справа № 208/2494/24
провадження № 3/208/1335/24
03 травня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши адміністративний матеріал про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем-реалізатором, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 виданий 27.09.2019 року, орган видачі, центр 1244, протягом року до адміністративної відповідальності не притягалась,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №346979 від 15.03.2024 року, -
встановив:
03.04.2024 року в провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №346979 від 15.03.2024 року, слідує, що 15.03.2024 року о 18:30 год. у кафе «Базарний спуск» по пр.. Свободи, буд.1«Б» в м. Кам'янське, громадянка ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме горілки, та продала 1 пляшку горілки об'ємом 0,5л. гр. ОСОБА_2 за ціною 100 грн. за літр без марок акцизного податку, чим порушила вимоги ст..226 ПКУ, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, не повідомивши причини неявки, хоча належно повідомлялася про день та час розгляду справи, що підтверджується повістками - повідомленнями про виклик в судове засідання, та надсиланнями СМС-повідомленнями на вказаний номер мобільного телефону, тобто судом прийнято вичерпні заходи для їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Клопотання про відкладення справи до суду не надходило. За таких обставин, враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить його власноручний підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, письмових заперечень проти протоколу не подавав, можливо розглянути справи без його присутності.
Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконувала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі ч.1 ст.268 КУпАП.
Вивчив та дослідив матеріали справи, приходжу до наступного.
Вимогами відповідно ст.252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
При цьому суд зазначає, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини регулюються законами України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах" від 27.12.2010 № 1251 та іншими нормативно-правовими актами.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - це фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку віку, з якого настає адміністративна відповідальність.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Згідно зі статтею першою Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до ст.11 вказаного закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно абз. 71 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», терміни "пальне", "електронна сигарета", "рідини, що використовуються в електронних сигаретах" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.
При цьому, відповідно до п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового Кодексу України (далі ПК України), об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування. До тютюнових виробів належать сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарети, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Згідно п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Відповідно до п.226.2 ст.226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до положень ч.1 ст.156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
На підставі зібраних доказів, які містяться в матеріалах адміністративної справи, підтверджено факт того, що на час події 15.03.2024 рік, ОСОБА_1 працювала продавцем в кафе «Базарний спуск» по пр.. Свободи, буд.1«Б».
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №346979 від 15.03.2024 року; в письмових поясненнях ОСОБА_1 , наданих нею під час складання протоколу, в яких вона підтверджує обставини, викладені у протоколі, а саме що вона працює на ФОП « ОСОБА_3 » в кафе «Базарний спуск» реалі затором, 15.03.2024 року вона здійснила продаж горілки, на якій відсутні марки акцизного збору, зазначає що така горілка в кафе знаходиться як в скляних пляшках, так і в пластикових з надписом «Сітро»; в письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 , який вказав що 15.03.2024 року близько 18:30 год. він придбав пляшку горілки об'ємом 0,5л. за ціною 100 грн., на якій була відсутня марка акцизного збору; письмовими поясненнями понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були запрошенні бути присутніми під час огляду та вилучення алкогольних напоїв, а саме горілки без марок акцизного збору в кафе «Базарний спуск», вилучена горілка поміщена в пакет та опечатана в їх присутності; в протоколі особистого огляду та вилучення від 15.03.2024 року, відповідно до якого з приміщення кафе «Базарний спуск» розташований за адресою пр.. Свободи, буд.1«Б» було вилучено: 13 пляшок об'ємом 0,5л. «Петриківка», 5 пляшок об'ємом 1,0л. «Петриківка», 12 пластикових пляшок об'ємом 2л, 1 пластикова пляшка об'ємом 0,5л. Вказаний алкоголь вилучено на зберігання до Кам'янського РУП; фото таблицею до протоколу.
Дослідивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
ЄСПЛ підкреслює, що відповідно до його усталеної практики, доведеність може випливати зі співіснування достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених умовиводів або такого ж плану неспростованих презумпцій (§ 481 рішення від 31.05.2018 у справі "Абу Зубайда проти Литви").
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відтак, суд вважає доведеним факт роздрібної торгівлі ОСОБА_1 алкогольними напоями без ліцензії та марок акцизного податку.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст.33-35 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушниці, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, ступінь її вини - умисні дії, майновий стан, обставиною, що пом'якшує відповідальність є визнання вини, обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою вона притягується до відповідальності з конфіскацією предметів торгівлі.
Відповідно до п.18 Постанови КМ України від 11 липня 2002 року № 985 «Про затвердження Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам виконавчої служби» конфісковані алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці, конфісковані тютюнові вироби підлягають знищенню.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП. судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
Оскільки ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушенні та притягнуто до адміністративної відповідальності, вважаю необхідним стягнути з неї на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Керуючись ч.1 ст.156 ст.ст. 252,283-285,294 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, - визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП та накласти адміністративне у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, з конфіскацією в дохід держави предметів торгівлі, а саме горілки: 13 пляшок об'ємом 0,5л. «Петриківка», 5 пляшок об'ємом 1,0л. «Петриківка», 12 пластикових пляшок об'ємом 2л, 1 пластикова пляшка об'ємом 0,5л.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем-реалізатором, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 виданий 27.09.2019 року, орган видачі, центр 1244, судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що на підставі ч.1ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно до ч.4 ст.307 КУпАП, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.П. Івченко