСОБА_9 , батьки коштів не давали.
На запитання представника третьої особи ОСОБА_6 повідомила, що батько купує їм речі, дає інколи кошти, певну частину коштів вона залишала собі як «здачу» з покупок, харчування у школі оплачують батьки. Коли батько дає кошти одному з них, то вони з ОСОБА_7 ділять їх навпіл, купують щось за них разом. Зазначила, що вживають алкогольні напої і мама, і тато, але вона постійно акцентує увагу на мамі тому, що коли мама випиває, то вона стає слабка, не може рухатись. А батько може стояти на ногах. Тато сварить маму і, навіть, інколи б'є за те, що вона випиває. З ОСОБА_7 вони дружні, разом проводять дозвілля на природі. Вона буде за ним сумувати, якщо він залишиться з батьками. ОСОБА_8 дає їй кишенкові кошти по 100 гривень на тиждень.
Також ОСОБА_6 згадала, що восени 2023 року батько не дав їй коштів на взуття. Потім уточнила, що він дозволив піти їй до магазину його знайомої та вибрати собі черевики, але там не було таких, що їй підходять. Крім того, ОСОБА_6 повідомила суд, що мама не працює, тому що їй забороняє тато.
У судовому засіданні 27.03.2024 р. свідок ОСОБА_23 , яка є донькою відповідача ОСОБА_2 , повідомила, що з матір'ю та вітчимом не спілкується. Між нею та вітчимом, коли вона з ними жила, мали місце конфлікти. На думку свідка, діти не мають ні любові, ні турботи батьківської. ОСОБА_1 бА'є дітей, вони завжди боялись цього мужика, а ОСОБА_2 цьому жодним чином не перешкоджала. Свідок займалася лікуванням ОСОБА_7 , коли він потрапив у лікарню. Після цього свідок забрала дітей до себе. Перед цим ОСОБА_6 ночувала у хрещеного, так як її батьки знову влаштували сварку. Наразі свідок водить ОСОБА_7 до стоматолога. Також вони з ОСОБА_6 домовилися відвідувати психолога. Діти під час проживання з нею стали спокійнішими. Після того, як суд дав час відповідачам на спілкування з дітьми, ОСОБА_7 виявив бажання поїхати додому на один день. Проте, поїхавши додому ввечері 15.03.2024 р., повернувся аж 23.03.2024 р. зранку та повідомив свідка, що хоче проживати з батьками. Пропустив візит до лікаря, що, на думку свідка, вказує на відношення батьків до дитини. За період перебування дітей у Хмільниці батьки жодного разу їх не відвідали. Свідок припустила, що матір почала систематично вживати алкогольні напої після того, як народилася ОСОБА_6 . Після 9 класу свідок переїхала до м. Чернігів на навчання та почала жити у своєї тітки (сестри матері), після чого додому більше не поверталася. Свідок зазначила, що хоче бути опікуном дітей. Також свідок пояснила, що не віддала матері виписку ОСОБА_7 з лікарні, оскільки тоді, коли матір до неї звернулася, у свідка була затоплена квартира і їй було не до цього.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Вказані положення Основного Закону знайшли своє відображення у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 5 СК України, відповідно до яких держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст. 11 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 зазначив, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Так у даній справі судом встановлено, що між відповідачами періодично відбуваються скандали у присутності дітей. Конфлікти у сім'ї мають також матеріальний контекст, так як дітям не завжди вистачає коштів на особисті потреби. Детермінантою конфліктів між батьками є зловживання ОСОБА_2 алкогольними напоями. ОСОБА_1 використовує певні методи виховання доньки Поліни, які підпадають під ознаки психологічного насильства.
Також судом встановлено, що у 2021 році мав місце випадок вивезення дітей старшим братом без згоди батьків у Донецьку область. Встановлено факт невідвідування батьками у листопаді 2023 року протягом тижня Артема у Чернігівській обласній дитячій лікарні. Відповідачами не заперечувався також факт прибуття ОСОБА_1 до навчального закладу у стані алкогольного сп'яніння та вчинення там сварки.
При цьому, перевіряючи за переліком підстав для позбавлення батьківських прав дії/бездіяльність відповідачів, що передбачений ст. 164 СК України, су звертає увагу на наступне.
У даній справі обставини експлуатації дітей, примушування їх до жебракування та бродяжництва, засудження відповідачів за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дітей, залишення дітей у пологовому будинку чи закладі охорони здоров'я без поважної причини та без батьківського піклування, страждання відповідачів на наркоманію не встановлено.
Стосовно наявності у відповідачів захворювання у вигляді хронічного алкоголізму суд звертає увагу на таке.
Питання встановлення у одного з батьків тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов'язків регламентовано Порядком видачі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов'язків, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.11.2013 р. № 981 (далі - Порядок № 981).
Згідно п. 2 Порядку № 981 висновок ЛКК видається за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, за зверненням служби у справах дітей за місцем виявлення дитини.
Відтак чинним законодавством визначено як процедуру встановлення у особи тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов'язків, так і ініціатора цієї процедури.
Між тим, періодичне перебування особи у стані алкогольного сп'яніння не засвідчує наявність у особи станом на момент розгляду справи діагнозу: хронічний алкоголізм.
Крім того, до кодів F10.2-F10.9 (Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин) МКХ-10 (ICD-10), наприклад, було віднесено певний перелік хвороб, спричинених наслідком вживання алкоголю. Діагноз «хронічний алкоголізм» серед них відсутній.
При цьому, суд не уповноважений на самостійне встановлення відповідних медичних діагнозів згідно МКХ-10 чи МКХ-11, а тому суд позбавлений можливості на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановити наявність у будь-кого з відповідачів хронічного алкоголізму.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Запис у акті оцінки потреб сім'ї/особи про те, що мати закодована від алкогольної залежності, в силу вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України (обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування) не може бути визнаний судом допустимим доказом страждання ОСОБА_2 на хронічний алкоголізм.
Зважаючи на те, що позивачем не доведено обставини наявності хронічного алкоголізму у відповідачів, суд виключає цю законодавчо встановлену підставу для позбавлення батьківських прав.
Однак, суд акцентує особливу увагу на тому, що зловживання відповідачами спиртними напоями підтверджується матеріалами справи, а відтак оцінка цій обставині має бути надана судом в аспекті перешкоди для належного виконання батьківських обов'язків.
Так судом встановлено, що під час вживання алкогольних напоїв відповідач вчинив сварку в сім'ї із застосуванням психологічного та (по відношенню до доньки) фізичного насильства двічі у 2023 році протягом двох місяців. Інші факти насильства не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Відтак суд констатує, що вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 інколи має вплив на психологічний та фізичний (стосовно доньки) комфорт дітей, що підтверджує породження з боку батька явища жорстокого поводження з дітьми, однак, не носить систематичного характеру.
У ході судових засідань судом встановлено, що ОСОБА_1 користується у очах доньки авторитетом сили, авторитетом резонерства, у очах сина - батьківським авторитетом, авторитетом любові.
Також відповідачами не заперечувалось, що ОСОБА_2 вживає алкогольні напої, однак, жодного випадку агресивної поведінки по відношенню до своїх дітей судом не встановлено, що свідчить про те, що вживання матір'ю алкогольних напоїв має лише імпліцитний характер впливу на психологічний стан дітей (викликає у дітей жаль по відношенню до матері та неприємні відчуття) і прямої загрози їх життю та здоров'ю не створює.
У ході судових засідань судом встановлено, що ОСОБА_2 втратила батьківський авторитет з боку своєї доньки (який, між тим, має з боку сина), натомість, має у очах обох дітей авторитет доброти та авторитет любові.
Суд звернув увагу на ту обставину, що діти у судових засіданнях висловились щодо матері у негативному аспекті лище щодо того, що вона вживає алкогольні напої та інколи не готує їм їсти. При цьому, судом також встановлено, що у будинку достатньо продуктів харчування (що підтверджується актами відвідування та не заперечувалось учасниками справи) та Поліна у віці 14 - 15 років вміє готувати їжу для себе та брата.
Стосовно наявності підстав у межах даної справи констатувати ухилення батьками від виконання батьківських обов'язків та/або забезпечення здобуття освіти суд встановив наступне.
До від'зду дітей до м. Чернігів діти були забезпечені матеріалами для навчання, мали одяг та взуття для відвідування навчального закладу та, окремо, для відвідування спортивних секцій, харчувалися у навчальному закладі за рахунок батьків (батько оплачує харчування, мати віддає до їдальні частину урожаю, що сама вирощує на городі), періодично мали кишенькові кошти. Діти гарно навчаються, матір допомагає з виконанням домашніх завдань. Фактів пропуску занять без поважних причин з матеріалів справи не вбачається.
Відтак суд приходить до висновку, що батьки здобуття дітьми повної загальної середньої освіти забезпечуються належним чином.
Щодо ухилення батьками від виконання батьківських обов'язків судом цієї обставини з боку ОСОБА_1 не встановлено. Натомість, судовими рішення такі факти двічі зафіксовані з боку ОСОБА_2 .
За змістом вищеописаних судових рішень судом встановлено, що:
- 08.11.2023 р. ОСОБА_2 не займалась лікуванням ОСОБА_7 , не відвідувала його у Чернігівській ДОЛ; не контролювала проведення дозвілля Поліною, не створювала умов для її належного проживання;
- 29.09.2023 р. ОСОБА_2 витрачала кошти на придбання алкоголю; не контролювала поведінки дозвілля ОСОБА_6 , яка палить тютюнові вироби; не дбала про безпеку дітей, їхній спокій, коли вдома відбуваються конфлікти з чоловіком та батьком дітей, в результаті діти змушені тікати до знайомих друзів та ночувати там, бо батьки сваряться через вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 .
У ході судових засідань судом було встановлено, що ОСОБА_2 під час описаних подій супроводжувала сина ОСОБА_7 до лікарні, була присутньою при проведенні ультразвукового дослідження, а батько залишив кошти ОСОБА_9 на ліки для ОСОБА_7 та матері - на дорогу до сина з смт Ріпки у м. Чернігів, натомість ОСОБА_6 забрала ці кошти у матері і віддала їх ОСОБА_9 .
У ході судових засідань судом також встановлено, що 29.09.2023 р. мала місце сімейна сварка, ініційована ОСОБА_1 , що стосувалася вживання ОСОБА_2 алкогольних напоїв та палінням Поліною тютюнових виробів.
Надаючи оцінку цим обставинам та наголошуючи на тому, що позбавлення батьківських прав можливе лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, суд приходить до висновку, що поведінка матері у першому випадку не була очевидно пов'язаною зі свідомим нехтуванням батьківськими обов'язками, позаяк відповідач частково вчиняла дії з піклування про дитину, а у іншій частині була обізнана, що таке піклування забезпечується її старшою донькою.
Суд звертає особливу увагу на положення ч. 4 ст. 259 СК України, відповідно до яких повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 267 СК України повнолітні брати, сестри зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.
Оскільки у ході судових засідань встановлено, що ОСОБА_2 самостійних засобів до існування не має, проживає за рахунок чоловіка, займаючись веденням домашнього господарства, а кошти, які чоловік їй залишив на дорогу до сина, забрала донька, суд не вважає обставину нагляду повнолітньою донькою за братом ОСОБА_7 у період його перебування у лікарні за місцем її проживання (що є відмінним від місця проживання сім'ї ОСОБА_15 ) такою, що свідчить на користь позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Щодо другого випадку невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків в контексті наявності підстав для позбавлення її батьківських прав судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно є жертвою домашнього насильства з боку свого чоловіка та схильна до витрачання коштів на придбання алкогольних напоїв.
При цьому, як вже зазначалося судом раніше, вказані обставини не мають очевидного впливу на життя та здоров'я дітей, а ініціатором конфліктів виступає саме ОСОБА_1 . Крім того, питання витрачання коштів ОСОБА_2 урегульовано між подружжям шляхом обмеження її у їх користуванні.
Статус жертви домашнього насильства ОСОБА_2 не є предметом дослідження в межах даної справи та суд оцінки цій обставині не надає, обмежуючись встановленням даного факту.
Натомість, у ході розгляду справи встановлені ризики, що можуть свідчити на користь позбавлення батьківських прав у вигляді: 1) жорстокого несистематичного поводження ОСОБА_1 з дітьми; 2) періодичного превалювання інтересів ОСОБА_2 у вигляді вживання спиртних напоїв над інтересами дітей.
В той же час, окремо суд звертає увагу на такі обставини, встановлені в ході судового розгляду:
1) між відповідачами та старшою донькою ОСОБА_11 існує комунікація щодо участі у догляді та вихованні дітей. ОСОБА_23 бере у цих питаннях активну участь;
2) ОСОБА_1 :
- переважну частину року перебуває на заробітках за межами місця проживання родини;
- повністю забезпечує родину матеріально: витрачає заробіток на забезпечення дітей одягом, взуттям, харчуванням у школі, продуктами харчування вдома, оплату комунальних платежів, придбання ліків, виділення дітям кишенькових коштів;
- з'являвся у судові засідання у тверезому стані та намагався переконати суд не позбавляти їх з дружиною батьківських прав,
- почав докладати позитивних зусиль у корегуванні своєї поведінки щодо членів сім'ї,
- на наступний день після того як 06.11.2023 р. у школі стався конфлікт сина з іншим учнем ліцею та він поскаржився на те, що його побили однолітки, з'явився у приміщення ліцею з метою захисту прав свого сина,
- не підтримує дружину у питанні вживання нею алкогольних напоїв,
- зацікавив сина у ремеслі плетіння з лози, підтримує його захоплення футболом,
- під час проживання дітей у м. Чернігів постійно телефонував дітям та ОСОБА_9 і цікавився життям дітей, наполягав на поверненні їх додому,
- займається вихованням дітей (контролює їх дозвілля, набуття ними шкідливих звичок);
3) ОСОБА_2 :
- докладає зусиль до відмови від вживання алкогольних напоїв (за доводами відповідачів та сина ОСОБА_7 з кінця 2023 року алкогольні напої вона не вживає взагалі),
- займається веденням домашнього господарства (підтримує чистоту у будинку, обробляє город), готує їжу,
- допомагає дітям у виконанні домашніх завдань,
- обидва рази супроводжувала сина до лікувальних закладів,
- під час проживання дітей у м. Чернігів робила спроби телефонувати дітям та умовляла їх повернутися додому,
- з'являлася у усі без виключення судові засідання під час розгляду справи по суті та намагалася переконати суд не позбавляти її з чоловіком батьківських прав;
4) ОСОБА_24 :
- 15.03.2024 р. повернувся у родину та навчальний заклад,
- у судовому засіданні 27.03.2024 р. висловив бажання проживати з батьками, зазначивши, що любить їх,
- має на території смт Ріпки друзів, захоплення, підтримує теплі відносини з хрещеним та його сім'єю, а також зі старшою донькою батька та її сім'єю;
5) неповнолітня Поліна:
- 14.05.2024 р. під час спілкування з матір'ю змінила свою поведінку по відношенню до неї, розказала їй про свої плани щодо майбутнього навчання,
- має на території смт Ріпки друзів, захоплення,
- безперешкодно з'являється за місцем свого проживання, бере необхідні речі та кошти від батьків,
- має образу на батька за висловлювання щодо її способу життя.
У п. 48 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» Суд повторив, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8.
У п. 49 цього рішення ЄСПЛ вказав, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.
У п. 50 вказаного рішення ЄСПЛ наголосив, що сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до розз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.
Оцінивши виявлені ризики, а також чинники, що сприяють збереженню сім'ї, суд зауважує, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів є передчасним.
У межах встановлених судом обставин даної справи збереження сім'ї є можливим та доцільним. Суд встановив очевидне бажання відповідачів до нівелювання факторів, що мають негативний вплив на життя їхніх дітей. Також судом встановлено, що відповідачі піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя.
Суд зауважує, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Натомість, суд вбачає у намірах відповідачів прагнення до змін у кращу сторону заради своїх дітей.
З огляду на наведене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Питання розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164 СК України, ст. ст. 78, 81, 82, 141, 164, 263-265, 268, 273, 280-284, 288,289, 354 ЦПК України, суд, -
В позові органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про позбавлення батьківських прав відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М. В. Кравчук
(Повний текст рішення складено 15.05.2024 р.)