16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/516/24
Провадження № 3/730/267/2024
"15" травня 2024 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Данько О.В.
з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.3 ст.126 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення « ОСОБА_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови головного державного виконавця Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко В.М. від 05.06.2023 (ВП №70697120), 17 квітня 2024 року о 19-23 год. на автодорозі М-02, 74-й км керував автомобілем марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП».
ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений за адресою місця проживання вказаною ним у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. У довідці ф.20 установи поштового зв'язку вказані причини повернення судової повістки, що не дали змоги виконати обов'язки пересилання поштового відправлення, «адресат відсутній за вказаною адресою». Також, він був повідомлений про розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України від 07.05.2024. Крім того, останній був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи саме Борзнянським районним судом Чернігівської області, що підтвердив своїм підписом у протоколі. Однак, ОСОБА_1 виклики до суду проігнорував, у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, заяви про відкладення слухання справи не подав.
Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд цієї адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, участь якої не є обов'язковою, що не буде порушенням прав цієї особи, передбачених ст.268 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП.
Аналіз вказаної норми КУпАП свідчить про те, що неодмінною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути її обізнаність про встановлення їй у визначеному законом порядку тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; дана постанова надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення наданий протокол про адміністративне правопорушення, копія постанови головного державного виконавця Борзнянського ВДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савченко В.М. від 05.06.2023 (ВП №70697120) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами щодо ОСОБА_1 та довідка про те, що останній посвідчення на право керування транспортними засобами не отримував.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами була надіслана ОСОБА_1 чи доведена до його відома в інший спосіб, як це передбачено ч.1 ст.28, ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Також, відсутні докази, які б підтверджували обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
У відповідній графі протоколу про адмінправопорушення вказано, що велася відеофіксація на бодікамеру, однак такий додаток у матеріалах справи відсутній. Про наявність матеріалів відеофіксації, також, відсутній запис у супровідному листі до матеріалів справи про адмінправопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім та беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки містить лише виклад фактичних обставин правопорушення, які мають бути підтверджені передбаченими ч.1 ст.251 КУпАП доказами. Проте, доказів, які б підтверджували обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Також, пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії), порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 , не підлягає до застосування у цьому випадку, до вказаних у протоколі обставин слід застосовувати ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Водночас, суд не має права самостійно змінювати фабулу обвинувачення та відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказаний висновок узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013).
Таким чином, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Оскільки за наслідками розгляду справи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягненню з нього не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 40-1, 126, 251, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Данько