Справа № 204/1049/24
Провадження № 1-кп/204/691/24
13 травня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12023041680001237, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Прокурор подала до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад сім років, та з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, не має будь-якої рухомої/нерухомої власті, місця навчання не має, не є військозобов'язаною, не має міцних соціальних зв'язків, є підстави вважати, що остання, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від суду. Крім того, враховуючи, що на теперішній час в Україні діє військовий стан, є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 може покинути територію Дніпропетровської області та України. Також, з боку обвинуваченої ОСОБА_5 , у зв'язку з вчиненням умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, може чинитися вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки останній відомі анкетні дані та дані місця мешкання зазначених осіб, та на даний час вони не допитані у судовому засіданні. З урахуванням існування вказаних ризиків, на теперішній час наявна необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій. Застосування до ОСОБА_5 іншого, більш м'якого, ніж тримання під вартою запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Захисник обвинуваченої у судовому засіданні вирішення клопотання прокурора залишила на розсуд суду.
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Судом встановлено, що інкримінований обвинуваченій злочин, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Такий злочин має, дуже високий ступінь суспільної небезпеки.На думку суду вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Таким чином, наявний ризик можливого переховування обвинуваченої від суду. Також, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховується, що наразі в Україні діє правовий режим воєнного стану, у зв'язку з чим ОСОБА_5 може покинути територію Дніпропетровської області та України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 не навчається, не працює, не одружена, не має утриманців, таким чином характеризується відсутністю соціальних зв'язків.
Оскільки судове провадження у кримінальній справі ще не завершено, перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватою у вчиненні злочину, що є вагомим психологічним фактором, ОСОБА_5 може впливати на свідків, які не допитані в судовому засіданні.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченій кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку, застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами та метою запобіжного заходу.
Беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, суд вважає, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, забезпечення виконання нею належної процесуальної поведінки в умовах воєнного стану, суд вбачає підстави не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні та згідно ст. 197 КПК України продовжити дію обраного запобіжного заходу на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369- 372, 376, 392-393 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів до 11 липня 2024 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 14.05.2024.
Суддя ОСОБА_1