465/9751/23
2-др/465/34/24
Додаткове
Іменем України
14.05.2024 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого: судді Марків Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди,-
В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26.03.2024 вищевказаний позов задоволено; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 125479,47 грн.; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 15078,82 грн., з наступним утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів при їх виплаті; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 75592,20 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов'язкових платежів при їх виплаті; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь держави 2147,20 грн. судового збору; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше розміру заробітної плати за один місяць.
08.04.2024 до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якого просив вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого; від його представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого, заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, а також будь-яких інших клопотань до суду від представника відповідача не надходило.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вже зазначалось, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 26.03.2024 вищевказаний позов задоволено; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 125479,47 грн.; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 15078,82 грн., з наступним утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів при їх виплаті; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 75592,20 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов'язкових платежів при їх виплаті; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.; стягнуто з ДП - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь держави 2147,20 грн. судового збору; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше розміру заробітної плати за один місяць.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
При цьому, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням "Сенатор" укладено договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) б/н від 18.11.2023, відповідно до якого Об'єднання через своїх учасників, кожен з яких діє окремо та незалежно один від одного, уповноважене надавати правничу допомогу (правову допомогу) та представляти інтереси клієнта в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування (включаючи виконавчі органи), в органах, уповноважених здійснювати примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, перед фізичними особами та фізичними особами-підприємцями, в судах будь-якої інстанції, включаючи загальні, господарські, адміністративні, а також третейські суди.
Пунктом 7 вищевказаного договору передбачено, що обсяг та вартість виконаних за даним договором доручень фіксується в акті (-ах), що підписується сторонами або їх повноважними представниками.
Відповідно до Акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 27.03.2024 Адвокатське об'єднання "Сенатор" надало ОСОБА_1 правову допомогу (юридичні послуги) в обсязі, визначеному п.3 Договору про надання правової лопомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023, загальною вартістю 10000,00 грн., а саме: - юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023, які полягають у підготовці позовної заяви про стягнення заробітної плати, компенсації, середнього заробітку та моральної шкоди вартістю 7000,00 грн.; юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023, які полягають у підготовці клопотання про ознайомлення з матеріалами справи вартістю 1500,00 грн.; юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023, які полягають у підготовці заяви про відшкодування витрат на правову допомогу вартістю 1500,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих адвокатом доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги складність справи та надані послуги у Франківському районному суді м.Львова, час, витрачений на підготовку позовної заяви, процесуальних документів, враховуючи обсяг наданих послуг та виконаних робіт, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмір 6000,00 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу у визначеному судом розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з їх вартості.
Суд не бере до уваги покликання сторони позивача в Акті про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 27.03.2024 про надання адвокатом правничої допомоги з підготовки клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, оскільки представник позивача з матеріалами справи не ознайомлювався.
Окрім цього, суд не бере до уваги покликання представника позивача на те, що суд не має права втручатись у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині встановлення гонорару адвоката, враховуючи наступне.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Окрім цього, у додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
До такого висновку також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у посанові від 25.01.2023 року (справа №127/20555/20).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позов ОСОБА_1 задоволено, позивач поніс судові витрати на правову допомогу, що підтверджено належними засобами доказування, суд вважає за необхідне ухвалити у даній цивільній справі додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, що становить суму в розмірі 6000,00 гривень, що відповідає принципу розумності та реальності розміру витрат на правову допомогу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.141,258,259,263-265,270 ЦПК України, суд,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди задоволити частково.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та моральної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892) на користь ОСОБА_1 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. понесених судових витрат на професійну правову допомогу.
Дане додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 березня 2024 року.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державне підприємство -Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892, 03037, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 39/1.
Суддя Марків Ю.С.