Справа № 583/2021/24
3/583/748/24
Іменем України
16 травня 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренко Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Стосовно ОСОБА_1 ст. ДОП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в якому зазначено, що ОСОБА_1 25.04.2024 о 22.00 год. в АДРЕСА_2 , в себе вдома вчинив домашнє насильство стосовно свого тестя ОСОБА_2 , що полягало в ображанні нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкоди здоров'ю фізичному та психологічному.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходжу до такого висновку.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст.173-2 КпАП України, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що між ними 25.04.2024 виникла обопільна сварка.
Таким чином, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та які б підпадали під ознаки домашнього насильства.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, наявні підстави для закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко