Справа №366/1913/23 Головуючий в суді І інстанції - Гончарук О.П.
Провадження № 33/824/1798/2024 Доповідач - Миколюк О.В.
11 квітня 2024року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Миколюк О.В.,
за участю захисника - Гармаша М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гармаша М.Ю. на постанову Іванківського районного суду Київської області від 25 січня 2024 року, -
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 25 січня 2024 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою суду, 19 червня 2023 року о 23 год. 23 хв. в смт. Іванків по вул. Розважівській ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Гармашем М.Ю. подано апеляційну скаргу, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Мотивуючи свої вимоги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянт зазначає, що з відомостей ЄДРСР вбачається, що оскаржувану постанову надіслано для оприлюднення 08.02.2024. Текст оскаржуваної постанови оприлюднений лише 12.02.2024.
При цьому, захисник зазначає, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи в суді у зв'язку з проходженням військової служби.
Окрім того, з метою участі у розгляді справи захисником 06.10.2024 року на офіційну електронну адресу суду було подано заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції. Разом з тим, в жодному з подальших засідань у Іванківський районний суд Київської області не виходив на відеоконференцзв'язок.
Про відмову в задоволенні заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції сторона захисту дізналась лише після ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови.
Отже, сторона захисту отримала змогу ознайомитися із текстом оскаржуваної постанови лише після її оприлюднення в ЄДРСР, а саме 12.02.2024 року.
Враховуючи вказані обставини, сторона захисту вважає, що строк на апеляційне оскарження нею пропущено з поважних причин.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказують, що як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , на запитання поліцейського він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, тобто із застосуванням приладу «Драгер» на місці зупинки. Працівники поліції, усвідомлюючи скоре настання комендантської години, вказували, що огляд проводиться лише в лікарні.
Такі обставини підтверджуються відеозаписом наявним у матеріалах справи, з якого вбачається, що працівник поліції запитує чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку, проте після згоди ОСОБА_1 , всупереч положенням ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, замість проведення огляду на місці перепитує в ОСОБА_1 чи дійсно він проїде в лікарню.
Такі обставини свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку від 17 грудня 2008 року №1103, п.7 Розділу І, п.п. 7, 13 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 №1452/735.
З огляду на вищевикладене, у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, яка полягає у відмові від проходження огляду в установленому законом порядку, оскільки такий огляд не пропонувався працівниками поліції, що у свою чергу виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Твердження інспектора патрульної поліції про наявність у ОСОБА_1 таких ознак алкогольного сп'яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей, є надуманими, оскільки з відеозапису нагрудних камер працівників поліції у ОСОБА_1 не вбачається зазначених у протоколі ознак. Відомості про наявність даних ознак сп'яніння також жодного разу не висловлені поліцейськими під час усього здійснення фіксації.
Дані обставини, на думку захисника, свідчать про безпідставність пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння, висловленої ОСОБА_1 .
Окрім цього, захисник звертає увагу, що його підзахисний протягом усього спілкування із працівниками поліції, поводить себе спокійно, координація рухів та мови у нього не порушена, він має цілком природній вигляд та забарвлення обличчя.
Також захисник вказує, що зважаючи на усталену практику ЄСПЛ щодо зазначених порушень, надаючи оцінку доводам сторони захисту, викладеним у клопотанні про закриття справи, за відсутності сторони обвинувачення, при прийнятті рішення про визнання винуватим його клієнта, суд проявив спрощений підхід до розгляду справи та перебрав на себе обов'язки щодо підтримання обвинувачення, що є порушенням вимог безсторонності та є порушенням п.1 ст.6 Конвенції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги був повідомлений належним чином, проте до суду апеляційної інстанції не з'явився та надав заяву, в якій просив провести розгляд апеляційної скарги без його участі та при обов'язковій присутності його захисника - адвоката Гармаша М.Ю.
З огляду на це, вважаю за можливе розгляд апеляційної скарги провести у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 25.01.2024 року, а апеляційна скарга подана направлена засобами поштового зв'язку адвокатом Гармашем М.Ю. 19.02.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що захиснику слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки ні він - захисник Гармаш М.Ю., ні ОСОБА_1 в судовому засіданні присутніми не були, про результати розгляду захисник дізнався із відкритих джерел 12.02.2024 року, а тому наявні об'єктивні причини для поновлення пропущеного строку.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як випливає із змісту складеного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку .
Частинами ч.2-4 ст.266 КУпАП передбачена процедура огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Зокрема, частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103, з яким кореспондуються положення п.7 Розд. І інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з відеозапису з бодікамери, після виявлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляд, на що він погодився. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 їхати в лікарню для проведення огляду, на що останній відмовився.
Проте, слід зазначити, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я у двох випадках: у разі незгоди на проведення огляду поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів; у разі незгоди з результатами огляду поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу, а також той факт, що він був незгоден з результатами огляду за допомогою спеціального технічного засобу.
Отже, вимога працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у медичному закладі була безпідставною та суперечила вимогам законодавства.
Тобто, в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються висновки судді про доведеність допустимими та належними доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР і про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є слушними, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Гармашу М.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови Іванківського районного суду Київської області від 25 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Гармаша М.Ю. - задовольнити.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 25 січня 2024 рокущодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Миколюк