465/2599/24
3/465/1618/24
Іменем України
15.05.2024 року м.Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова- Мартинишин М.О., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч. 3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення -
солдат ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 26.03.2024 року близько 01:00 год. під час дії воєнного стану перебував на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) з ознаками сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, чим порушив вимогу статті ч.3 ст. 172-20 КУпАП, внаслідок чого на ОСОБА_1 складено протокол серія НОМЕР_1 №00130 про військове адміністративне правопорушення від 03.04.2024 року.
Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про його дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст.268 КУпАП.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, тому вважаю, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши представлені адміністративні матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано за даною статтею.
Вина правопорушника ОСОБА_1 доведена зібраними по справі матеріалами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, котрий працює, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, а тому вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 268, 283, 284 КУпАП -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 гривень.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Мартинишин М.О.