13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 159/6995/23
провадження № 51-2454 ска 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3.,
суддів ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
розглянувши касаційну скаргу, названу заявою, ОСОБА_1 , яка надійшла із Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2023 року,
встановив:
Постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП), та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.
Постановою Волинського апеляційного суду від 29 січня 2024 року захиснику ОСОБА_2. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вказану постанову судді від 24 листопада 2023 року - без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з постановою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2023 року.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Статтею 48 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до статті 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.
За змістом частини другої статті 19 Основного Закону України органи судової влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У КУпАП, який має відповідну логічно вибудувану конструкцію, унормовано, зокрема, послідовність процедурних дій щодо розгляду та вирішення питань, пов'язаних із притягненням особи до адміністративної відповідальності; порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ухваленої по суті; порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визначальною для оскарження в інстанційному судовому порядку є частина 2 статті 287 цього Кодексу, в якій зазначено, що постанову районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Процедура перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку регулюється положеннями статті 294 глави 24 «Оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення» розділу IV КУпАП. Цільовим призначенням цієї глави є встановлення порядку оскарження, зокрема, постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (частини 2, 10 статті 294 КУпАП).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року №26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства», пункт 96 Рішення від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції»).
Таким чином, виходячи з основних засад судочинства, згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується виключно у визначених законом випадках, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.
Правила, які конкретизують положення Конституції України щодо обмеження можливості касаційного оскарження рішень суду, також визначено в КУпАП. Так, відповідно до статті 294 КУпАП постанову судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до апеляційного суду. Водночас постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
При цьому порядок перегляду постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено в главі 24-1 КУпАП не інакше, як з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 428 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не розглядалася і нею будь-яких рішень по цій справі не ухвалювалося, що виключає можливість перегляду Верховним Судом постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо нього.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 129 Конституції України, статтями 294, 297-1 КУпАП, пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5