Ухвала від 14.05.2024 по справі 460/43063/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

щодо роз'яснення судового рішення

14 травня 2024 року м. Рівне №460/43063/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2023, позовну заяву задоволено повністю, зокрема: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 26.03.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

03.05.2024 позивач звернувся до суду із заявою, у якій, посилаючись на положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить роз'яснити зазначене судове рішення, зазначивши в ухвалі суду, що нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі двох мінімальних заробітних плат, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має проводитися, виходячи з розміру розрахункової величини мінімальної заробітної плати в 2024 році; з січня місяця 7100 грн х 2 = 14200 грн (з квітня місяця 8000 грн х 2 = 16000 грн) та чи не повинна застосовуватись у даному випадку правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 04.04.2024 по справі №240/19227/21, де встановлено застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судове рішення у справі № 460/43063/22 ухвалено в порядку письмового провадження, а тому відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, заява відповідача про роз'яснення судового рішення розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 254 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У пункті 19 постанови “Про судове рішення в адміністративній справі” від 20.05.2013 №7, Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою, роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим, правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення. Особиста можлива незгода заявника з прийнятим рішенням не визначена законом, як підстава для його роз'яснення.

Наведені позивачем у заяві мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судового рішення. Заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини рішення суду викликають труднощі в їх розумінні.

Суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду від 02.01.2023, є чіткою, визначеною, зрозумілою та не допускає неоднозначного трактування.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись статтями 241, 254, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 у адміністративній справі №460/43063/22 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 14 травня 2024 року

Суддя Д.П. Зозуля

Попередній документ
119021525
Наступний документ
119021527
Інформація про рішення:
№ рішення: 119021526
№ справи: 460/43063/22
Дата рішення: 14.05.2024
Дата публікації: 16.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.08.2024)
Дата надходження: 06.06.2024
Предмет позову: визнання дії та бездіяльності протиправними