Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 289/2512/23
Провадження № 2/279/869/24
10 травня 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 289/2512/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що відповідно до договору дарування № 1474 від 30.08.2021 року йому належить на праві спільної часткової власності 1/2 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Іншим співвласником 1/2 частини вказаної квартири, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 937 від 02.06.2021 року, є ОСОБА_2 .
Відповідно до технічного паспорту загальна площа спільної квартири АДРЕСА_1 становить 44,0 кв.м., з яких: житлова площа 27,9 кв.м., складається з двох житлових кімнат: площею 16,9 кв.м., та площею 11,0 кв.м., кухні - площею 6,4 кв.м., коридору - площею 4,1 кв.м., шафи - площею 2,2 кв.м., санкімнати - площею 2,6 кв.м., балкону - площею 0,8 кв.м. .
Вони, як співвласники, не можуть погодити між собою порядок користування квартирою.
Всі витрати на утримання квартири та оплату житлово-комунальних послуг несе виключно він. Відповідач не сплачує жодних коштів за утримання та користування квартирою, хоча власність не тільки надає право, але й зобов'язує утримувати та здійснювати дії власником, законним представником, спрямовані на утримання власності.
За таких обставин, вважає, що спір стосовно порядку користування квартирою, яка знаходиться у спільній частковій власності сторін має бути вирішений судом.
Просить встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_1 окрему кімнату житловою площею 11,0 кв.м. та шафу- площею 2,2 кв.м.; Виділити у користування ОСОБА_2 окрему кімнату житловою площею 16,9 кв.м. та балкон площею 0,8 кв.м.; підсобні приміщення зазначеної квартири: кухню площею 6,4 кв.м., коридор площею 4,1 кв.м., санкімнату площею 2,6 кв.м., залишити у спільному користуванні співвласників.
Одночасно просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок.
11.03.2024 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін, та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових і електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком отримана відповідачем 22.03.2024 року.
У встановлений строк відзив на позов та будь-які клопотання, пов'язані з розглядом справи не надійшли.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 30.08.2021 року приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Левківською Г.С., зареєстрованого в реєстрі за №1474, належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .
Інформація про правочин внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.
З вказаного реєстру слідує, що іншим співвласником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , частка якого також складає 1/2.
З технічного паспорту на житлове приміщення виготовленого комунальним підприємством «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 20.10.2020 року слідує, що квартира складається з 2 кімнат, площами 16, 9 кв.м. та 11, 0 кв.м., коридору площею 4,1 кв.м, кухні площею 6, 4 кв.м., санкімнати площею 2, 6 кв.м., шкафа площею, 2, 2 кв.м, балкону площею 0, 8 кв.м. В цілому квартира має загальну площу 44,0 кв.м., житлову площу 27,9 кв.м..
У відповідності до вимог ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Згідно частини першої статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При встановленні порядку користування будинком (квартирою) кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина будинку (квартири) з урахуванням його частки в праві спільної власності на будинок (квартиру). Разом з тим виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.
У даному випадку спірні правовідносини стосуються не поділу квартири, а встановлення порядку спільного користування нею. Тому критерій необхідності виділення у користування кожному зі співвласників ізольованого приміщення, особливо, якщо при цьому неможливо забезпечити відповідність ідеальних часток реальним, не є обов'язковим.
За таких обставин, оскільки позивач, як співвласник квартири, вважає за необхідне встановити порядок користування квартирою для реалізації своїх прав щодо власності, можливість встановлення порядку користування регламентовано законодавством, відповідач не надав заперечень щодо запропонованого варіанту користування квартирою, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню у порядку ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 76-81, 141, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦК України, ст.319, 358, 383 ЦК України, -
Позов задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
- у користування ОСОБА_1 виділити житлову кімнату площею 11,0 кв.м. та шафу площею 2, 2 кв.м.
- у користування ОСОБА_2 виділити житлову кімнату площею 16, 9 кв.м. та балкон площею 0, 8 кв.м.
В загальному користуванні залишити: кухню площею 6, 4 кв.м., коридор площею 4, 1 кв.м., санкімнату площею 2,6 кв.м..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: О.М.Шульга