2/754/2085/24
Справа № 754/1410/24
Іменем України
14 травня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судового засідання Нагорної М.В.,
представника позивача Бережної Я.С. ,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, -
Позивач в особі представника - адвоката Бережної Я.С. звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Ухвалою судді від 02.02.2024 року було визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 09.04.2024 року було залучено у якості третьої особи Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації.
15.02.2024 та 06.03.2024 представником позивача - адвокатом Бережною Я.С. подано клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засіданні представник позивач - адвокат Бережна Я.С. подані нею клопотання підтримала та просила суд їх задовольнити.
Інші учасники справи у підготовче засідання не прибули, про місце і час розгляду повідомлялись судом належним чином.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно положень ст.2 ЦПК України, одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін та розумність строків розгляду справи судом.
За приписами ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частинами 5-7 ст.81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, дослідитвши подані представником позивача клопотання, приходить до висновку про часткове їх задоволення.
Відповідно до ч.4, ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відсутність вказаного висновку щодо розв'язання спору унеможливлює розгляд справи.
Листом від 09 квітня 2024 року Орган опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації було повідомлено про залучення їх по клопотанню представника позивача як третю особу.
Вказаний лист був отриманий уповноваженою особою служби 15.04.2024.
У підготовче засідання представник служби не з'явився, причини неявки суду невідомі. Станом на 14 травня 2024 року пояснень 3-особи суду не надано, вище вказаний висновок суду не надано, звернення суду з приводу його надання проігноровано.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Неприбуття представника Органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки предмет позову стосується захисту прав та інтересів дитини, та є обов'язковим подання висновку служби з приводу спору, у відповідності до вимог СК України.
У відповідності до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
З огляду на вище зазначене, суд вважає за необхідне визнати явку представника Органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в судові засідання по вказаній справі обов'язковою та витребувати від вказаної служби письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 43, 44, 81, 84, 143, 197, 198, 214, 258 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача Бережної Я.С. - задовольнити частково.
Витребувати від Відділення поліції №2 Миколаївського ГУНП в Миколаївській області (Інгульський ВП) наступну інформацію:
-Чи здійснювався виїзд патруля поліції на виклик 03 листопада 2023 року за
адресою АДРЕСА_1 ?
- Інформацію щодо особи яка здійснювала виклик поліції?
- Які саме заходи реагування було вчинено?
- Надати копії документів, в яких зафіксовано обставини вищезазначені події: копію протоколу, копію рапорту, тощо.
Витребувати від Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" (54003, м. Миколаїв, вул. 2-а Екіпажна, 4) наступну інформацію:
- Чи здійснювалась госпіталізація ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 до медичного закладу в період з 03.11.2023 року та з яких саме підстав.
- Який саме діагноз було встановлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 за наслідками вищевказаної госпіталізації.
- Чи встановлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 будь які обмеження у життєдіяльності за станом її здоров'я після госпіталізації до медичного закладу в період з 03.11.2023 року?
Визнати явку у судове засідання представника Органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації обов'язковою.
Роз'яснити, що відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Витребувати від Органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації в особі Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації письмовий висновок щодо розв'язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Витребувані докази направити на адресу Деснянського районного суду міста Києва: 02225 м.Київ, пр. пр. Червоної Калини, 5-В, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відповідно до ст. 382 КК України умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 15.05.2024.
Суддя: