справа № 208/990/24
№ провадження 2-з/208/79/24
Іменем України
14 травня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у склад:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.,
При секретарі - Паталаха І.О.,
За участі:
Представника позивача, адвоката - Шкутової Я.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області клопотання адвоката Шкутової Я.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , «про забезпечення позову», суд,-
встановив:
В провадженні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» «про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП», за яким позивачем заявлено наступні позовні вимоги:
1.Стягнути з Відповідача на користь Позивача матеріальну шкоду у розмірі 159263,16 грн.
2.Стягнути з Відповідача на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 20000,000 грн.
3.Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1774,88 грн.
11 березня 2024 року адвокат Шкутова Я.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ,, подала клопотання про витребування доказів в порядку статті 81 ЦПК України.
Згідно до заявлених вимог просить:
-витребувати докази у відповідача, а саме матеріали страхової справи, підтверджуючі настання страхової події та підтверджуючі розмір попереднього страхового відшкодування із розрахунком збитків потерпілого, включаючи акт огляду т/з потерпілого ОСОБА_1 , страховий акт, розрахунок страхового відшкодування, заява про настання страхової події та інші матеріали страхової справи, які є у володінні відповідача щодо даної страхової події.
Представником позивача, адвокатом Шкутовою Я.В. подано клопотання яким заявлено про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки Відповідача у межах суми позовних вимог Позивача; призупинення дії ліцензії Відповідача до винесення рішення по справі та виконання рішення.
В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_2 підтримано клопотання, та зазначено, що вжиття даних заходів забезпечить належного виконання судового рішення.
Суд керує ходом процесу, спрямовує дії осіб, що беруть участь у процесі, забезпечує виконання та здійснення ними прав і обов'язків, виносить рішення, які мають владний характер, вирішує матеріально-правовий спір, чим і здійснює захист порушеного або оскарженого суб'єктивного права. Також, суд виступає як учасник процесуальних відносин, як владний орган, наділений повноваженням вирішувати правові питання, які можуть виникнути у зв'язку з розглядом конкретної справи. Та те, що наділяючи суд правом вимагати від учасників процесу в рамках наданих їм процесуальним законодавством повноважень, належної поведінки, держава одночасно з цим встановлює і для самого суд у рамки дозволеної поведінки. З метою встановлення справедливого та ефективного захисту прав відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керуючись принципом верховенства права та у відповідності до пункту 11 частини 2 статті 1 ЦПК України неприпустимості зловживання процесуальними правами, за власною ініціативою поставив питання про витребування доказів.
Дослідивши матеріали заяви, підстави та її обґрунтування, приходжу до наступного.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за яких наявні підстави для такого забезпечення, як арешту на рахунки відповідача, як юридичної особи, яка здійснює страхову діяльність.
Питання про зупинення ліцензії відповідача, то представником позивача жодним чином не наведено яким чином, таке забезпечення вплине на виконання судового рішення, в розумінні ст. 149 ЦПК України.
Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд враховує відсутність обґрунтувань які б стали підставою для вжиття заявленого забезпечення.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову, виходячи зі змісту та обґрунтувань самої заяви, суд встановив відсутність підстав для такого виду забезпечення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 258-260 ЦПК України, суд -
постановив:
У задоволені клопотання адвоката Шкутової Я.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , «про забезпечення позову», - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на Ухвалу може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Івченко Т. П.