10 травня 2024 р. Справа № 480/11186/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 р. (ухвалене суддею Савицькою Н.В.) по справі № 480/11186/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив: визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря № 979 від 30.08.2023 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду 17.01.2024 р. та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 року проходив службу в правоохоронних органах та з 22.11.2018 р. ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУ НП в Сумській області.
26.07.2023 р. до ГУНП надійшло звернення мешканця м. Суми ОСОБА_2 вх. ВДЗ ГУНП № 11/Р-1144, в якому повідомлено, що 30.06.2023 р. поліцейськими УПП в комендантську годину, поза службою, на службовому автомобілі, в стані алкогольного сп'яніння, зупинено начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами УКР ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який, як зазначає заявник у зверненні, використовував службовий автомобіль у власних цілях.
За результатами розгляду вищевказаного звернення наказом начальника ГУ НП в Сумській області № 636 від 28.07.2023 р. призначено службове розслідування та утоврено дисциплінарну комісію.
За результатами проведення службового розслідування 25.08.2023 р. Дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування, згідно якого встановлено, що відповідно до наказу ГУНП «Про передачу та закріплення транспортних засобів ГУНП в Сумській області» від 31.01.2023 р. № 134 за ОСОБА_1 закріплений службовий автомобіль «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 (дозволено використання з оперативним номерним знаком НОМЕР_2 ). Проте зазначений службовий автомобіль відсутній в переліку службових транспортних засобів, яким надано дозвіл на зберігання поза територією гаражу автотранспортного відділення ЦЗ ГУНП, за адресою: вул. Лебединська, 1, м. Суми, відповідно до наказу ГУНП «Про визначення місць зберігання службового автотранспорту» від 14.04.2023 р. № 356. Згідно із журналом виїзду та повернення транспортних засобів (вих. № 262 від 16.06.2023 р.), 29.06.2023 р. виїзд на вказаному автомобілі здійснював ОСОБА_1 , до визначеного наказом від 14.04.2023 р. № 356 місця зберігання службового транспорту автомобіль повернуто лише 01.07.2023 р.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у використанні службового автомобіля «Тоуota Prius» н.з. НОМЕР_1 в приватних інтересах та неповернення його до основного місця зберігання, визначеного наказом ГУНП від 14.04.2023 р. № 356 та призвело до порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині обов'язку неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів; вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині використання 30.06.2023 р. службового автомобіля «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 в приватних інтересах; пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 р. № 1179, в частині неухильного дотримування антикорупційного законодавства України, вимог пункту 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП від 30.08.2023 р. № 979 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у використанні службового автомобіля «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 в приватних інтересах та неповернення його до основного місця зберігання, визначеного наказом ГУНП від 14.04.2023 р. № 356 та призвело до порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині обов'язку неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів; вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції»; пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 р. № 1179, в частині неухильного дотримування антикорупційного законодавства України та вимог пункту 9 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 р. № 757, прийнято рішення обмежитись раніше застосованим наказом ГУНП від 11.07.2023 р. № 781 дисциплінарним стягненням у виді звільнення із служби в поліції до начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_1 .
Не погодившись із вищевказаними наказами відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ відповідача, прийнятий на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (ч. 1, 4 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію».
Згідно із ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 р. N 2337-VIII (в подальшому - Дисциплінарний статут) встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно із ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 р. затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (в подальшому - Порядок № 893).
Розділом V Порядку № 893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
Так, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до розділу VII Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до наказу Національної поліції України від 08.04.2022 р. № 242 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні.
Абзацом 2 пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179 (в подальшому - Правила № 1179) встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно із пунктом 1 Розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.
Згідно із абзацем 6 пункту 2 розділу ІІ № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Згідно із ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту, уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно із п. п. 7 розділу VII Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України (далі - Порядок), затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 р. № 757 усі службові транспортні засоби у позаробочий час зберігаються в місцях постійної дислокації органів поліції, в яких вони експлуатуються. В окремих випадках для підвищення оперативності виїзду службових транспортних засобів при виконанні службових завдань застосовуються позагаражне або позавідомче їх зберігання поза межами дислокації органів поліції, до яких вони оперативно передані (прикріплені) для виконання службових завдань.
Пунктом 9 розділу VII Порядку, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 р. № 757 зазначено, що дозвіл на позагаражне (позавідомче) зберігання транспортних засобів надається керівництвом органів поліції з визначенням відповідальних за їх зберігання працівників органів поліції, відповідності місць зберігання транспортних засобів правилам життєдіяльності та наявності в місцях зберігання постійної надійної охорони, що виключає можливість доступу сторонніх осіб.
Згідно із п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема є поліцейські.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 вказаного Закону, за яке встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Судовим розглядом встановлено, що за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських УКР ГУНП, що призвели до документування факту керування транспортним засобом з - ознаками алкогольного сп'яніння, на підставі наказу ГУНП від 01.07.2023 р. № 556, проведено службове розслідування, за результатами якого відповідно до наказу ГУНП від 11.07.2023 р. № 781 до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Станом на 25.08.2023 дисциплінарне стягнення не реалізовано наказом по особовому складу, оскільки позивач перебуває на лікарняному з 02.08.2023 р.
Як вбачається з матеріалів справи, службовим розслідуванням встановлено, що 30.06.2023 р. близько 23.39 год. поблизу будинку № 38 по вул.Харківській в м.Суми нарядом УПП ДПП НПУ у комендантську годину зупинено службовий автомобіль «Тоуota Prius», номерний знак на білому фоні НОМЕР_2 (на синьому фоні 191220) під керуванням ОСОБА_1 (ЄО ГУНП №458 від 01.07.2023 р.), у якого поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Під час огляду у медичному закладі результат проби попередньо становив 1,2 проміле. Крім цього, відповідно до висновку КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.07.2023 № 1206 за результатами проведеного 01.07.2023 р. огляду, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до наказу ГУНП «Про передачу та закріплення транспортних засобів ГУНП в Сумській області» від 31.01.2023 № 134 за ОСОБА_1 закріплений службовий автомобіль «Тоуota Prius», н.з. НОМЕР_1 (дозволено використання з оперативним номерним знаком НОМЕР_2 ) та вказаний автомобіль відсутній в переліку службових транспортних засобів, яким надано дозвіл на зберігання поза територією гаражу автотранспортного відділення ЦЗ ГУНП, за адресою: вул. Лебединська, 1, м. Суми, відповідно до наказу ГУНП «Про визначення місць зберігання службового автотранспорту» від 14.04.2023 р. № 356.
Згідно із журналом виїзду та повернення транспортних засобів (вих. № 262 від 16.06.2023 р.), 29.06.2023 р. виїзд на вказаному автомобілі здійснював ОСОБА_1 та до визначеного наказом від 14.04.2023 р. № 356 місця зберігання службового транспорту автомобіль було повернуто лише 01.07.2023 р.
Також, з матеріалів службового розслідування вбачається, що 03.08.2023 р. членом дисциплінарної комісії інспектором відділу службових розслідувань УГГ ГУНП майором поліції ОСОБА_3 з чергового телефону УГІ ГУНП (0504027291) каналами електронного зв'язку, з використанням електронної комунікації, у мобільному додатку «WhatsApp» на номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_3 , який вказаний у його особовій справі як контактний, запропоновано прибути о 10.00 07.08.2023 р. до УГІ ГУНП в Сумській області для ознайомлення з наказом ГУНП в Сумській області від 28.07.2023 р. № 636 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», а також для надання письмових пояснень за фактом можливих порушень службової дисципліни допущених окремими працівниками ГУНП 30.06.2023 р., викладеному у зверненні ОСОБА_2
07.08.2023 р. о 09:02 год. ОСОБА_1 на черговий телефон УГІ ГУНП (0504027291) у мобільному, додатку «WhatsAp» з номеру телефону НОМЕР_3 надіслав смс - повідомлення про те, що прибути для надання пояснень не має змоги, у зв'язку з перебуванням на лікарняному,повідомивши при цьому, що документи надасть після лікування, про що складено відповідний акт від 07.08.2023 р. №1066/15-2023. Станом на 25.08.2023 ОСОБА_1 вказані документи та пояснення не надав.
Крім того, під час службового розслідування були опитувані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які пояснили, що вони разом з ОСОБА_1 30.06.2023 р. проводили оперативно-розшукові заходи на службовому автомобілі «Тоуota Prius». З їх слів, по завершенню виконання завдань, приблизно о 23:00, ОСОБА_1 висадив їх за адресою: АДРЕСА_1 та вони поїхали до своїх місць мешкання. Точного часу та характер службових завдань, які вони виконували 30.06.2023 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не зазначили, пояснили, що під час проведення оперативно-розшукових заходів всі поліцейські находились в полі зору один одного та спиртні напої не вживали.
На запит дисциплінарної комісії від 11.08.2023 р. № 1092/15/01-2023 відділом кримінального аналізу ГУНП за допомогою «Системи відео контролю «Безпечне місто» проведено перевірку, за результатами якої вказаний службовий автомобіль 30.06.2023 р. о 19:32 год. зафіксовано камерою відео спостереження на перехресті вилиці Харківська та проспекту Свободи в м. Суми.
Таким чином, в ході проведення службового розслідування не встановлено об'єктивних даних, які підтверджували б виконання ОСОБА_1 службового завдання в момент його зупинки 30.06.2023 р. о 23.39 год. поліцейськими УПП, у зв'язку з чим дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що в момент зупинки службового автомобіля «Тоуota Prius», номерний знак на білому фоні НОМЕР_2 (на синьому фоні 191220) працівниками УПП 30.06.2023 р. о 23.39 год. ОСОБА_1 використовував зазначений службовий автомобіль не в службових цілях.
Наказом начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря № 781 від 11.07.2023 р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП» до начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_1 (0101361) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному, наказ №781 від 11.07.20233 р. не було реалізовано відповідачем.
30.09.2023 р. ОСОБА_1 вийшов на службу з лікарняного, а 02.10.2023 р. наказом начальника ГУНП в Сумській області № 394 о/с «По особовому складу», відповідно до п. 6 (у зв'язку із. реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 (01011361), начальника відділу розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами управління карного розшуку ГУНП в Сумській області, 02.10.2023 р.
У контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 29.02.2024 р. у справі № 420/13121/22.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані накази відповідача обґрунтовані та не підлягають скасуванню, у зв'язку з чим позов ОСОБА_7 про скасування наказів не підлягає задоволенню разом з похідними позовними вимогами про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 р. - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 9, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 р. по справі № 480/11186/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич