14 травня 2024 року Чернігів Справа № 620/3038/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - ГУПФУ в Донецькій області, відповідач 2), про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2023 № 974050124439 та зобов'язання ГУ ПФУ у Чернігівській області перевести позивача на пенсію державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 25.01.2023, при цьому розмір пенсії обчислити на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.11.2023 №03-12/6900, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 06.11.2023 № 03-12/6901, виданих Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.
Позов мотивований тим, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 28.11.2023 № 974050124439, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, є необґрунтованим, оскільки прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття. За таких обставин просить визнати протиправним та скасувати спірне рішення.
04.03.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 2 у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при проведенні перерахунку пенсії позивача її розмір зменшується, що є недоцільним. Щодо довідок про складові заробітної плати, то останні не взято до уваги, оскільки Законом України «Про державну службу» не передбачена можливість здійснення перерахунку пенсії вже призначених пенсій державним службовцям.
Відповідачем 1 відзив на позов не подано.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
21.11.2023 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої додав довідки від 06.11.2023 №03-12/6900 та від 06.11.2023 № 03-12/6901 про складові заробітної для перерахунку пенсії державного службовця, видані Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.
За результатами розгляду заяви позивача, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 28.11.2023 № 974050124439 відмовлено у перерахунку пенсії за Законом України «Про державну службу» за відсутністю стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби та за недоцільністю, оскільки основний розмір пенсії зменшується.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ч.1).
Право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості (ч.2).
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 19 грудня 1993 року (далі - Закон №3723-ХІІ) право на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, 01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Закон № 889-VIII), згідно ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон № 1788).
Статтею 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд встановив, що позивачу до 14.11.2012 призначена пенсію за Законом України «Про державну службу», з 01.10.2017 - за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а отже позивач має право на призначення пенсії згідно статті 37 Закону № 3723-XII.
За таких обставин, твердження відповідача 2 в оскаржуваному рішенні щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивача, суд відхиляє.
Щодо позовних вимог про проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати від 06.11.2023 №03-12/6900 та від 06.11.2023 № 03-12/6901, виданих Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, суд зазначає наступне.
З аналізу положень Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 можна дійти висновку, що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 (далі Постанова № 1-3) затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII Про державну службу:
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Як вже суд встановив, позивач до заяви про призначення пенсії від 21.11.2023 додав довідки від 06.11.2023 №03-12/6900 та від 06.11.2023 № 03-12/6901 про складові заробітної для перерахунку пенсії державного службовця, видані Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.
За змістом пункту 4 Порядку № 622 умовами визначення пенсії державного службовця із врахуванням норм абзацу 6 пункту 4 цього Порядку є:
- висловлене особою бажання здійснення розрахунку пенсійних виплат із застосуванням абзацу 6 пункту 4 Порядку № 622;
- наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- особа на час виходу на пенсію не перебуває на державній службі.
Отже, у спірному випадку позивач підпадає під умови, визначені пунктом 4 Порядку № 622, тому нарахування та виплата пенсії має бути проведена з урахуванням даних, зазначених у довідках від 06.11.2023 №03-12/6900 та від 06.11.2023 № 03-12/6901.
Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення та зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити позивачу з 21.11.2023 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу, здійснивши нарахування та виплату пенсії, виходячи з даних, вказаних у довідках про складові заробітної плати від 06.11.2023 №03-12/6900 та від 06.11.2023 № 03-12/6901, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Чернігівській області, то в задоволенні їх слід відмовити, оскільки рішення про відмову у перерахунку пенсії вказаним відповідачем не приймалось, тобто права позивача з його боку не порушувались.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 645,97 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2023 № 974050124439.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити з 21.11.2023 ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», здійснивши нарахування та виплату пенсії, виходячи з даних, вказаних у довідках про складові заробітної плати 06.11.2023 №03-12/6900 та від 06.11.2023 № 03-12/6901, виданих Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 645,97 грн (шістсот сорок п'ять гривень 97 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 27.02.2024.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П'ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , пл. Соборна,3, м. Слов'янськ, 84122, код ЄДРПОУ 13486010.
Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2024 року.
Суддя І.І. Соломко