Ухвала від 09.05.2024 по справі 381/2308/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/477/24

381/2308/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2024 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Владивосток, громадянина України, українця, в вищою освітою, не одруженого, на утриманні дітей малолітніх/неповнолітніх немаючого, працюючого завідувачем організаційно-методичного консультативного відділу Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні за № 42024112310000011 від 26.01.2024 року, -

встановила:

до провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в рамках кримінального провадження №42024112310000011 від 26.01.2024 року.

У клопотанні слідчий зазначає, що наказом генерального директора Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» № 150-П від 21.05.2009 року ОСОБА_4 призначено на посаду завідуючого організаційно-методичного консультативного відділу зазначеного закладу.

Наказами генерального директора КНП КОР «ОПНМО» № 117-Л від 10.10.2023 року та № 42-Л від 01.03.2024 року завідувача організаційно-методичного консультативного відділу ОСОБА_4 включено до складу лікарсько-консультативної комісії підприємства.

ОСОБА_4 є службовою особою, в розумінні примітки 1 до статті 364 КК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною участині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.

Неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Разом з тим, всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам

ОСОБА_4 вирішив вчинити корупційне кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

Так, 19.01.2024 року близько 10:30 год. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своєю матір'ю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою оновлення медичних документів про психічну хворобу останньої, прибув до КНП КОР «ОПМНО», яке розташоване за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8 , на прийом до завідувача організаційно-методичного консультативного відділу КНП КОР «ОПМНО».

В подальшому, в цей же день, ОСОБА_4 , в своєму робочому кабінеті, який розташовано в адміністративному приміщенні КНП КОР «ОПМНО», за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8 , оглянув ОСОБА_9 та за результатами його проведення повідомив ОСОБА_8 алгоритм його подальших дій для отримання відповідних медичних документів.

В подальшому, цього ж дня, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, обіймаючи посаду завідувача організаційно-методичного консультативного відділу КНП КОР «ОПМНО» та будучи членом лікарської консультативної комісії, перебуваючи в своєму робочому кабінеті, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання та отримання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання йому, ОСОБА_4 , неправомірної вигоди у сумі 3000 доларів США за вчинення ним дій в межах наданої йому влади та службового становища, а саме за виготовлення та видачу медичних документів про психічну хворобу його матері, оскільки ці документи будуть підставою для надання ОСОБА_9 групи інвалідності та отримання ОСОБА_8 відстрочки від проходження військової служби за мобілізацію, як опікуну останньої.

В подальшому, а саме 07.02.2024 року близько 09:30 год., ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, будучи службовою особою, обіймаючи посаду завідувача організаційно-методичного консультативного відділу КНП КОР «ОПМНО» та будучи членом лікарської консультативної комісії, перебуваючи у своєму робочому кабінеті, під час зустрічі з ОСОБА_8 щодо проходження стаціонарного лікування його матір'ю та підготовки відповідних медичних документів, перебуваючи в своєму робочому кабінеті, діючи умисно, повідомив останньому, що оформлення та видача медичних документів буде можлива за умови надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США.

В подальшому, а саме 07.05.2024 року близько 10:30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму робочому кабінеті, який розташовано в адміністративному приміщенні КНП КОР «ОПМНО», за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 8 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, будучи службовою особою, обіймаючи посаду завідувача організаційно-методичного консультативного відділу КНП КОР «ОПМНО» та будучи членом лікарської консультативної комісії, під час зустрічі з ОСОБА_8 надав останньому усі необхідні медичні документи про психічну хворобу та наявність групи інвалідності у його матері, наголосивши на тому, що вони є підставою для отримання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, а також діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, отримав від ОСОБА_8 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за їх оформлення та видачу, тобто за вчинення дій в межах наданої йому влади та службового становища.

07.05.2024 року о 10 год 36 хв ОСОБА_4 затримано за підозрою у одержанні службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

07.05.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тому останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тому, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , недоцільно застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав у ньому наведених та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення даного клопотання та просили суд обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, а саме: у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав своїх захисників.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

07.05.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме: у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Слідчий суддя, суд згідно частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, враховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення і характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджуються доказами: повідомленням Фастівського РВ ГУ СБУ в Київській області; протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколами проведених 07.05.2024 року обшуків, а саме: робочого кабінету ОСОБА_4 , адреси його проживання та адреси проживання ОСОБА_10 ; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами огляду та вручення грошових коштів; матеріалами виконаних доручень Фастівського РВ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області та іншими матеріалами та речовими доказами у своїй сукупності.

Слідчий суддя, приймаючи рішення, виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні, та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тільки на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних зобов'язаний визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.

У клопотанні зазначено, що у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

- Інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене

ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким злочином, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, і створення перешкод стороні обвинувачення у проведені слідчих та процесуальних, необхідних для забезпечення безперешкодного, повного та всебічного досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_4 обіймаючи відповідну посаду та користуючись службовим становищем, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, накази, погрози підлеглим або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, або вчинити такі дії особисто, що з урахуванням обставин вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень з використанням службового становища, а також участі у документальному оформленні медичних документів та організації лікування для ОСОБА_9 , спільно з іншими особами, які є підлеглими або колегами ОСОБА_4 , що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи своє службове становище, оскільки останній є авторитетом та має вплив для більшості працівників КНП КОР «ОПНМО» може як у спосіб погроз, підкупу, незаконних вказівок, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які вже були допитані як свідки у кримінальному проваджені, так і на тих осіб, які встановлюються, яким відомо або можливо відомо про протиправні дії ОСОБА_4 , або, які могли діяти спільно з останнім, в тому числі серед підлеглих йому осіб, з метою зміни або відмови ними від своїх показів, з метою приховання злочинної діяльності підозрюваного та перешкоджання органу досудового розслідування у проведенні об'єктивного досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за повідомленою йому підозрою, в тому числі пов'язане із використанням службового становища, зокрема, у випадку надання незаконних вказівок підлеглим на приховання доказів його злочинної діяльності, що з урахуванням обставин вчинення інкримінованого йому злочину, повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, враховує як положення КПК України, так і вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, за якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо тільки у передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, втім ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення і утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний у світлі обставин справи і, зокрема, біографії і характеристики особи, про яку йдеться.

Слід зазначити, що стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не спростовано в судовому засіданні стороною захисту. Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує характер вчиненого злочину, дані, які характеризують підозрюваного, його вік, стан здоров'я та враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризиків, які наведені вище, а для їх запобігання вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, і, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи підстави і обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Звертаючись до слідчого судді, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3936400 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Як було встановлено в ході судового розгляду клопотання, розмір застави, яку просив визначити слідчий, та яка може забезпечити його належну процесуальну поведінку становить 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3936400 гривень.

Прокурором в ході судового розгляду не доведено, що розмір застави, що передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, а тому відсутні підстави вважати, що даний випадок є виключним. При цьому, слідчий суддя вважає, що застава у запропонованому прокурором розмірі є непомірною для підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до статті 5 Європейської Конвенції з прав людини, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява №12050/04, §79). У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, а саме в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок, визначений у порядку КМУ, після чого на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Також, варто зазначити, що на переконання слідчого судді застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалила:

Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні за № 42024112310000011 від 26.01.2024 року - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 05 липня 2024 року включно.

Взяти під варту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду.

У порядку ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає (1 прожитковий мінімум 3 028,00 грн.*80) - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн..

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р НОМЕР_1 , Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ та надати прокурору, суду документ, що підтверджує внесення коштів.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відлучатися за межа Глевахівської об'єднаної територіальної громади без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі невиконання обов'язків підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Строк дії ухвали до 05 липня 2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
119012997
Наступний документ
119012999
Інформація про рішення:
№ рішення: 119012998
№ справи: 381/2308/24
Дата рішення: 09.05.2024
Дата публікації: 16.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.11.2024)
Результат розгляду: провадження у справі закрито
Дата надходження: 13.05.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
09.05.2024 15:40 Фастівський міськрайонний суд Київської області
10.05.2024 13:20 Фастівський міськрайонний суд Київської області
10.05.2024 13:25 Фастівський міськрайонний суд Київської області
10.05.2024 13:30 Фастівський міськрайонний суд Київської області
13.05.2024 11:10 Фастівський міськрайонний суд Київської області
13.05.2024 11:30 Фастівський міськрайонний суд Київської області
13.05.2024 11:50 Фастівський міськрайонний суд Київської області
13.05.2024 12:20 Фастівський міськрайонний суд Київської області
13.05.2024 16:00 Фастівський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ОСАУЛОВА НАТАЛЯ АНАТОЛІЇВНА
суддя-доповідач:
ОСАУЛОВА НАТАЛЯ АНАТОЛІЇВНА