справа № 208/3064/24
провадження № 3/208/1481/24
03 травня 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, студентки ІІ курсу ДУПТО, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , виданий 22.07.2022 року, орган видачі центр 1220, протягом року до адміністративної відповідальності не притягалась,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.175-1 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №928479 від 28.03.2024 року, -
встановив:
16.04.2024 року до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.1 ст.175-1 КУпАП.
25.03.2024 року приблизно о 16:20 год. за адресою м. Кам'янське, пр.. Т.Шевченка, біля буд.42, н/л ОСОБА_1 палила тютюнові вироби, а саме цигарки «Кент», чим порушила чинне законодавство, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.175-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується її особистим ознайомленням безпосередньо під час складання адміністративного протоколу, також правопорушниці на її номер телефону, який вона вказала надсилались SMS-повідомлення, про доставку яких в матеріалах справи знаходиться довідка. Причини неявки суду правопорушниця не повідомила, заяв та клопотань до суду не подавала.
Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Водночас, ОСОБА_1 особисто до моменту розгляду справи у суді жодних дій, спрямованих на участь у судових засіданнях не вчиняла, поводила себе пасивно, жодних клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи та про неможливість взяти участь у розгляді справи не подавала.
Наголошую, що відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Тому розцінюю усі неявки у судові засідання особою як зловживання процесуальними правами та заходами, спрямованими на затягування процесу розгляду справи з метою уникнення можливого накладення адміністративного стягнення у межах трьохмісячного строку з дня вчинення відповідного правопорушення. При цьому судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі правопорушниці в судовому засіданні.
Таким чином, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Правопорушення за ч.1 ст.175-1 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених ч.2 ст.268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому, враховуючи неявку правопорушниці без поважної причини у судове засідання і відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, вважаю за можливе справу розглядати без її участі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч.1 ст.175-1 КУпАП наступає у разі куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Частина 1 ст.175-1 КУпАП це правова норма, яка носить бланкетний характер, тому в протоколі про адміністративне правопорушення, як в послідуючому і в постанові суду про адміністративне правопорушення, обов'язково має бути посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останньої повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.175-1 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП та ОСОБА_1 підписаний без зауважень;
- рапортом ст..інспектора СЮР ВП Кам'янського РУП лейтенанта поліції Довгополої Д., в якому вона доповідає, що під час несення служби 25.03.2024 р. було виявлено неповнолітню ОСОБА_1 , яка палила цигарки біля кав'ярні «Платформа» за адресою м. Кам'янське, пр.. Т.Шевченка, буд.42. З неповнолітньою було проведено профілактичну бесіду та складено протокол за ч.1 ст.175-1 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими нею під час складання протоколу, в яких вона підтверджує факт паління цигарок «Кент» біля кав'ярні за адресою АДРЕСА_2 .
Дослідивши повно та всебічно матеріали адміністративної справи, доходжу висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.175-1 КУпАП.
На момент скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 була неповнолітньою особою (17 років).
Згідно з вимогами ч.1 ст.13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу
Статтею 24-1 встановлено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.34 КУпАП є щире розкаяння та вчинення порушення неповнолітньою.
Обставини що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.35 КУпАП, судом не встановлено.
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, щире розкаяння винного, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважаю за можливим застосувати до нього заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП, у виді попередження.
Підстави відповідно до ст.40-1 КУпАП для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні, оскільки адміністративне стягнення на неї не накладено.
Керуючись ч.1 ст.175-1, ст.ст. 13, 24-1, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.175-1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.24-1 КУпАП, застосувати до неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - захід впливу у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Т.П. Івченко