"14" травня 2024 р. Справа № 363/1341/24
14 травня 2024 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
09 березня 2024 року о 13 год. 37 хв. в м. Вишгороді по вул. Ягідній 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Kia Rio д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Зазначені дії вчинено ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Так, згідно постанов Вишгородського районного суду Київської області від 21 листопада 2023 року та 19 січня 2024 року, які набрали законної сили, ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Крім того, з витягу ІПНП також встановлено, що ОСОБА_1 в період з 2021 по 2024 рік неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст. 126 та 130 КУпАП, зокрема: 20 січня 2021 року - ч. 1 ст. 130 КУпАП, 13 листопада 2021 року - ч. 4 ст. 126 КУпАП, 25 листопада 2021 року - ч. 4 ст. 126 КУпАП, 01 лютого 2022 року - ч. 2 ст. 130 КУпАП, 26 січня 2022 року - ч. 2 ст. 130 КУпАП, 01 жовтня 2023 року - ч. 2 ст. 126 КУпАП, 25 листопада 2023 року - ч. 1 ст. 130 КУпАП, 08 грудня 2023 року - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №017981 від 09 березня 2024 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 09 березня 2024 року, направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНР «Вишгородська ЦРЛ» від 09 березня 2024 року, копією паспорту ОСОБА_1 , розпискою від 09 березня 2024 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №112188 від 09 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, витягом з ІПНП, постановами Вишгородського районного суду Київської області від 21 листопада 2023 року та 19 січня 2024 року, даними відеозапису.
Таким чином, сукупність вказаних доказів узгоджується між собою, в повній мірі підтверджує обставини викладені в протоколі та сумнівів у суду не викликає.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначалася до розгляду тричі, зокрема 11 квітня, 18 квітня та 14 травня 2024 року, однак останній, будучи належним чином повідомленим, жодного разу до суду не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відтак суд вважає за можливе розглянути матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за його відсутності.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ст. 23 КупАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.
Встановлено, що, починаючи з 2020 року ОСОБА_1 систематично вчинює адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 126 та 130 КУпАП, за що на нього неодноразово накладалися адміністративні стягнення у вигляді штрафу. Проте, не дивлячись на зазначене, останній продовжує керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим прав на керування транспортними засобами, коли згідно наявних у справі даних присуджені ОСОБА_1 штрафи останнім не сплачуються.
Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що з метою попередження та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді арешту на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять даних про те, що останньому на праві приватної власності належить транспортний засіб Kia Rio д.н.з. НОМЕР_1 .
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя