Справа № 756/2518/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2856/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
15 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора (ВКЗ) - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ Оболонського УП ГУНП України в м. Києві від 0602.2024 у кримінальному провадженні, внесеному 23.09.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100050009133, про закриття кримінального провадження, -
Відповідно до ухвали слідчого судді, постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 06 лютого 2024 року кримінальне провадження №12015100050009133 від 23.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні скарги.
Вказана ухвала мотивована тим, що на думку слідчого судді, сумніви скаржника про неповноту проведеного розслідування є припущеннями, жодним доказом необґрунтовані, здобуті слідчим докази не протирічать один одному та не підтверджують обставини, що викладені у скарзі ОСОБА_7 .
Доцільність проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій не вбачається, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати провадження. Не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.
Відсутність ознак винної поведінки будь-якої особи виключає у майбутньому пред'явлення підозри чи направлення обвинувального акту до суду, тому слідчий прийняв правильне процесуальне рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження, як єдиний законний спосіб завершення цього досудового розслідування.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, а справу направити на новий судовий розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.
Мотивуючи свої вимоги апелянт зазначає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин, з огляду на наступне.
11.03.2024 слідчим суддею було проголошено оскаржуване рішення. При цьому, судом було оголошено, що повний текст рішення буде виготовлено та оголошено 14.03.2024. Однак, в цей день йому повний текст ухвали не видано, оскільки помічник судді повідомила, що суддя хворіє, тому він зможе отримати рішення в понеділок - 18.03.2024. Повний текст ухвали слідчого судді він отримав 18.03.2024 та до цієї дати з незалежних від нього причин, був позбавлений можливості ознайомитися з мотивами прийняття судового рішення.
Апелянт вказує, що при розгляді скарги слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, не врахував обставини справи щодо відсутності у кримінальному провадженні №12015100050009133 від 23.03.2015 доказів про виконання слідчим ч.2 ст.9, ст.ст.91-94 КПК України при розслідуванні кримінального провадження.
Висновки слідчого судді про те, що викладені у скарзі обставини є припущеннями, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки на думку апелянта, його скарга була подана саме з обґрунтуванням та врахуванням матеріалів кримінального провадження та їх аналізу.
Отже, на думку апелянта, судом першої інстанції допущене істотне порушення кримінального процесуального закону, а саме невиконання судом вимог ст.370 КПК України.
Заслухавши доповідача, доводи ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , яка вважає апеляційні вимоги необґрунтованими, обговоривши доводи апеляційної скарги, та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвала слідчого судді була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк на апеляційне оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Судове рішення ухвалене 11.03.2024 року, а апеляційна скарга подана 20.03.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 395 КПК України
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З огляду на те, що із мотивами прийнятого судового рішення ОСОБА_7 ознайомився лише 18.03.2024 року , колегія суддів вважає поважними причини пропущення ним строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, тому він підлягає поновленню.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваного рішення дотримався у повному обсязі.
Так, постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_8 від 06 лютого 2024 року кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100050009133від 23 вересня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді не встановлено неповноти чи необ'єктивності проведеного досудового розслідування, результатом якого стало закриття кримінального провадження, а також невідповідностей постанови слідчого вимогам ст.110 КПК України.
Колегія суддів вважає висновок слідчого судді таким, що ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, яке було предметом дослідження під час розгляду скарги.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження з підстав неправильності та неповноти досудового розслідування, слідчим суддею оглянуто матеріали кримінального провадження та надано правову оцінку процесуальним діям слідчого під час проведення досудового розслідування, за наслідками яких була винесена оскаржувана постанова.
Зокрема слідчим суддею встановлено, що під час досудового розслідування було допитано свідка ОСОБА_9 , яка повідомила, що з 2011 до 2014 вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_10 , мали спільну дитину та бачилися приблизно раз у місяць у зв'язку з її вихованням. 19.09.2015 ОСОБА_10 приїхав до місця її проживання, попросив пожити декілька днів у неї, поки знайде житло. Вранці 23.09.2015 вона разом з ОСОБА_10 відвели спільного сина до дитячого садку. Забравши сина з садку, приблизно о 17 годині вона повернулася додому та пішла з сином до балкону, де зазвичай курив ОСОБА_10 , щоб забрати останнього додому. Перебуваючи на сходовій клітині будинку, через скло, приблизно о 18:00 годині вона побачила в дверях виходу на сходи силует людини, що сидить на карнизі балкону. Вона підійшла до дверей, де побачила, що ОСОБА_10 сидить на карнизі. Вона намагалася відкрити двері, але ОСОБА_10 почав махати руками щоб не заходила. При цьому, ОСОБА_10 розводив руки в сторони, ніби імітував політ. ОСОБА_10 був роззутий та його взуття знаходилося на підлозі балкону. Також, там же знаходилися: чоловічий пояс, грошові кошти у взутті та таблетки, які саме їй не відомо. Вона вмовляла, щоб він не вчинив нічого з собою, що в нього є дитина, батьки. Однак, на її вмовляння ОСОБА_10 не реагував. Після декількох хвилин спілкування ОСОБА_10 просто стрибнув вниз, вона це бачила із-за закритих дверей, які мали прозоре скло. Крім того, наскільки їй відомо, ОСОБА_10 перебував на обліку у лікаря психіатра за місцем своєї реєстрації, однак за яким діагнозом, їй невідомо. Також він приймав якісь ліки, але які їй невідомо.
Із допиту свідка ОСОБА_11 , сусіда з кв. 60, будинку АДРЕСА_1 , встановлено, що сусідів з кв. 58 знає тривалий час, що після розлучення ОСОБА_10 часто приїздив до ОСОБА_15 провідувати сина та влаштуватись на роботу, у зв'язку з чим інколи ночував у них, останнім часом ОСОБА_12 розповідала, що у ОСОБА_10 депресія. Приблизно о 18.30 годині 23.09.2015 він піднявся на 12 поверх, де побачив сестру дружини ОСОБА_10 , яка стояла біля вхідних дверей до балкону. Також, там була дружина ОСОБА_10 , яка з кимось розмовляла, намагалася когось заспокоїти, казала, що все буде добре. Він не придав цьому особливого значення і тільки завів дитину додому і в цей момент побачив, як вибігла на коридор ОСОБА_12 - дружина ОСОБА_10 в сльозах і сказала, що останній випав з балкону загального коридору.
Згідно показів свідка ОСОБА_13 від 28.02.2017 (сестра свідка ОСОБА_9 ) встановлено, що чула як її сестра - ОСОБА_9 вмовляла колишнього чоловіка ОСОБА_10 не робити «цього», а потім сказала їй, що той випав з балкону. Все це вона чула спочатку по телефону, тому що ОСОБА_9 набрала її та не вимикала телефон, а вона в той час дійшла до будинку останньої та коли піднялася на поверх, де мешкала ОСОБА_9 , чула її вмовляння безпосередньо на місці події, намагалась відвести спільного сина ОСОБА_14 від події, щоб заспокоїти його, через декілька хвилин ОСОБА_15 сказала: «-Все…», потім вийшов сусід ОСОБА_16 і вони йому повідомили, що ОСОБА_10 покінчив життя самогубством; про боргові зобов'язання нічого не відомо, гроші не позичала ні вона ні члени родини, знала що загиблий перебуває на обліку у психіатра за місцем реєстрації та приймав якісь ліки.
Доводи апеляційної скарги про те, що покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_13 містять істотні суперечності, не знайшли свого підтвердження.
Крім того, під час досудового розслідування було встановлено відповідно до довідки лікаря психіатра КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня», що ОСОБА_10 , 1988 року народження знаходився на стаціонарному лікуванні з 31.07.2015 по 25.08.2015.
Також, під час досудового розслідування 08.06.2022 призначено посмертну амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_10 , виконання якої доручено експертам ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Висновком судово-психіатричного експерта №360 від 08.08.2022 відносно померлого ОСОБА_10 , зазначено що у момент вчинення самогубства ОСОБА_10 виявляв ознаки «Гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, афективно-маячний синдром», за своїм психічним станом на той період не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Психічний стан, у якому перебував ОСОБА_10 , міг спонукати його до вчинення самогубства.
Під час досудового розслідування було також допитано інші свідки, проведено слідчі розшукові дії, які було досліджено слідчим суддею під час судового розгляду.
Також слід зазначити, що доводи потерпілого ОСОБА_7 про те, що його загиблий син ОСОБА_10 зазнавав переслідування через борги, також були предметом ретельної перевірки органу досудового розслідування, однак не знайшли свого підтвердження.
Отже, є такими, що не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не надала належної оцінки неповноті проведеного досудового розслідування, оскільки з аналізу змісту ухвали вбачається, що при розгляді скарги досліджувалися докази, які стали підставою для прийняття рішення органом досудового розслідування, які обґрунтовано визнані достатніми для висновку про відсутність події кримінального правопорушення.
При цьому доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 зводяться до незгоди з оцінкою доказів слідчим під час досудового розслідування.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим не було допитано в якості свідка ОСОБА_17 , є непереконливими, оскільки апеляційна скарга не містить інформації про те, як вказана неповнота може вплинути на результати досудового розслідування.
Інших обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків слідчого судді, апеляційна скарга не містить.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, колегією суддів, не встановлено.
За таких обставин ухвала слідчого судді є законною.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 11 березня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ Оболонського УП ГУНП України в м. Києві від 0602.2024 у кримінальному провадженні, внесеному 23.09.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100050009133, про закриття кримінального провадження - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: