Справа № 204/3844/24
Провадження № 1-в/204/729/24
13 травня 2024 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
представника закладу: ОСОБА_4 ,
адвоката: ОСОБА_5 ,
особи відносно якої розглядається заява ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з зали суду в м. Дніпро заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом на застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до відділення зі звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 .
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 22.08.2019 стосовно ОСОБА_6 , яка вчинила діяння, що мало ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
У судовому засіданні представник закладу ОСОБА_4 підтримала подану заяву та просила суд змінити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 продовження застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом не потребує.
ОСОБА_6 в судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 вирішення заяви залишила на розсуд суду.
Адвокат ОСОБА_5 підтримала подану заяву представника закладу, просила змінити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру.
Обговоривши заяву, заслухавши думку учасників процесу і перевіривши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати, крім іншого, таким загальним засадам кримінального провадження, як законність (п.2) та диспозитивність (п.19).
Згідно зі ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців.
Відповідно до ст. 95 КК України, ст.19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом'якшенні у зв'язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Судом встановлено, що ухвалою Донецького апеляційного суду від 22.08.2019, стосовно ОСОБА_6 , яка вчинила діяння, що мало ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Із долученого до заяви висновку комісії лікарів - психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 452 від 10.04.2024 вбачається, що за міжкомісійний період психічний стан пацієнтки залишається стабільним, що виражається в відсутності психопродуктивної симптоматики, емоційно-вольових порушень. Настрій рівний. В поведінці спокійна, впорядкована. Емоційні
реакції контрольовані пацієнткою за силою та частотою. Призначене лікування приймає без заперечень, погоджується з його необхідністю. Усвідомлює наявність у себе психічного розладу, правильно називає його прояви. Виказує стійкі настанови на прийом підтримуючої терапії в майбутньому, спостереження у лікаря - психіатра в майбутньому. Вірно оцінює скоєне суспільно небезпечне діяння, розуміє його протиправність та тяжкість. Позитивно налаштована на виписку з лікарні, будує реальні плани на майбутнє. Результати оцінки ризику насильства за шкалою HCR 20 вказують на низький рівень насильства в майбутньому.
Натомість, як вбачається з дослідженого судом попереднього висновку комісії лікарів - психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру ОСОБА_6 № 1122 від 14.11.2023, протягом між комісійного періоду параноїдна симптоматика була дезактуалізована, емоційний стан стабілізувався, поведінка була зовні впорядкована. Зберігалась десимуляція хворобливої поведінки минулого шляхом раціоналізації, заперечення, що свідчить про виражене порушення критичності і послідовності мислення, спотворює бачення власної життєвої ситуації, уповільнює формування розуміння свого стану, усвідомлення необхідності постійного нагляду, лікування, тривалої психологічної і соціальної реабілітації.
Отже, з вказаних висновків судом встановлено, що в клінічній картині захворювання ОСОБА_6 відбулися деякі позитивні зміни та спостерігається позитивна динаміка покращення психічного стану. Проте з часу попереднього проведення засідання комісії минув незначний термін, більше п'яти місяців, за висновком суду такий термін, є недостатнім для здійснення висновків про те, що у стані здоров'я ОСОБА_6 відбулися такі зміни, внаслідок яких відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Слід зазначити, що розглядаючи подану заяву представника закладу про зміну застосування виду примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 , суд не вдається до оцінки висновку лікарів-психіатрів, які володіють спеціальними знаннями, не ставить під сумнів його достовірність, а лише робить висновок щодо наявності та стійкості позитивних змін у психічному стані пацієнта з урахуванням висновків комісії лікарів-психіатрів. При цьому, висновок комісії лікарів-психіатрів не має для суду наперед встановленої сили і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, відомостями та обставинами, які підлягають встановленню при вирішенні питання, порушеного у заяві представника закладу з надання психіатричної допомоги.
Суд також звертає увагу, що метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України).
Таким чином, питання про зміну примусових заходів медичного характеру суд вважає передчасним, оскільки з урахуванням характеру психічного захворювання, яке наявне у ОСОБА_6 та тяжкості вчиненого суспільно - небезпечного діяння, для перевірки стабільності психічного стану та стабільності ремісії необхідний більш тривалий період, ніж останні півроку.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно з підпунктом «е» пункту 1 статті 5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:… (е)... законне затримання психічнохворих...».
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Горшков проти України», за наявності доказів, які вказують на те, що особа страждала на психічне захворювання такого виду та рівня небезпечності, примусове ув'язнення в лікарні виправдовується лікуванням заявника та захистом інших членів суспільства. Тоді як стан здоров'я заявника поліпшується, соціальна загроза може тривати до повного його видужання. Навіть якщо стан здоров'я особи вважається покращеним, який не вимагає посиленого та суворого нагляду, певна полегшена форма нагляду за заявником вважається необхідною.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що заява представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 95 КК України, ст. 514 КПК України, статтями 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 10.06.2018 року, суд,
У задоволенні заяви представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Повний текст ухвали складено 14.05.2024.
Суддя ОСОБА_1