Справа № 532/1419/23 Номер провадження 22-ц/814/826/24Головуючий у 1-й інстанції Макарчук С.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
14 травня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Стеценко В.С.,
з участю представника заявника ОСОБА_1 , представника стягувача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Книш Сергієм Івановичем,
на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18 вересня 2023 року, постановлену суддею Макарчуком С.М. (повний текст складено 22 вересня 2023 року),
у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни; стягувач: ОСОБА_3 ,
04.07.2023 ОСОБА_4 звернувся в суд зі скаргою, у якій просить визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. щодо відмови у знятті арешту з коштів, що знаходяться на банківському картковому рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк», одержувач ОСОБА_4 , для отримання заробітної плати; зобов'язати приватного виконавця зняти арешт із указаного банківського карткового рахунку, про що повідомити суд та заявника у строк, визначений ч.1 ст.453 ЦПК України.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що на примусовому виконанні приватного виконавця Гуріної Т.В. перебуває ВП №72019238 з виконання виконавчого листа №532/1315/21, виданого 17.05.2023 Кобеляцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 20.11.2019 у розмірі 100 000,00 дол. США, що еквівалентно 3 656 860,00 грн. за курсом НБУ станом на 22.07.2022; 3% річних за період з 22.02.2021 по 02.06.2021 у розмірі 830,14 дол. США, що еквівалентно 30 357,00 грн. за курсом НБУ станом на 22.07.2022; а також судового збору в розмірі 9 648,00 грн.
Постановою державного виконавця від 14.06.2023 ВП №72019238 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника.
Представник боржника звернувся до приватного виконавця Гуріної Т.В. із заявою про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» та призначеного для виплати заробітної плати. Будучи призваним на військову службу у зв'язку із мобілізацією, на указаний банківський рахунок йому нараховуються:посадовий оклад у розмірі 2 730,00 грн., щомісячна премія відповідно до особистого внеску у загальний результат служби у розмірі 556% посадового окладу, надбавка за особливі проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Проте приватний виконавець неправомірно відмовив у знятті арешту з коштів, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк», залишивши поза увагою особливу правову природу такого банківського рахунку, чим порушив гарантоване Конституцією України право на одержання винагороди за працю, тим самим поставивши під загрозу засоби для його існування.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18.09.2023 скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Т.В. щодо відмови у знятті арешту з банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_4 .
Зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріну Т.В. зняти арешт із банківського карткового рахунку №№ НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , у АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_4 .
Ухвала районного суду вмотивована тим, що матеріалами справи підтверджено спеціальний режим використання рахунку боржника, на який йому надходили грошові кошти, які у розумінні статті 43 Конституції України мають статус заробітної плати. При цьому підставами зняття арешту може бути не тільки відповідне повідомлення банку, але і заява боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього.
Оскільки вчинення дій, передбачених статтею 453 ЦПК України є процесуальним обов'язком виконавця, а не способом поновити порушене право заявника, установивши відсутність будь-якого обґрунтування необхідності додаткового покладення на приватного виконавця обов'язку, який і так передбачений законом, суд дійшов висновку, що в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Із указаною ухвалою не погодився стягувач та в його інтересах адвокат Книш С.І. оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні скарги.
Посилаючись на положення ст.129-1 Конституції України, ч.1 ст.18 ЦПК України наголошує на обов'язковості виконання судового рішення у справі №532/1315/21; та, цитуючи окремі тези рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 у справі №3-р (ІІ)/2023, вважає, що забезпечення реалізації такого конституційного права допускає обмеження щодо реалізації інших прав і свобод людини, зокрема у сфері соціального захисту.
Зазначає, що арешт на кошти боржника накладався приватним виконавцем на підставі відомостей, що містяться у ДП ІС «НАІС», де була відсутньою інформація про спеціальний режим спірного рахунку. Тоді як за змістом ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» та позиції ВПВС у справі №905/361/19 від 19.05.2020 щодо її застосування, саме банк повинен повідомити виконавця про спеціальним режим використання відповідного розрахункового рахунку, повернувши постанову про накладення арешту без виконання. Натомість, АТ КБ «ПриватБанк» виконав постанову приватного виконавця, а тому останній не відповідає за дії банківської установи.
Звертає увагу, що в силу приписів ч.4 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» у приватного виконавця була відсутня можливість зняти арешт з банківського рахунку боржника протягом строку, на який виконавець зупинив вчинення виконавчих дій. При цьому приватний виконавець повідомив боржника про можливість визначити банківський рахунок поточним та здійснювати з нього видатки попри наявні арешти, а нараховані боржнику, як військовослужбовцю, грошові кошти є не заробітною платою, а грошовим забезпеченням.
Вважає безпідставним твердження представника боржника про відрахування із заробітної плати боржника 20%, оскільки відповідна постанова приватним виконавцем не виносилася та звертає увагу, що упродовж виконання судового рішення на суму понад 100000,00 дол. США жодних коштів із рахунків боржника знято не було, а його дії спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання.
До апеляційної скарги приєднано докази, які не становили предмет дослідження суду першої інстанції, а саме: копію виконавчого листа №532/1315/21, постанову ВП №72019238 про відкриття виконавчого провадження, вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, які за правилами ч.3 ст.367 ЦПК України апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки об'єктивних обґрунтувань неможливості їх надання суду першої інстанції апеляційна скарга не містить.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У суді апеляційної інстанції представник стягувача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволенні, а представник боржника проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважаючи оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення, з таких підстав.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 03 березня 2023 року №31 рядового ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію»,:
- призначено на посаду водія-машиніста екскаватора 2 відділення інженерної техніки інженерно-технічного взводу інженерно-саперної роти, ВОС - 790037А/994;
- із 03 березня 2023 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків з посадовим окладом за тарифним розрядом 4 у сумі 2730,00 грн., шпк «солдат»;
- виплачувати щомісячну премію відповідно до особистого внеску у загальний результат служби у розмірі 556% посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років./а.с.15/
У період із 18.04.2023 по 29.07.2023 на картку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_4 (НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_4 нараховувалася зарплата військовою частиною НОМЕР_3 , що підтверджується випискою по рахунку./а.с.63/
Згідно відомостей НАІС у боржника ОСОБА_4 наявні 15 розрахункових рахунків у таких банківських установах АТ «Сенс Банк» (9 р/р), АТ «Універсал Банк» (1 р/р) та АТ КБ «ПриватБанк» (5 р/р)./а.с.45/
14 червня 2023 року приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 110 913,00 дол. США./а.с.16-17/
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області від 16 червня 2023 року ВП №72019238 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №532/1315/21, виданого 17.05.2023 Глобинським районним судом Полтавської області відносно боржника ОСОБА_4 на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні./а.с.9-10/
За змістом довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 20 червня 2023 року №V6EJ7KHITVTSR55M, ОСОБА_4 станом на 20.06.2023 має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_4 (НОМЕР_2 ), на яку отримує зарплатні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути нарахована будь-яка виплата (переказ)./а.с.14/
30 червня 2023 року приватний виконавець Гуріна Т.В. листом №9677, адресованого представнику ОСОБА_4 - адвоката Савченко Т.І., повідомила про відсутність підстав для зняття арешту з розрахункового рахунку у АТ КБ «ПриватБанк»./а.с.11-13/
Частково задовольняючи скаргу, визнаючи неправомірними дії приватного виконавця та зобов'язуючи його зняти арешт з банківського рахунку боржника, районний суд виходив із того, що спірний рахунок відкрито після зарахування боржника до списків особового складу в/ч. Представник боржника повідомив приватного виконавця про те, що боржник є військовослужбовцем і отримує на картку для виплат грошове забезпечення, що у розумінні ст.43 Конституції України, є заробітною платою. Установивши викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині вимоги скарги підлягають задоволенню.
У задоволені вимог скарги в частині зобов'язання приватного виконавця повідомити суд і заявника про виконання такої ухвали у строк, визначений ч.1 ст.453 ЦПК України, суд відмовив, оскільки вчинення зазначених дій є процесуальним обов'язком виконавця, а не способом поновити порушене право заявника.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
За змістом частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право, серед іншого, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт сьомий частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (частини перша, третя статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку (ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (абз.2 ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У цій справі, постановою виконавця від 14.06.2023, яка є дійсною, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
На виконання такої постанови АТ КБ «ПриватБанк» наклав арешт на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_4 ; отже, банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Натомість, суд першої інстанції встановивши спеціальний режим використання рахунку боржника, на який йому надходили грошові кошти, які у розумінні статті 43 Конституції України мають статус заробітної плати, залишив поза увагою, що із 16.06.2023 вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №532/1315/21 зупинено до припинення або скасування воєнного стану в Україні. Тоді як за правилами частини четвертої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається. Виняток становлять п. п. 10, 15 ч.1 ст. 34 цього Закону, які до спірних правовідносин застосуванню не підлягають. Відтак, дії приватного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства і не порушують прав боржника, чиє право на одержання винагороди за працю має окремий спосіб врегулювання, роз'яснений йому листом приватного виконавця від 30.06.2023 №9677.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні скарги.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368,369, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с та н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану в його інтересах представником - адвокатом Книш Сергієм Івановичем, - задовольнити.
Ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18 вересня 2023 року- скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гуріної Тетяни Вікторівни - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15.05.2024.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак