13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 750/3005/24
провадження № 51-2497 ск 24
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянула касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року і
встановила:
ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від
28 березня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у
м. Чернігові) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_5 від 25.09.2022 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001272 від 10.06.2021 року.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 29 квітня 2024 року відмовив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня 2024 року, вказану ухвалу місцевого суду залишив без змін.
ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, де порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach
v. France) від 13 лютого 2001 року).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року, постановленої за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 , ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 березня
2024 року залишена без змін.
Тобто, апеляційний суд розглянув по суті апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді та виніс вмотивоване рішення. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, така ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог п. 1
ч. 2 ст. 428 КПК України необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Ураховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 квітня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3