іменем України
Справа №377/334/24
Провадження №1-кп/377/33/24
14 травня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12024116270000022 від 07 квітня 2024 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутича, Київського області, громадянина України, не одруженого, освіта базова середня, працюючого в ТОВ «Сучасний комунальний сервіс - Енергосервісна компанія» на посаді генерального директора, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
вироком Славутицького міського суду Київської області від 03 липня 2020 року за частиною 2 статті 307 КК України із застосуванням частин 1, 2 статті 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без конфіскації майна, ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11.05.2022 звільнений від відбування покарання умовно-достроково на строк 11 місяців 26 днів;
вироком Славутицького міського суду Київської області від 29 серпня 2023 року за частиною 2 статті 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин;
вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року за частиною 2 статті 389 КК України на підставі статей 71, 72 КК до покарання у виді арешту на строк 5 місяців 25 днів, ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2024 року відповідно до статті 72 КК України замінено невідбуту частину покарання, призначеного вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року у виді арешту, більш м'яким покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин,-
-у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 2 статті 125 КК України, за наступних обставин.
06 квітня 2024 року, близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на відкритій ділянці місцевості поблизу ДНЗ «Маріте», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в ході словесної сварки з ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вирішив заподіяти останньому тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , у вищевказаний час, перебуваючи за вищевказаною адресою, своєю правою рукою, зігнутою в кулак, наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар в область правого ока та кулаком лівої руки наніс ще один удар в область губ, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав на асфальтовану поверхню правою рукою.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою саден верхньої та нижньої губи, забійної рани (0,5 х 0,2 см) слизової верхньої губи, забійної рани 3-5 пальців правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Відповідальність ОСОБА_4 за цей кримінальний проступок передбачена частиною 2 статті 125 КК України за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав повністю і показав, що 06 квітня 2024 року, у вечірній час, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу дитячого садочку « Маріте », де в нього виникла сварка з раніше незнайомим ОСОБА_6 .. В ході словесної сварки він вирішив заподіяти йому тілесні ушкодження. З цією метою кулаком правої руки він наніс потерпілому один удар в область правого ока та кулаком лівої руки наніс удар в область губ, внаслідок чого потерпілий впав на асфальтовану поверхню правою рукою. Зобов'язується відпрацювати громадські роботи та більше не вчиняти кримінальні правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_6 в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду подав заяву, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності, що не є перешкодою для проведення судового розгляду відповідно до положень статті 325 КПК України.
З урахуванням думки сторін та беручи до уваги, що ніхто з них не оспорює обставини обвинувачення та кваліфікацію кримінального правопорушення, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення, викладених у обвинувальному акті, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим своєї винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального проступку та необхідність призначення йому покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також мати на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області не перебуває (а. к. п. 136), раніше судимий та маючи судимість, яка в установленому законом порядку не погашена і не знята, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а вчинив кримінальне правопорушення під час невідбутої частини покарання (а. к. п. 58-59, 110-134), в період з 2022 року по 2024 рік неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за статтями 187, 173, 173-2, 178 КУпАП (а. к. п. 61-84, 86-109), за місцем проживання згідно з характеристикою дільничного офіцера поліції СП Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області характеризується негативно (а.к.п.138), за місцем роботи характеризується позитивно.
Врахувавши обставини кримінального проступку, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, що буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обмежень до застосування покарання у виді обмеження волі відповідно до частини 3 статті 61 КК України судом не встановлено.
При цьому суд вважає неможливим застосувати до обвинуваченого більш м'яке покарання, передбачене частиною 2 статті 125 КК України, в тому числі і пробаційний нагляд, на призначенні якого наполягала захисник в судовому засіданні, враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який неодноразово був засуджений і реально відбував покарання, але належних висновків не зробив, та після заміни невідбутої частини покарання у виді арешту більш м'яким покаранням у виді громадських робіт до виконання громадських робіт не приступив, та через декілька днів після звільнення з місця відбування покарання вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 2 статті 125 КК України, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність. За таких обставин суд дійшов до переконання, що призначення покарання обвинуваченому у виді пробаційного нагляду не можна вважати обґрунтованим і таким, що відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального проступку та особі обвинуваченого, оскільки він не є достатнім для досягнення мети покарання, а саме: виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини 1 статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року, який набрав законної сили 11 грудня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 389 КК України, і призначено покарання у виді арешту на строк п'ять місяців. На підставі частини 1 статті 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом повного складання призначених покарань, до покарання призначеного за даним вироком, повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Славутицького міського суду Київської області від 29.08.2023 у виді 200 годин громадських робіт, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 72 КК України дорівнює 25 дням арешту, та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді п'яти місяців двадцяти п'яти днів арешту (а .к. п. 110-115).
Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2024 року, яка набрала законної сили 05 квітня 2024 року, відповідно до статті 72 КК України замінено ОСОБА_4 , засудженому вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 389 КК України, невідбуту частину покарання у виді арешту, яка станом на 28 березня 2024 року становить 76 днів, більш м'яким покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин (а. к. п. 141-143).
Згідно з довідкою в.о. начальника Вишгородського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області від 14.05.2024 № 320/32/30/1-24 станом на 14.05.2024 ОСОБА_4 , засуджений вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року за частиною 2 статті 389 КК України, до покарання у виді арешту на строк 5 місяців 25 днів, якому ухвалою Новогород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 28.03.2024 на підставі статті 72 КК України невідбуту частину покарання у виді арешту замінено більш м'яким покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин , за отриманим направленням від 23.04.2024 до КП «ЖКЦ» для оформлення документів та відбування покарання у виді громадських робіт не з'явився та станом на 14.05.20243 до відбування покарання у виді громадських робіт не приступив. Невідбутий строк покарання у виді громадських робіт станом на 14.05.2024 складає 240 годин.
З урахуванням наведеного, невідбута частина покарання за вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року становить 240 годин громадських робіт.
При складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків відповідно до пункту 4 частини 1 статті 72 КК України менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Відповідно до приписів статті 73 КК України при заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення допускається обчислення строків покарання у днях.
За таких обставин, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за сукупністю вироків відповідно до частини 1 статті 71 КК України, відповідно до якої до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року у виді 240 годин громадських робіт з урахуванням пункту 4 частини 1 статті 72 КК України (240/8 = 30 днів обмеження волі).
Запобіжний захід під час досудового розслідування до ОСОБА_4 не застосовувався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі частини 1 статті 71, статті 72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Славутицького міського суду Київської області від 09 листопада 2023 року у виді 240 годин громадських робіт, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 72 КК України становить тридцять днів обмеження волі, та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк один рік тридцять днів.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1