Рівненський апеляційний суд
15 травня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Міщук Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Вікторії Валеріївни на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , продавець магазину «Алло» до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 грн..
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевцова В.В. оскаржила її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 є продавцем ТзОВ «АЛЛО», а тому не являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, яким є безпосередній суб'єкт господарювання.
Покликається на те, що місцевий суд не обґрунтував, яким саме чином ОСОБА_1 здійснив проведення розрахункової операції на неповну суму покупки із застосування РРО, якого саме товару стосувалася ця фіскальна операція, в яку дату і час це було здійснено. При цьому, до протоколу не долучено жодного фіскального чеку, виданого із порушенням та датованого 26.01.2024 року.
Пояснює, що посадовою особою ГУ ДПС у Рівненській області - ОСОБА_2 було проведено контрольно-розрахункову операцію, а саме придбано захисне скло до телефону на загальну суму 369.00 грн., з яких нею було використано 171 бал за програмою «Fishka», що дорівнює 171.00 грн.. Стверджує, що розрахункова операція була проведена на повну суму покупки з урахуванням особисто-накопичених ОСОБА_2 балів «Fishka».
У зв'язку з цим, вважає, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу правопорушення.
Справа №572/549/24 Суддя в суді І інстанції - Ведяніна Т.О.
Провадження № 33/4815/348/24 Суддя в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_3 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника Нечай О.М. про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останнього до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення №444/Ж12/17-00-07-05-24 від 26 січня 2024 року вбачається, що в ході проведеної Головним управлінням ДПС у Рівненській області ДПС України фактичної перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою м. Сарни, вул. Фідарова, 4, де здійснюється господарська діяльність ТзОВ «Алло», 26 січня 2024 року о 10 год.47 хв. встановлено порушення встановленого законодавством порядку проведення розрахункової операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме не проведення через РРО/ПРРО розрахункових операцій, порушено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, чим порушено ч.1,2,12 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Частина 1 ст.155-1КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення складеному відносно ОСОБА_1 належним чином не розкрито суть інкримінованого йому правопорушення.
Зокрема, у фабулі протоколу наведено загальний зміст правопорушення, без зазначення конкретних обставин його вчинення, а саме: не вказано особу, яка порушила порядок проведення розрахунків, вартість та найменування товару, розрахунок за який не було проведено через РРО/ПРРО.
Крім того, в акті фактичної перевірки №002370 від 27 січня 2024 року заначено, що до нього додається фіскальний чек, який посадовою особою долучено не було.
При цьому, даний платіжний документ є ключовим доказом на підтвердження факту проведення розрахункової операції на неповну суму покупки із застосуванням РРО, який описаний в акті фактичної перевірки і ставиться ОСОБА_1 у провину.
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких документів, дослідивши які, можна було би перевірити інформацію внесену до акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таких доказів матеріали даної справи не містять.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення належними та допустимими доказами не доведена, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Вікторії Валеріївни про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Шевцовій Вікторії Валеріївні строк апеляційного оскарження постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2024 року.
Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2024 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.