13.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/228/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів",
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 71 569,98 грн.
установив: Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 71 569,98 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що тим, що між сторонами був укладений кредитний договір відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 200 000 грн , однак останній в порушення умов договору повернення кредиту та відсотки за його користування належним чином не виконував, що спричинило виникнення заборгованості. При цьому позивач зазначає про те, що банком по вказаному кредиту було надано відтермінування на період з 01.05.2022 по 31.07.2022. Разом з тим зазначає, що по вказаному кредиту з 11.07.2022 було припинено нарахування відсотків по кредиту на підставі довідки Військової академії Міністерства оборони України від 11.07.2022, у зв'язку з перебуванням відповідача на військовій службі.
Ухвалою від 13.03.2024 Господарський суд Івано-Франківської області позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою суду від 13.03.2024 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 15.03.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач про відкриття провадження у справі теж повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №06 009 161 029 30 про вручення ухвали суду від 13.03.2023, яке долучене до матеріалів справи. Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
16.02.2021 між АТ АКБ "Львів" (по договору - банк/по справі - позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (по договору - постачальник/по справі - відповідач) укладено Кредитний договір №82/В/2021 відповідно до умов якого банк зобов'язався надати грошові кошти (надалі - кредит) в розмірі 200 000,00 грн з процентною ставкою 23,88% з кінцевою датою повернення - 15.08.2023 ; а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти вказаний кредит та в подальшому здійснити його повернення відповідно до Графіку повернення кредиту, що є невід'ємною частиною договору та сплатити відсотки за його користування (п.2.1. , 4.1., 4.2. Договору).
Згідно п. 3.2 Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "Факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою визначеною у п.2.1.3 цього Договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному у п.2.1.4 цього договору.
18.05.2022 на підставі заяви відповідача, у зв'язку з форс-мажорними обставинами засвідченими листом Торгово-промислової палати від 28.02.2022 банком надано відтермінування повернення отриманого позичальником Кредиту за період з 01.05.2022 по 31.07.2022 та погоджено Графік повернення кредиту по Кредитному договору від 16.02.2021, який викладено в Додатку №1 від 18.05.2022, копія якого долучена до матеріалів справи.
На виконання умов договору позивач по справі надав відповідачу кошти в сумі 200 000,00 грн , що підтверджується меморіальним ордером №512493 від 17.02.2021, копія якого долучена до матеріалів справи.
Однак, відповідач умови договору не виконував належним чином, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по спірному договору.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вказаних зобов'язань позивач надіслав вимогу від 19.01.2024 про повернення усієї поточної заборгованості за кредитом у розмірі 71 569,98 грн. У претензії вказав, що повернення кредиту позичальник повинен здійснити протягом десяти днів з моменту отримання претензії. Докази направлення претензії містяться в матеріалах справи (а.с. 18-21).
Однак відповідач претензійні вимоги не виконав, що зумовило позивача звернутись із даним позовом до суду.
За наведеного, суд виходить з наступного.
При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до наведеного Договір, укладений між позивачем і відповідачем, є кредитним договором.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст. 171, 174 ГК України). Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд встановив, що позивач надав відповідачу кредит на суму 200 000 грн, а відповідач в установлені Договором строки не здійснював вказані платежі в повному обсязі, тим самим допустив порушення зобов'язання (ч. 1 ст. 610 ЦК України).
Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованість по спірному договору складає 71 569,98 грн. - основної заборгованості.
Суд здійснивши перевірку нарахування заборгованості по спірному договору прийшов до висновку про обгрунтованість та арифметично вірне його нарахування. При здійсненні перерахунку, суд врахував що банком по вказаному кредиту було надано відтермінування на період з 01.05.2022 по 31.07.2022 та з 11.07.2022 року було припинено нарахування відсотків по кредиту на підставі довідки Військової академії Міністерства оборони України від 11.07.2022, у зв'язку з перебуванням відповідача на військовій службі.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В спірному випадку, відповідач по справі доводи позивача не спростував, доказів погашення заборгованості до суду не подав.
За наведеного вище, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату розгляду спору (позов задоволено) судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача
Керуючись ст. ст. 74, 77, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 71 569,98 грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" (вул. Сербська, буд. 1, м. Львів, Львівська область, ідентифікаційний код 09801546) - 71 569,98 грн. (сімдесят одну тисячу п'ятсот шістдесят дев'ть гривень дев'яносто вісім копійки) заборгованості по кредитному договору та 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Фанда