Справа № 216/3355/24
Провадження № 2-а/216/50/24
15 травня 2024 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Онопченка Ю.В.,
Секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
за участю представника позивача Реутової І.Л.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області до громадянки Казахстану ОСОБА_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України, -
Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до громадянки Казахстану ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилалася на те, що відповідачка прибула на територію України останній раз автомобілем через КПП «Козача Лопань» 20.07.2012 року по паспортному документу громадянина НОМЕР_1 , виданому 13.04.1998 МВС Казахстану терміном дії до 28.08.2013. Згідно інформації, наданої відповідачем, вона проживає в Україні без реєстрації, без паспорту, який втрачено, та відповідних дозвільних документів на право проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 . Протоколом серії ПР МДН № 006229 від 14.05.2024 було зафіксовано факт порушення міграційного законодавства України, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 006220 від 14.05.2024, відповідно до якої громадянку Казахстану ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн. Адміністративний штраф станом на 14.05.2024 не сплачено, постанова не оскаржена. В ході подальшої перевірки було встановлено, що у відповідачки підстави та законне джерело коштів на покриття витрат пов'язаних з перебуванням її на території України, відсутні. До органів влади для офіційного оформлення свого статусу вона не зверталася. Центрально-Міським РВ у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 22.11.2017 вже приймалось рішення про примусове повернення № 9, яке відповідачка не виконала. 23 травня 2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 була засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України. Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року ОСОБА_1 була засуджена за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців до позбавлення волі. Після звільнення 16.12.2019 року з ДУ «Кам'янська виправна колонія № 34» відповідачка до посольства Республіки Казахстан з питання отримання свідоцтва на повернення в Казахстан не зверталась, територію України не залишила. Таким чином, відповідачка, після закінчення 17.10.2012 граничного періоду тимчасового перебування на території України встановленого законодавством (не більше як 90 днів протягом 180 днів), ухилився від виїзду з України, та не маючи інших законних підстав для подальшого перебування в Україні, перейшов на нелегальне становище в Україні, починаючи з 18.10.2012, чим порушив вимоги ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». А тому просить суд винести рішення, яким затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянку Казахстану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення її видворення за межі території України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідачка позов визнала, не заперечувала щодо його задоволення.
Суд, вислухавши сторони, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Відповідно до п. 3 ч. 4ст. 46 КАС України іноземці, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 р.) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 р.) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами і доповненнями) від 04.11.1950р., ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997р., задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої проводяться процедури депортації або екстрадиції.
Відповідно до ч. 11 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Так, в судовому засіданні встановлено наступне.
Громадянка Казахстану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прибула на територію України останній раз автомобілем через КПП «Козача Лопань» 20.07.2012 року по паспортному документу громадянина НОМЕР_1 , виданому 13.04.1998 МВС Казахстану терміном дії до 28.08.2013. Остання проживає в Україні без реєстрації, без паспорту, який втрачено, та відповідних дозвільних документів на право проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .
Протоколом серії ПР МДН № 006229 від 14.05.2024 було зафіксовано факт порушення міграційного законодавства України, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 006220 від 14.05.2024, відповідно до якої громадянку Казахстану ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн. Адміністративний штраф станом на 14.05.2024 не сплачено, постанова не оскаржена.
В ході подальшої перевірки було встановлено, що у ОСОБА_1 підстави та законне джерело коштів на покриття витрат пов'язаних з перебуванням її на території України, відсутні.
23 травня 2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 була засуджена за ч. 1 ст. 309 КК України. Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року ОСОБА_1 була засуджена за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 2 місяців до позбавлення волі. Після звільнення 16.12.2019 року з ДУ «Кам'янська виправна колонія № 34» остання до посольства Республіки Казахстан з питання отримання свідоцтва на повернення в Казахстан не зверталась, територію України не залишила.
Як вбачається із пояснень громадянки Казахстану ОСОБА_1 , наданих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, із клопотанням щодо продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не зверталася, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримувала. Ніде не працює, тому коштів на повернення до Казахстану не має. З питання поновлення паспорту до посольства Казахстану не зверталась, свідоцтво на повернення до Казахстану не оформлювала,та як не має коштів.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим ЗУ від 24 лютого 2022 року № 2102, на території України введено воєнний стан строком на 30 діб та у подальшому неодноразово подовжений.
Згідно з ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (зі змінами) КМУ, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10 затверджено «Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про взаємні поїздки громадян», стаття 1 якої передбачає, що громадяни держави однієї Сторони, в тому числі ті, які постійно проживають або тимчасово перебувають у третіх державах, можуть на підставі документів, дійсних для виїзду за кордон, в'їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз строком до дев'яноста днів з дня перетину державного кордону держави в'їзду. Строк перебування, зазначений у пункті 1 цієї Статті, може бути продовжений відповідно до законодавства держави кожної із Сторін.
Разом з цим, відповідно до діючого законодавства України, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI.
Положеннями ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, встановлено що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Згідно до ч. 3 ст. 9 Закону, строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Виключний перелік підстав для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України визначений ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Так, зокрема, відповідно до ч. 16 ст. 4 Закону, іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Згідно до пп. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Відповідач, востаннє здійснив в'їзд в Україну 20.07.2012 року, та з того часу не виїжджав.
Відповідач мала право тимчасово перебувати на території України не більш як 90 днів протягом 180 днів, на підставах визначених ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150.
Відповідач, із клопотанням щодо продовження терміну перебування на території України, чи із заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до ГУДМС України в Дніпропетровській області не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не отримував (лист ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 14.05.2024 № 1201.3.3/17052-24 (а.с. 20).
Центрально-Міським РВ у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, прийнято рішення № 9 від 22.11.2017 року про примусове повернення з України на громадянку Республіки Казахстан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким відповідачку було зобов'язано покинути територію України у термін до 21.12.2017 року (а.с. 21-22).
Таким чином, Відповідач, після закінчення 17.10.2012 року граничного періоду тимчасового перебування на території України встановленого законодавством (не більш як 90 днів протягом 180 днів), ухилилася від виїзду з України, та не маючи інших законних підстав для подальшого перебування в Україні, перейшла на нелегальне становище в Україні, чим порушила вимоги ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп. 2 п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150. Факт порушення Відповідачем правил перебування в Україні та ухилення від виїзду з України після закінчення терміну перебування встановленого законодавством, за що передбачена відповідальність відповідно до частини першої ст. 203 «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування на території України і транзитного проїзду через територію України» Кодексу України про адміністративні правопорушення, зафіксовано співробітниками ГУДМС України в Дніпропетровській області в протоколі про адміністративне правопорушення ПР МДН 006229 від 14.05.2024.
Постановою відділу № 8 у м. Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області серії ПН МДН № 006220 від 14.05.2024 року на Відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп. на користь держави який відповідач не сплатила (а.с. 17).
Відповідач офіційно ніде не працює, так як не має документів на право проживання в Україні, паспортний документ громадянина Казахстану втрачено (термін дії якого закінчився 28.08.2013); не має власного житла.
Положеннями абзацу першого ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передбачено що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення реадмісії за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
ОСОБА_1 тривалий час перебуває на території України, без законних підстав (граничний період тимчасово перебування Відповідача на території України, визначений відповідно до законодавства України закінчився 17.10.2012 (не більш як 90 днів протягом 180 днів), що є грубим порушенням законодавства України про правовий статус іноземців;
- дії Відповідача порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ухилення від виїзду з України після втрати підстав для перебування в Україні передбачених ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; не виконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення прийнятого відносно нього);
- у Відповідача відсутні законні джерела надходження коштів на покриття витрат пов'язаних з перебуванням останнього на території України;
- у Відповідача відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, а отже, у Відповідача відсутні законні джерела отримання фінансового доходу, що унеможливлює придбання транспортних квитків чи інших проїзних документів;
- Відповідач не має паспортного документа громадянина Казахстану для перетину кордону та повернення до Казахстану;
- рішення про примусове повернення Центрально-Міського РВ у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 22.11.2017 № 9 не виконала;
- а також те, що наявність вищезазначених обставин дає підстави вважати, що Відповідач перешкоджатиме проведенню процедури та те, що існує ризик її втечі.
Наявність вищезазначених обставин створює обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі, що відповідно до абзаців першого та другого ч. 1 ст. 289 КАС України, положень ч. 3 та ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» є підставою для затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 19 ст. 289 КАС України за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи немає, оскільки вони сторонами не були понесені.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 8, 9, 72-77, 79, 90, 241-246, 268, 271, 272, 288, ст. 6, п. 11 ч. 6 ст. 12, п. 3 ч. 1 ст. 20, ст. 44, п.3 ч. 5 ст. 46, ст. 47,ст. 160, п. 11 ч. 2 ст. 245,ч. 1, ч. 11, ч. 19 ст. 289, ч.1, ч. 5 ст. 288, п. 3 ч. 2 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області до громадянки Казахстану ОСОБА_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянку Казахстану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на шість місяців, з метою забезпечення її видворення за межі території України.
Допустити рішення до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 18 ст. 289 КАС України на час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Учасники адміністративного провадження:
Позивач: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримується в ДУ «Миколаївський ПТПІ, ДМС», адреса місця знаходження установи: 56525, Миколаївська область, с. Мартинівське, вул. Європейська, буд. 1.
Суддя Ю.В. Онопченко