14 травня 2024 рокуСправа №160/23499/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.08.2023 №1503к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського РУП ГУНП" в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення зі служби;
-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.08.2023 №579о/с "По особовому складу" про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 інспектора відділу реагування патрульної поліції Нікопольського районного управління поліції з 21.08.2023 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення;
-поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Нікопольського районного управління поліції з 22.08.2023;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.08.2023 (наступний день після звільнення позивача) по день ухвалення рішення судом;
-рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Нікопольського районного управління поліції з 22.08.2023 звернути до негайного виконання;
-звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування позову зазначено, що оспорювані накази є безпідставними, винесені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності пов'язане із адміністративною відповідальністю на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Також зазначено, що відповідачем притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності без належного урахування вини, а відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного наказу як протиправного.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки звільнення, як вид дисциплінарного стягнення було застосовано до позивача у повній відповідності з вимогами Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України. За результатами службового розслідування беззаперечно встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, вчинення дисциплінарного проступку перебування за кермом у стані алкогольного сп'яніння. Позивач вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Також, відповідач зазначає, що вказані накази винесені виключно на підставі висновку та матеріалів службового розслідування, ґрунтуються на самостійних правових підставах та висновках, а також стосуються і підтверджують наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної, а не адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Нікопольського РУП ГУНП у спеціальному званні - капітана поліції.
До Нікопольського РУП ГУНП 29.07.2023 о 00.29 год. на спеплінію « 102» від фельдшера ШМД №16 надійшло повідомлення про те, що приблизно годину тому на перехресті вулиць Сірка та Горького у с.Покровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої громадяни ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали тілесні ушкодження та останніх буде доставлено до КП «Нікопольська міська лікарня № 4» Нікопольської міської ради.
Вказане повідомлення було зареєстровано у СО Нікопольського РУП ГУНП за №16467 від 29.07.2023 та на місце ДТП було направлено екіпаж «УРАН-325», у складі інспектора ВРПП Нікопольського РУП ГУНП лейтенанта поліції Цифри Олександра Дмитровича та поліцейського ВРПП Нікопольського РУП ГУНП сержанта поліції Воробйова Антона Олександровича. Поліцейськими було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 , керуючи легковим автомобілем «ВМW525D», н.з. НОМЕР_1 , на підставі посвідчення водія категорій «А, В, С», виданого 29.08.2000 Нікопольським МРЕВ на його ім'я, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 виданого 11.02.2023 ТСЦ 1245 на зазначений транспортний засіб та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/2836851, рухаючись по вул. І.Сірка та на перехресті рівнозначних доріг, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з автомобілем «Ореl Frontera», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням громадянки ОСОБА_3 , яка рухалася до перехрестя з правого боку по вул.Горького у с.Покровське, Нікопольського р-ну. В результаті ДТП транспортні засоби зазначили значних механічних пошкоджень, а ОСОБА_3 та пасажир автомобіля «Ореl Frontera», н.з. НОМЕР_4 - ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження.
У зв'язку з тим, що під час збору матеріалів ДТП у капітана поліції ОСОБА_1 були виявлені зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, останньому було запропоновано пройти відповідний медичний огляд в лікарні, на що останній відмовився, однак погодився пройти на місці за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager» №0592. Відповідно до результатів пройденого медичного огляду встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (тест №1831 результат 0,94 %).
Так, переглядом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських ВРПП Нікопольського РУП ГУНП, підтверджено факт проходження капітаном поліції ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager» відповідно до тесту № 1831, результат 0,94 % (легке сп'яніння).
Необхідно зазначити, що відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, капітан поліції ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного медичного огляду, про що мається відповідний підпис останнього.
За результатами зібраних матеріалів 29.07.2023 у відношенні капітана поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 491243 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання адміністративного протоколу капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України.
У свою чергу, у ході проведення перевірки по матеріалах ЄО Нікопольського РУП ГУНП за № 16467 від 29.07.2023, поліцейськими цього ж підрозділу було направлено запит до КП «Нікопольська міська лікарня № 4» Нікопольської міської ради для встановлення тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП.
Відповідно до відповідей, наданих КП «Нікопольська міська лікарня №4» Нікопольської міської ради від 31.07.2023 №1090 встановлено, що ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ, СГМ та забійної рани голови, лікування амбулаторне. Також, ОСОБА_3 пройшла у лікувальному закладі медичний огляд на стан сп'яніння за результатами якого встановлено, що остання перебуває у стані алкогольного сп'яніння (результат 0,73 %).
У свою чергу, ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у виді подряпини перенісся, лікування амбулаторне. У відношенні ОСОБА_3 31.07.2023 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 491347 за ч. 1 ст.130 КУпАП.
За результатами розгляду зібраних матеріалів, 31.07.2023 у відношенні капітана поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД_№ 491348 за ст. 124 КУпАП.
Наказом ГУ НП у Дніпропетровській області від 31.07.2023 №1604 за даним фактом призначене службове розслідування та створено відповідну дисциплінарну комісію для його проведення.
На виконання наказу від 31.07.2023 №1604 дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області проведено службове розслідування у формі письмового провадження, за наслідком якого складено висновок службового розслідування від 14.08.2023.
Опитаний інспектор ВРПП Нікопольського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_4 пояснив, що 28.07.2023 о 08.00 год. він спільно з поліцейським цього ж підрозділу старшим сержантом поліції ОСОБА_5 заступили на добове чергування. Під час несення служби вони отримали повідомлення про ДТП, яка сталася на перехресті вулиць І.Сірка та Горького у с. Покровське, Нікопольського р-ну.
Прибувши на місце було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 керуючи легковим автомобілем «ВМW525D», н.з. НОМЕР_1 , на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з автомобілем «Ореї Егопіега», н.з. НОМЕР_5 , під керуванням громадянки ОСОБА_3 , яка рухалася до перехрестя з правого боку по вул. Горького. В результаті ДТП ОСОБА_3 та пасажир автомобіля «Ореl Frontera», н.з. НОМЕР_6 - ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження.
Під час складання матеріалів ДТП було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 перебував з зовнішніми ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти відповідний медичний огляд в лікарні, на що останній відмовився, однак погодився пройти на місці за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager» № 0592. Відповідно до результатів пройденого медичного огляду встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (тест № 1831 результат 0,94 %). У зв'язку з цим, лейтенантом поліції ОСОБА_4 у відношенні капітана поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ААД № 491243 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У подальшому, після отримання відповідей з медичної установи щодо наявних тілесних ушкоджень у учасників ДТП, 31.07.2023 у відношенні капітана поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Опитаний поліцейський ВРПП Нікопольського РУП ГУНП старший сержант поліції ОСОБА_5 підтвердив свідчення лейтенанта поліції ОСОБА_4 .
Будучи опитаним під час проведення службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України, зазначивши, що надавати пояснення буде після розгляду адміністративних матеріалів судом.
Опитаний начальник ВРПП Нікопольського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_6 пояснив, що у нього в підпорядкуванні перебуває інспектор ВРПП капітан поліції ОСОБА_1 , 28.07.2023 приблизно о 23.50 йому зателефонував останній та повідомив, що він став учасником ДТП, яке мало місце в с.Покровське, Нікопольського р-ну. Прибувши на місце було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВМW525D», н.з. НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем «Ореl Frontera», н.з. НОМЕР_7 , під керуванням громадянки ОСОБА_3 . Під час збору матеріалів поліцейські ВРПП Нікопольського РУП ГУНП запропонували капітану поліції пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестер «Драгер», на що останній погодився, результат 0,94 %. У зв'язку з чим у відношенні капітана поліції ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. У подальшому, після збору матеріалів (СО Нікопольського РУП ГУНП № 16467 від 29.07.2023), 31.07.2023 також у відношенні останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Як зазначає майор поліції ОСОБА_6 , він щоденно перебуває на цільовому інструктажі поліцейських Нікопольського РУП ГУНП, які заступають на службу, де доводить до особового складу вимоги керівництва МВС та ГУНП щодо необхідності дотримання транспортної дисципліни, а також наводяться приклади надзвичайних подій, які сталися за участю поліцейських Дніпропетровської області.
Щодо порушення капітаном поліції ОСОБА_1 в частині не включення портативного відеореєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків, майор поліції ОСОБА_6 зазначив, що ним особисто вказувалось особовому складу щодо неухильного дотримання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.
Будучи опитаним заступник начальника ВРПП Нікопольського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_7 підтвердив пояснення, надані майором поліції ОСОБА_6 та додатково пояснив, що на момент скоєння ДТП капітаном поліції ОСОБА_1 , він знаходився у відпустці. Також, капітан поліції ОСОБА_7 зазначив, що його підлеглий капітан поліції ОСОБА_1 допустив порушення службової дисципліни внаслідок особистої недисциплінованості та не виконання вказівок керівництва Нікопольського РУП ГУНП та ГУНП.
Слід зазначити, що питання стану дотримання дисципліни (у тому числі транспортної), законності та антикорупційного законодавства розглядалося на нарадах при начальнику Нікопольського РУП ГУНП у першому та другому кварталах 2023 року (протоколи нарад від 23.03.3023 № 46/5248 та від 24.06.2023 № 46/12186).
Крім цього, капітан поліції ОСОБА_1 під підпис ознайомлений з вимогами доповідної записки ГУНП № 50/2-158 від 24.02.2023 «Про стан дотримання дисципліни і законності у підрозділах поліції ГУНП упродовж 2022 року» та службової телеграми ГУНП від 26.10.2022 №4715/103/01-2022 від 26.10.2022 «Про дотримання службової та транспортної дисципліни».
Таким чином, аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, положення нормативно-правових актів, котрі регламентують діяльність Національної поліції України, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що інспектор відділу реагування патрульної поліції Нікопольського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , 28.07.2023, керував легковим автомобілем «ВМW525D», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння та скоїв дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими.
Крім цього, капітан поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, під час несення служби на блокпості «Д-16 Оскар» у період з 27.06.2023 по 27.07.2023, а саме: 27.06., 30.06., 03.07., 06.07., 09.07., 12.07., 15.07., 18.07. 21.07., 24.07. та_27.07.2023, з моменту початку виконання службових обов'язків, не здійснював включення портативного відео реєстратору інв. № 4684.
З урахуванням викладеного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що вказані вчинки дискредитують звання рядового і начальницького складу Національної поліції України. Тобто, капітан поліції ОСОБА_1 вчинив діяння, несумісні зі званням поліцейського, оскільки скоїв проступки, які суперечать покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, чим підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ним обов'язків поліцейського. Зазначеним висновком рекомендовано застосувати до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 14.08.2023 № 1503к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзаців 2, 3 ч. 5 ст. 14, абзацу 8 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9, пункту 16.12 Правил дорожнього руху, п. 5 розділу П Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, що виразилося у керуванні легковим автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, невжитті належних заходів щодо недопущення ДТП, не здійсненні включення портативного відео реєстратору під час виконання службових обов'язків, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського, застосувати до інспектора відділу реагування патрульної поліції Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області каштана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП від 21.08.2023 № 579 о/с інспектора відділу реагування патрульної поліції Нікопольського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.б ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 21.08.2023. Підставою видання наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУ НП у Дніпропетровській області від 14.08.2023 №1503к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного відповідно до наказу ГУНП від 31.07.2023 №1604 яке проводилось з метою повного та всебічного розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи інспектора відділу реагування патрульної поліції Нікопольського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , що призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Не погодившись з такими наказами, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580 (далі - Закон №580).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч.1 ст.17 Закону №580).
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до статті 18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону №580 передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 64 Закону №580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580 визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Основні вимоги до поведінки поліцейського викладені також у п.1 розд.ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських), зокрема, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Частиною 2 ст.19 Закону №580 встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337 (далі - Дисциплінарний Статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Дисциплінарного Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У ст.11 Дисциплінарного Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами 1-3 ст.13 Дисциплінарного Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Статтею 14 Дисциплінарного Статуту унормовано, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч.1).
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3).
Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного Статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Частиною 6 ст.14 Дисциплінарного Статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч.10 ст.14 Дисциплінарного Статуту).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування щодо поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п.1 розд. II Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п.2 розд.II Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п.1 розд.V Порядку №893).
Відповідно до п.4 розд.V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з п.5 розд.VI Порядку №893, у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування.
Суд вважає за необхідне зазначити, зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 808/330/17
У зв'язку з цим, керуючись спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" капітан поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager» відповідно до тесту № 1831, результат 0,94 % (легке сп'яніння). Позивач надати пояснення відмовився, посилаючись на ст.63Конституції України.
Відповідно до ст.63Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Згідно з п.7 розд.IV Порядку №893, кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Суд звертає увагу, що конституційне право особи не давати показання або пояснення щодо себе є, за своєю суттю, гарантованим Конституцією України, законодавчо визначеним правовим привілеєм проти самовикриття.
Аналізуючи поведінку ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування в контексті норм ст.63 Конституції України та п.7 розд.IV Порядку №893, суд доходить висновку, що позивач не сприяв проведенню членами дисциплінарної комісії якісної та повної перевірки всіх обставин події.
Отже, зібраними у справі доказами та висновком службового розслідування підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, що дискредитує звання поліцейського, підриває довіру та авторитет органів поліції.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Воєнний стан продовжувався надалі Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023 і триває донині.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Суд зазначає, що дії поліцейських в умовах воєнного стану повинні бути юридично грамотними, сприйматися громадянами, чиї права та свободи обмежуються, як справедливі і законні.
В умовах воєнного стану в Україні населення з особливою пильністю і прискіпливістю ставиться до свого оточення, проявляє посилену увагу до правоохоронних органів та прагне почуватися у безпеці, сподіваючись на захист правоохоронців.
Однак, дії капітана поліції ОСОБА_1 не можуть забезпечити безпеку самому поліцейському, його колегам, а також іншим громадянам.
Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недотримання ОСОБА_1 вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Правила етичної поведінки поліцейських є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Тобто, обов'язок дотримуватися професійно-етичних вимог, правил поведінки поліцейських, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.
Порушення ОСОБА_1 правил етичної поведінки поліцейських підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.
Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у недотриманні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Суд встановив, що позивач порушив Закон №580, Дисциплінарний Статут, Присягу поліцейського та Правила етичної поведінки поліцейських. Отже, в цьому випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
У сукупності викладеного, суд доходить висновку про те, що у відповідача наявні правові підстави для застосування до позивача такого заходу дисциплінарного впливу, як звільнення зі служби.
При цьому, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, застосовуючи до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Щодо посилання позивача на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21.02.2024 у справі №182/3883/23, і згідно з якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, то суд вважає такі доводи безпідставними, враховуючи таке.
Надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу адміністративного позову про необґрунтованість спірного наказу відповідача, з огляду на відсутність судових рішень, яким би підтверджувались обставини, що ставляться йому в провину, суд зазначає, що хоча вказаний наказ і винесений на підставі відомостей службового розслідування, що встановлені у зв'язку зі складанням щодо позивача адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, однак ґрунтується на самостійних правових підставах та висновках.
У свою чергу, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, проте не вказує на відсутність дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що відсутність факту притягнення позивача до кримінальної або адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку, передбаченому Дисциплінарним Статутом, відповідач в межах своєї компетенції має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів Національної поліції.
Отже, у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, суд надає правову оцінку обставинам лише наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками у подібних правовідносинах, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №800/531/17, від 12.02.2019 у справі №9901/711/18, у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №1.380.2019.000121, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17.
У межах розгляду цієї справи не повинно досліджуватися питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень, у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.
При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.12.2019 у справі №816/70/16, від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 25.11.2022 у справі №600/1167/22-а.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
В постанові від 11.11.2020 у справі № 732/833/17 Верховний Суд зазначив: «Такий висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом стану, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на думку колегії суддів, підлягає врахуванню як доказ саме у справі про притягнення особи до відповідальності».
Також, статтею ст.12 Закону України "Про Національну поліцію" закріплено принцип безпреривності роботи, відповідно до якого поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Також згідно п. 5 розд. І Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема безперервності. Це означає, що поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики, як у робочий, так і в неробочий час.
Судом відхиляються доводи позивача про протиправність звільнення через недоведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки непритягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, адже працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
Наведені висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 17.07.2019 у справі №806/2555/17.
Оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірний наказ прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону №580 і Дисциплінарного Статуту, правові підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви №11882/85).
Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява №34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення на позов, та правомірність прийняття спірних наказів.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська