Справа № 500/1976/24
14 травня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.03.2024 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у розмірі 10200 грн у виконавчому провадження (ВП) №70873762 стосовно ОСОБА_1 під час виконання виконавчого листа №500/1882/22, виданого 01.12.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 в справі №500/1882/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 , врахувавши період роботи з 15.11.1991 по 19.06.1995, провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 та врахувати період роботи з 01.09.1997 по 30.06.2000 з врахуванням довідок № ЗФ-ЗЗ-05-14/01-Ц-1973 від 09.07.2018 про нараховану заробітну плату за період 1984-1991 роки.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 у цій справі, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №500/1882/22 без змін.
На виконання рішення суду у справі №500/1882/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, 02.11.2022 здійснено перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 , врахувавши період його роботи з 15.11.1991 по 19.06.1995, та з 01.09.1997 по 30.06.2000 із врахуванням довідок №ЗФ- ЗЗ-05-14/01-Ц-1973 від 09.07.2018 про нараховану заробітну плату за період 1984-1991 роки.
Також, нараховано доплату пенсії в сумі 4513,18 грн за період з 17.10.2022 по 30.11.2022, яку виплачено позивачу 20.12.2022.
Зазначає, що у оскаржуваній постанові зазначено, що підставою накладення штрафу є невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення суду щодо зарахування спірного стажу позивача та врахування спірних довідок про нараховану заробітну плату з моменту призначення йому пенсії за віком, а саме з 06.12.2021, як це зазначено в рішенні суду у справі №500/1882/22.
Проте, предметом спору у цій справі було встановлення правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 , а саме: в частині не врахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 15.11.1991 по 19.06.1995 в підприємстві "Лако", а також в частині не врахування при призначенні пенсії за віком періоду роботи з 01.09.1977 по 30.06.2000 з врахуванням довідок № ЗФ-ЗЗ-05-14/01-Ц-1973 від 09.07.2018 про нараховану заробітну плату за період 1984-1991 роки.
За наслідками апеляційного перегляду, рішення суду у справі №500/82/22 набрало законної сили 17.10.2022, у зв'язку з чим позивачу проведено перерахунок пенсії за віком.
Ухвалою судді від 17.04.2024, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України.
02.05.2024 до суду від Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 07.06.2023 на адресу Відділу надійшла ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1882/22 від 19.05.2023 з питань роз'яснення судового рішення, згідно якої встановлено, що з аналізу описової та мотивувальної частин рішення суду від 23.05.2022, слідує, що перешкод для виконання судового рішення, зокрема, в частині того з якого моменту слід здійснити зарахування спірного стажу позивачу, та, які довідки про нараховану заробітну плату слід врахувати, - відсутні, позаяк спірні правовідносини в межах судової справи №500/1882/22 виникли саме при призначенні ОСОБА_1 пенсії, з огляду на що, поновлення порушеного права позивача відповідачем згідно судового рішення у цій справі повинно відбуватись саме з моменту призначення пенсії за віком.
Згідно рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1882/22 від 23.05.2022 встановлено, що ОСОБА_1 пенсію за віком призначено з 06.12.2021.
Однак, згідно інформації про дату та час проведення розрахунку, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області встановлено, що перерахунок пенсії проведено з 01.11.2022 (арк. справи 21-24).
Інших заяв по суті до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №500/1882/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 , врахувавши період роботи з 15.11.1991 по 19.06.1995.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 та врахувати період роботи з 01.09.1977 по 30.06.2000 з врахуванням довідок № ЗФ-ЗЗ-05-14/01-Ц-1973 від 09.07.2018 про нараховану заробітну плату за період 1984-1991 роки.
На виконання вказаного рішення 01.12.2022 Тернопільським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист зобов'язального характеру.
30.01.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70873762 з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа.
Постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не оскаржувалась.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №488/3.1-23 від 06.03.2023 боржник стверджує, що на виконання рішення суду у справі №500/1882/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, 02.11.2022 здійснено перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 , врахувавши період його роботи з 15.11.1991 по 19.06.1995, та з 01.09.1977 по 30.06.2000 з врахуванням довідок № ЗФ-33-05-14/01-Ц- 1973 від 09.07.2018 про нараховану заробітну плату за період 1984-1991 роки.
Як зазначив орган ПФУ, після перерахунку пенсії за рішенням суду, страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 00 місяців 14 днів, а розмір пенсії з 17.10.2022 становить 5435,99 грн.
Державним виконавцем 26.06.2023 на адресу боржника направлено вимогу виконати рішення на підставі якого видано виконавчий лист №500/1882/22 Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 в повному обсязі з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, за наслідками розгляду яких прийняти відповідне рішення та повідомити заявників про, що письмово повідомити Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Листом від 18.07.2023 №1900-0902-5/30476 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило, що 02.11.2022 ними було здійснено перерахунок страхового стажу ОСОБА_1 , врахувавши період його роботи з 15.11.1991 по 19.06.1995, та з 01.09.1977 по 30.06.2000 з врахуванням довідок № ЗФ-33-05-14/01-Ц- 1973 від 09.07.2018 про нараховану заробітну плату за період 1984-1991 роки.
Згідно інформації про дату та час проведення розрахунку, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області встановлено, що перерахунок пенсії проведено з 01.11.2022.
Після цього, 21.07.2023 державним виконавцем за невиконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № 500/1882/22 від 01.12.202 та вимоги державного виконавця від 26.06.2023 винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Одночасно, вимогою державного виконавця від 21.07.2023 зобов'язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.
Вимогою державного виконавця №8488/03.1-25 від 21.07.2023 повторно зобов'язано боржника виконати вимоги зобов'язального характеру виконавчого листа №500/1882/22 від 01.12.2022, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом.
01.08.2023 на адресу Відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0902-5/32026 від 01.08.2023 з якого встановлено, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1882/22 від 23.05.2022 року виконано добровільно в межах своїх повноважень до відкриття виконавчого провадження.
Також, не погоджуючись з вимогами та постановою про накладення штрафу №70873762 від 21.07.2023 в сумі 5100,00 грн позивач оскаржив її в судовому порядку.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі №500/4862/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 21.07.2023 №70873762 у розмірі 5100,00 грн відмовлено.
Керуючись ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 20.03.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду боржником у розмірі 10200,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із наступного.
Згідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі Закон №1404-VIII) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а згідно із пунктом 1 частини другої вказаної статті виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частина 1 статті 13 Закону № 1404-VIII визначає, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частинами першою та другою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, обов'язковою умовою винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі є повторне невиконання боржником без поважних причин судового рішення.
При цьому, зі змісту наведених вище норм права можна дійти висновку, що державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання боржником судового рішення, а підставою для накладення штрафу є встановлення факту його невиконання без поважних причин.
Отже, державний виконавець має встановити сам факт невиконання боржником судового рішення та відсутність поважних причин його невиконання. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Суд зазначає, що поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
При розгляді справи №500/4862/23, предметом якої було визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу №70873762 від 21.07.2023 винесеної за невиконання рішення суду від 23.05.2022 у справі №500/1882/22, судом було встановлено наступне: "Як видно зі змісту мотивувальної частини ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1882/22 від 19.05.2023 з питань роз'яснення судового рішення, перешкод для виконання судового рішення, зокрема, в частині того з якого моменту слід здійснити зарахування спірного стажу позивачу, та, які довідки про нараховану заробітну плату слід врахувати, - відсутні, позаяк спірні правовідносини в межах судової справи №500/1882/22 виникли саме при призначенні ОСОБА_1 пенсії, з огляду на що, поновлення порушеного права позивача відповідачем згідно судового рішення у цій справі повинно відбуватись саме з моменту призначення пенсії за віком.
Незважаючи на те, що згідно вищенаведеної ухвали суду стягувачу було відмовлено у роз'ясненні судового рішення, проте, як описано вище, суд надав відповідь на спірний момент та зазначив, що виконання рішення суду повинне здійснюватися з моменту призначення позивачу пенсії за віком - з 06.12.2021, а не з 17.10.2022 як про це зазначає боржник у виконавчому провадженні.
Суд, вважає, що оскільки ухвала суду про роз'яснення судового рішення є по своїй суті роз'ясненням чи уточненням резолютивної частини рішення суду, то вона є також обов'язковою для врахування при виконанні основного рішення.
При вирішенні даного спору суд також враховує позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" приходить до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, відновлення порушеного права пенсіонера здійснюється з моменту його порушення. У даній справі - з часу призначення пенсії позивачу, тобто з 06.12.2021.
З огляду на викладене, дані обставини свідчать про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області поважних причин невиконання судового рішення.
Враховуючи наведені вище обставини, оскаржувану постанову від 21.07.2023 про накладення штрафу державним виконавцем було винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з метою недопущення порушень положень Закону №1404-VIII.".
Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Однак, позивач і надалі стверджує, що ним рішення суду виконано добровільно, в межах його повноважень, оскільки перерахунок пенсії проведено з 01.11.2022 після набрання законної сили рішенням у справі №500/1882/22 (17.10.2022).
Проте, суд наголошує, що судовими рішенням у справі №500/4862/23 підтверджено доводи державного виконавця про невиконання позивачем (як боржником у ВП № 70873762) судового рішення у справі №500/1882/22 без поважних причин, що на переконання суду, свідчить про наявність підстав для прийняття спірної постанови про накладення на позивача штрафу за повторне невиконання судового рішення без поважних причин.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 травня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769);
відповідачі:
- Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76018, код ЄДРПОУ 43316386);
- Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження/місце проживання: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76019, код ЄДРПОУ 43316386);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.