Справа № 523/19447/23
Провадження №2/523/2205/24
"28" березня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.
за участю секретаря судового засідання -Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
До Суворовського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Струкова К.О., з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі №523/5091/22 від 13.06.2023 року, а саме стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, віку 18 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов мотивований тим, що сторони є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано. Донька проживає разом з позивачем. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13.06.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання доньки відмовлено, натомість задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання доньки по причині того, що донька проживає разом із батьком. Зазначеним рішенням суду, зокрема, встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із батьком ОСОБА_1 , відповідно до довідки про відвідування школи від 25.04.2023 року, яка надана з початкової школи Обербрехен вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 та відвідує школу з 28.04.2022 року до 31.07.2023 року, навчається у 1му класі шкільного типу. Дитина проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач є здоровою та працездатною, працює наразі неофіційно, отримує достатній дохід, не має на утриманні непрацездатних батьків (батько відповідачки помер), відповідач не приймає участі у несенні додаткових витрат на дитину та відмовляться сплачувати на користь позивача рекомендований мінімальний розмір аліментів на одну дитину, що становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з огляду на зазначені обставини, позивач змушений звернутись до суду із цією позовною заявою.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , в якому сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив мотивований тим, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1 416 гривень 50 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку, починаючи, з 17.10.2022 року до досягнення дитиною повноліття (віку 18 років).
14.08.2023 року постановою державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса ПМУМЮ (м.Одеса) про відкриття провадження № 72525794 про примусове стягнення аліментів.
Квитанціями підтверджується сплата аліментів за період грудень 2023 року - 2000 грн., листопад 2023 року - 2000 грн., жовтень 2023 року -3000 грн., вересень 2023 року -3000 грн., серпень 2023 року -5000 грн., 1500 грн., 1070 грн.
Відповідач зазначила, що не відмовляється від утримання своєї неповнолітньої доньки, намагається її повернути до себе, подала позов про визначення місця проживання дитини з нею, однак, вважає, що позивач забрав дитину без її на те згоди, оформив тимчасовий прихисток як особи, що біжить від війни, отримує від Німеччини фінансову щомісячну допомогу в розмірі біля 500 євро на її утримання, аліменти, які сплачує відповідач, що є достатнім для забезпечення потреб доньки. Крім того, відповідач вказала, що на даний момент у відповідача відсутні доходи, грошових коштів на депозитних рахунках не має, має на утриманні дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійно утримує квартиру, що перебуває у спільній сумісній власності позивача, має проблеми зі здоров'ям за загальним захворюванням, та всі підстави для встановлення групи інвалідності за направленням профільного лікаря ( а.с.43-47).
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Струкова К.О. не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Рева С.Л. просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиву на позовну заяву.
З огляду на положення частини другої статті 223 ЦПК України, згідно з якою неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Струкової К.О.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 10 липня 2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) ( ас.12).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 416 гривень 50 коп. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму відповідного віку, починаючи, з 17.10.2022 року до досягнення дитиною повноліття (віку 18 років), тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно. В іншій частині позову - відмовлено. ( а.с.14).
Постановою державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеси) від 14 серпня 2023 року відкрито виконавче провадження № 72525794 з примусового виконання виконавчого листа № 523/5091/22 виданого 02.08.2023 року. ( а.с.87-88).
Згідно копії свідоцтва про народження ( а.с.68) матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_7 ( а.с.68).
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч.2 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Частиною першою ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, на користь якої сплачуються аліменти - отримувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно дост.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено підстави для задоволення позову, передбаченихст.192 СК України.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про неможливість сплачувати аліменти на утримання доньки за зміненим способом. Так, посилання сторони відповідача, що позивач отримує від Німеччини фінансову щомісячну допомогу в розмірі біля 500 євро на утримання дитини, не підтверджено належними та допустимими доказами. Рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд відхиляє докази надані стороною відповідача, а саме довідки ОК-5 та ОК-7 ( а.с.51-53, 54-57), так як останні дані за період з 2009 року по 2022 рік, вказаний період не входить в предмет доказування по даній справі. Посилання сторони відповідача на наявність підстав для встановлення групи інвалідності, суд також відхиляє, з тих підстав, що відповідач на власний розсуд вирішує питання щодо здійснення та реалізації її права, в тому числі і права на зменшення розміру аліментів у зв'язку зі зміною обставин, що мають істотне значення, і таким правом позивач може скористатися в майбутньому після встановлення групи інвалідності. Обставина - наявність на утриманні відповідача дитини від першого шлюбу існувала на момент винесення рішення Суворовським районним судом м. Одеси 13 червня 2023 року .
У сукупності наведеного, суд вважає необхідним змінити спосіб стягнення аліментів, у межах заявлених позивачем позовних вимог в розмірі частки від заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, в порядку п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 10, 84, 180-185, 192 СК України, ст.ст. 5, 81, 141, 263-265, 353 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі №523/5091/22 від 13.06.2023 року, а саме стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , віку 18 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 01.04.2024 року.
Суддя: