Справа № 204/859/24
Провадження № 2/204/1630/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
10 травня 2024 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кошелюк Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №06.09.2021-100001828 від 06.09.2021 у розмірі 8 480,00 грн., а також понесені судові витрати.
В підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 06.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №06.09.2021-100001828, за умовами якого відповідач у той же день отримав кредит в сумі 4 000 грн. строком на 42 дні зі сплатою ставки «Економ» фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ» та ставка «Стандарт», фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/ залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідні періоди. Вказував, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте відповідач у порушення вимог статей 526, 527, 530 ЦК України та умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27.02.2022 становить 8 480,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - тіло кредиту; 4480,00 грн. - проценти, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
Ухвалою суду від 22.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження; ухвалено проводити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, не скористався, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 06.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №06.09.2021-100001828, за умовами якого відповідач у той же день отримав кредит в сумі 4 000 грн. строком на 42 дні зі сплатою ставки «Економ» фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ» та ставка «Стандарт», фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/ залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідні періоди.
Того ж дня, 06.09.2021 позивач видав позичальнику кредит у розмірі 4 000 грн, що підтверджується квитанцією від 06.09.2021 №1755782577.
Відповідно до пропозицій про укладення кредитного договору (оферти), кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі істотні умови, та розміщені на сайті кредитора. Заявка формується на сайті після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, сформованої на сайті, та підписується позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Згідно долученої до матеріалів справи заявки від 06.09.2021, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), в ній вказано прізвище, ім'я та по батькові заявника ОСОБА_1 , адреса проживання, номер телефону заявника. Вказана заявка підписана електронним підписом та одноразовим ідентифікатором.
Наданий позивачем на підтвердження укладання між сторонами електронний кредитний договір від 06.09.2021 №06.09.2021-100001828 підписаний ОСОБА_1
06.09.2021 позивач видав позичальнику кредит у розмірі 4 000 грн, що підтверджується квитанцією від 06.09.2021 №1755782577.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Споживчий центр» є фінансовою установою, яка здійснює діяльність - інші види кредитування.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження укладення електронного кредитного договору від 06.09.2021 №06.09.2021-100001828 ТОВ «Споживчий центр» було надано суду «Log File» з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 06.09.2021 №06.09.2021-100001828, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).
Відповідно до пунктів 11.6., 11.8. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним. Позичальник зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати номер телефону, зазначений при реєстрації позичальника у інформаційній системі. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного володіння, технічного перехоплення інформації, тощо, вибуття з володіння мобільного телефону позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти). Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання номеру телефону несе виключно позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитор безумовно вважає позичальником, і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.09.2021 у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 42 календарних дні уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі №06.09.2021-100001828 на суму 4 000 грн зі сплатою ставки «Економ» фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ» та ставка «Стандарт», фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/ залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідні періоди.
Цього ж дня вказана сума позики була перерахована відповідачу, що підтверджується відповідним платіжним документом від 06.09.2021 №1755782577.
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 06 вересня 2021 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №06.09.2021-100001828 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. Відповідач у передбачений договором 42-денний строк, заборгованість не повернув.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума процентів, на яку має право позивач та яку відповідач повинен сплатити позивачу згідно умов договору, становить 4 480,00 грн.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр», а саме: за кредитним договором №06.09.2021-100001828 від 06.09.2021 на загальну суму 8 480,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2 422,40 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 274, 277 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 06 вересня 2021 року №06.09.2021-100001828 на загальну суму 8 480,00 грн, яка складається із: 4 000 грн. - заборгованості за тілом кредитом, 4 480 грн. - заборгованості за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Токар